Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Транскордонні проблеми токсикології довкілля


Іонізуюче випромінювання


Іонізуюче випромінювання – це тип електромагнітного або корпускулярного випромінювання з енергією кванта, молекули, енергією, що є достатньою для відриву електрона від атома або молекули. Енергія цього випромінювання, як правило, перебуває в межах кількох електронвольтів3. Емісія іонізуючого випромінювання досягається внаслідок розкладу нестійких елементів, які існують у природі, або штучних елементів, що називаються радіонуклідами. Виділяють чотири типи іонізуючого випромінювання: α, β, γ, n (нейтронне). У табл. 7.1 наведено характеристики різних типів випромінювання.

Таблиця 7.1

Характеристика різних типів випромінювання

Тип випромінюванняМасаЗаряд
α2 р + 2 η+2
β1 е-1
γ00
нейтронне1 n0

Електронвольт (eV) – це величина енергії, яку отримує електрон унаслідок прискорення в електричному полі з різницею потенціалу 1 вольт (1 V).

Іонізуюче випромінювання, проходячи крізь матерію, взаємодіє з нею. Атоми, молекули центру зазнають збудження або іонізації, а випромінювання зазнає уповільнення. Втрата енергії випромінювання на одиниці довжини шляху, що його пройшло випромінювання, називається лінійним переміщенням енергії LET (англ. linear energy transfer). LET, що математично визначається як -dE/dx, є функцією заряду частинки, що переміщується, її швидкості, а опосередковано – кінетичної енергії. З погляду матерії, на яку впливає випромінювання, LET залежить від кількості атомів речовини, що уповільнює, щільності центру, а також середнього потенціалу збудження атомів центру. Величини LET для різних типів випромінювання подано в табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Величини LET для різних типів випромінювання

Тип випромінюванняЕнергія випромінювання [MeV]Величина LET ev/A°
- випромінювання γ60Со1,250,02
- випромінювання α210Ро0,0468,8
- випромінювання X0,2500,1
- електрони1,00,02
- електрони0,010,23

Під впливом іонізуючого випромінювання стають можливими специфічні реакції, які називаються ядерними реакціями. Унаслідок ядерних реакцій (змін) відбуваються перетворення одних елементів в інші, або утворюються нові ізотопи того самого елемента:

Великі важкі ядра зазнають специфічного поділу, який називається розщепленням:

Ядерні зміни, як правило, записуються в скороченому вигляді:

де у дужках наводиться тип частинки, яка бомбардує, а після коми – тип вибитої частинки. Інші приклади змін наведено в табл. 7.3. З того факту, що зміна а полягає у витісненні з ядра частинки а (тобто 2 протонів і 2 нейтронів), випливає, що продукт цієї зміни є ядром нукліду з масовим числом, яке на 4 менше від масового числа материнського нукліду, і атомним числом, яке на 2 менше від атомного числа материнського нукліду. Аналогічно: на 1 і збільшеній кількості протонів на 1 (нуклід з атомним числом, яке більше на 1 від атомного числа материнського нукліду. Вищенаведені закони, які окреслюють положення продуктів ядерних змін у періодичній системі, називаються законами Файанса-Содді. Знання цих законів дає змогу визначити положення продукту ядерної зміни, що відбувається в так званому радіоактивному ряді, тобто групі ізотопів, пов'язаних між собою фіксованою послідовністю радіоактивних змін.

Таблиця 7.3

Типи ядерних реакцій

Частинка, що бомбардуєВибита частинкаСкорочений запис реакції
αа(α, α)
αp(α, р)
αn(α, п)
pα(p, α)
pn(p, п)
nα(n, α)
np(n, p)
γp(γ. p)
γn(γ. n)

У випадку радіоактивного ряду йдеться про нукліди, пов'язані між собою генетично. Радіоактивний ряд розпочинається з відносно стійкого нукліду, наприклад 238U (t1/2 = 4,51 • 109 років[1]), який зазнає радіоактивних змін у межах визначеної послідовності, до отримання ізотопу, що не є радіоактивним, наприклад Pb. У табл. 7.4. подано відомі в природі радіоактивні ряди.

Таблиця 7.4. Природні радіоактивні ряди

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ