Як і забруднення повітря, забруднення води потребує окремого всебічного аналізу. Тут неможливо охопити всі аспекти зазначеної проблеми, тому це буде тільки ілюстрацією теорії, що ми п'ємо не чисту воду, забруднену стоками, а стоки, які розбавлені чистою водою. На жаль, це так. Уся різниця між країнами СНД і Європою полягає тільки в ступені забруднення вод. Навіть великий Рейн несе в гирло чисту, але не натуральну воду, вона вся пройшла крізь очисні споруди. Ця вода була забруднена, очищена і повернена до ріки. Наша ситуація практично така сама. Тільки в країнах СНД набагато більше води і набагато менше очисних споруд.
Зупинимося на Європейській частині Росії і розглянемо найбільші ріки.
Дон. Промисловість забирає 64 % щорічного стоку. Це значить, що після скиду здебільшого неочищених стоків річна вода насправді являє собою напіврозбавлені стоки. Головні забруднення: мідь, вуглеводні нафти, феноли, хлоровані вуглеводні і метафос (ГДК перевищує в 5-10 разів).
Кубань. Водозабір складає 80 % річного стоку (розбавлення скидів 0,2). Основні забруднення: мідь, вуглеводні нафти, нітрати, хлор- і фосфоровмісні пестициди, 2,4-Д (похідні) і т. ін. Такий обсяг стоків призводить до того, що концентрація забруднень у воді не менше 0,05 г/л. Якщо згадати, що більшість із згаданих речовин є небезпечними в концентрації, яка є меншою в сотні тисячі разів, то води Кубані не можна назвати ідеальною.
Урал. У 1992 р. скиди складали 35 % щорічного стоку або 2,9 км3. Ця степна річка протікає через Російсько-Казахський кордон, і в засушливі роки водозабір сягає 100 % стоку. Головні забруднення: нітрати, залізо, хром, вуглеводні нафти (до 37 ГДК) і феноли (до 200 ГДК!).
Терек. Ця ріка ще більше забруднена. У 1991 р. промисловість забирала 68,5 % річного стоку. Скидається 1,5 млн т забруднень: залізо, цинк, нітрати, вуглеводні нафти і т. ін. Концентрація цих так званих "домішок" близько 0,75 г/л, тобто це достатньо концентрований розчин різноманітних отрут.
Волга. Найбільша ріка Європи й одна із потужніших рік світу. Із неї забирається до 14 % щорічного стоку, який дорівнює 231,3 км3 (7710 м3/сек), тобто 32,4 км3. Це одна третина водного споживання Росії, і це значить, що стоки розбавлені тільки в 6 разів.
На жаль, всі наведені цифри мають відношення тільки до промислових стоків. Фактично ріки ще більше забруднені: додаються скиди, які постачає водний транспорт і сільське господарство, побутові скиди, продукти гниття затопленої деревини і синьо-зелених водоростей. Усе це до уваги не бралося. Залпові й аварійні викиди неочищених стоків і інші джерела забруднень також не розглядалися. Проте їхній внесок дуже значний, особливо від маленьких забруднених приток. Розглянемо це на прикладі ріки, яка повинна була би бути однією із найбільш чистих рік Європейської частини Росії. Це – Північна Двіна.
Витрата води в Північній Двіні – 3490 м3/сек (104,7 км3/рік), що лише в 2 рази менше, ніж річний стік Волги. Цей стік дорівнює спільному стокові Рейну, Одеру, Шелньди і Мааса, але ця ріка протікає на півночі з-поміж безлюдних боліт і лісів. Там майже немає промисловості. Фактично на річці тільки два великі забруднювачі – ЦБК в Котласі й Архангельську.
Для Північної Двіни типовими забруднювачами є феноли, хлорфеноли, сульфолігніни, метанол, формальдегід і т. ін. У річці Пуксі (притока Північної Двіни) концентрація сульфолігнінів перевищує ГДК в 50-100 разів.
У гирлі Північної Двіни розташоване місто Архангельськ із населенням 500000 людей, а в 20 км від нього вище за течією – один із найпотужніших у Європі ЦБК, який щорічно скидає до ріки близько 1 млн м3 стоків. Ці трохи розбавляються на двадцятикілометровому шляху до міських водозаборів Архангельська, але зробити цю воду повністю придатною для пиття неможливо.
Якщо вважати рівень захворюваності на гепатит А показником чистоти води, то в Росії в 1991 р. 87,9 % вірусних хвороб припадало саме на гепатит А. Це цілком природно, оскільки в 48 % обстежених міст питна вода не відповідала санітарним і бактеріальним нормам. Варто зауважити, що в скандинавських країнах рівень захворюваності на гепатит А дорівнює лише 1/100000, при цьому на нього хворіють виключно представники некорінного населення, тоді як в Україні ця цифра складає 10/100000, а в середньоазіатських країнах сягає 1000/100000. В Архангельську, окрім гепатиту А, спостерігались також випадки тифозної лихоманки і інших шлунково-кишечникових хвороб, які безпосередньо пов'язані з бактеріальним забрудненням води.
Транскордонні переноси "брудної дюжини"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення води“ на сторінці 1. Приємного читання.
