• території колишніх аеродромів сільськогосподарської авіації (Росія, Україна, Молдова) [41].
Отже, можна зробити такі загальні висновки щодо питань оцінки виробництва, використання і транскордонного перенесення стійких органічних забруднювачів:
• Більшість країн Європи має законодавчу базу для захисту навколишнього середовища загалом, закони про хімікати і хімічні продукти і достатню кількість регламентуючих органів для забезпечення захисту навколишнього середовища загалом від стійких токсичних речовин.
• Виробництво і застосування ПХБ і хлорорганічних похідних (ХОП), за дуже незначними винятками, обмежено або заборонено. Повітря, вода, ґрунт, рослинність і харчові продукти в європейському регіоні забезпечені законодавчим захистом від небезпечних речовин.
• Попри те, що дані моніторингу показують, що кількість деяких небезпечних речовин у всіх частинах європейського регіону за останні 10 років суттєво зменшилась, проблему ще не вирішено.
• Унаслідок виробництва і багаторічного широкого застосування ХОП, ПХБ, ПХДД, ПХДФ, ПАВ і деяких більш нових стійких токсичних речовин, а також віддаленого перенесення цих речовин із інших регіонів Земної кулі їх знаходять в усіх компонентах навколишнього середовища навіть у віддалених високогірних частинах Європи. Проте загалом спостерігається тенденція до зменшення їхніх концентрацій [41].
"Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин“ на сторінці 3. Приємного читання.
