На жаль, далеко не всі усвідомлюють дійсну загрозу забруднення повітря. Якщо оцінити вплив забруднення повітря на захворюваність за числом випадків захворювання, то в загальній захворюваності їхня частка складає 17 % для дітей і 10 % для дорослих. Забрудненням повітря зумовлені 41 % захворювань органів дихання, 16 % захворювань ендокринної системи, 2,5 % онкологічних захворювань в осіб у віці від 30 до 34 років і 11 % – в осіб 55-59 років (Держдо- повідь-95).
За даними цього ж джерела, в тих містах, де концентрація бенз(а)пірену перевищує ГДК в 2-4 рази, частотність захворювань на рак в осіб старше 40 років підвищена на 12-20 %, а при перевищенні чотирьох ГДК ВаР – на 22-24 % порівняно з містами, в яких концентрація ВаР є нижчою ніж дві ГДК. Діоксид азоту і діоксид сірки, а також промисловий пил спричиняють онкологічні захворювання, якщо концентрація будь-якого з них перевищує ГДК більш ніж удвічі.
Завдяки діяльності людини до атмосфери потрапляють найрізноманітніші речовини в газоподібному, твердому та аерозольному стані. Кількість деяких з них відображено в табл. 12.1.
Таблиця 12.1
Вміст молекулярних компонентів в атмосфері [38]
| Компонент | Антропогенне попадання до атмосфери, млн т/рік | Час перебуванная в атмосфері біля поверхні Землі |
| Діоксид вуглецю | 2•104 | 8 років |
| Оксид вуглецю | 300 | 0,1-3 роки |
| Водяна пара | 6 | 10 днів |
| Діоксид сірки, сульфати | 70 | 5 днів |
| Сірководень | 70 | 0,5 днів |
| Оксид азоту | 100 | 5 днів |
| Діоксид азоту | 100 | 5 днів |
| Аміак | 4 | 1-5 днів |
| Вуглеводні | 50 | 1-5 днів |
| Метали | 600 | 3 роки |
| Фреони | 1,0 | 30-70 років |
До атмосфери Землі щорічно поступає біля 1 км3 пиловидних часточок, значна частина яких може знаходитися в атмосфері у завислому стані протягом кількох років. Аерозольні часточки мають різноманітний хімічний склад. Найчастіше це сполуки кремнію, кальцію, вуглецю (незгоріле вугілля, сажа, смола), оксиди заліза, магнію, марганцю, цинку, міді, нікелю, свинцю, олова, вісмуту, селену, миш'яку, берилію, кадмію, хрому, кобальту, молібдену, а також цемент, азбест, ароматичні та аліфатичні вуглеводні, солі карбонових кислот.
Усі речовини (у тому числі й аерозолі), що потрапляють до атмосфери в результаті життєдіяльності людини, називають первинними забруднювачами.
Антропогенні викиди зумовлюють не тільки зміну фізичного складу атмосфери, але й спричиняють ряд хімічних реакцій між стаціонарними складовими атмосфери й компонентами, що надійшли.
Атмосфера стає багатокомпонентною системою із змінними перемінними за складом і термодинамічними параметрами, і передбачити всі процеси практично неможливо. Проте деякі з них виявляють себе досить чітко. У результаті утворюються вторинні забруднювачі.
Наприклад, викид а атмосферу SO2 спричиняє реакції фотохімічного окислення:
Для перебігу реакції достатньо незначної кількості озону або діоксид азоту. SO3, що утворюється взаємодіючи з водяною парою, утворює туман сірчаної кислоти, а в хмарах її крапельки:
Аналогічні реакції проходять і з оксидами азоту:
У результаті в хмарах накопичуються краплі кислот, що призводить до появи "кислих" дощів. Водневий показник (pH) такого дощу може сягати величини 1,5, яка далека від нейтрального середовища (7). Так, спостереження за цим показником у Києві показали в окремі періоди pH = 4, що відповідає вмісту сірчаної кислоти 9,8 г/м3.
Варто зауважити, що діоксид сірки, попадаючи до атмосфери у сухе повітря може не перетворюватись на кислоту, а переноситись із повітрям на далекі відстані й утворювати при контакті із хмарами кислотні дощі далеко від місця викиду.
Утворення в атмосфері кислот зумовлює й інші реакції, наприклад, із вуглеводнями:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення повітря“ на сторінці 1. Приємного читання.
