Токсичність ПАВ

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Поліядерні ароматичні вуглеводні є групою сполук, які меншою або більшою мірою здійснюють канцерогенний і мутагенний вплив, їхній ракотворчий вплив підтверджено ще наприкінці XVIII ст. в осіб, які за родом своєї діяльності контактували з ПАВ. У табл. 3.7 подано інформацію про канцерогенну активність ПАВ, які найчастіше зустрічаються. Найсильніший ракотворчий вплив здійснює ВаР, далі – BbF, BjF, ВаА. Присутність цих сполук поряд з іншими підтверджено у смолі кам'яного вугілля, у саджі, у вихлопних газах автомобілів, у цигарковому димі. ПАВ в організмі спричиняють розблокування функцій кількох структурних генів. Унаслідок цього процесу в клітинах різних тканин з'являються цитолітичні рецептори. Організм тоді збільшує активність мікросомних ензимів (цитохром Р-450, цитохромна редуктаза), що полегшує біотрансформацію ПАВ. Наприклад, ВаР, який після ресорбції знаходиться в печінці, зазнає біотрансформації до епоксидних сполук, а далі – до гідрокси- похідних. Ці сполуки мають електрофільний характер, що уможливлює їхнє поєднання в нуклеофільних місцях з білками, або з ДНК, чи також з рибонуклеїновою кислотою (РНК). Білок, ДНК, РНК, поєднані з продуктом біотрансформації ПАВ, змінюють свої природні функції: реплікація, транскрипція і біосинтез білка відбуваються іншим чином, що призводить до мутагенного і канцерогенного впливу. Хімія вищенаведеного процесу не є цілком з'ясованою.

Міжнародне Агентство Досліджень Раку, окрім вже згадуваного бензо(а)пірену, у переліку речовин, ракотворча дія яких доведена на тваринах, наводить такі, як бензо(а)антрацен, бензо(b)флуорантен, бензо(і)флуорантен, бензо(к)флуорантен, дібензо(а,h)оксидин, дібен- зо(а,і)оксидин, дібензо(а,h)антрацен, дібензо(а,е)пірен.

Таблиця 3.7

Канцерогенність деяких ПАВ за Дж. Намеиініком [21]

Назва сполукиСкорочення назвиАктивність
АнтраценА?
Бензо(а)антраценВаА+ +
Бензо(b)флуорантенB(b)F+ +
Бензо(j)флуорантенB(j)F+ +
Бензо(k)флуорантенBkF–
Бензо(а)піренВаР+ + +
Бензо(е)піренВеР+
Бензо(g,h,i)периленBghiP–
ХризенCh+
ФенантренPh?
ФлуорантенFl–
ПериленPer–
ПіренРіг–
Примітка · У стовпчику "активність" наведено канцерогенність за такою шкалою: · + + + – сильна, + + – помірна, + – слабка, ? – невідома.

Допустимі концентрації ПАВ

З огляду на загрозу, яку становлять ПАВ, їхній вміст в окремих елементах навколишнього середовища особливо обмежується. Згідно з нормами Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я і Європейської Господарчої Унії (ЄГУ) у питній воді береться до уваги сумарний вміст бензо(а)пірену, бензо(Ь)флуорантену, бензо(к)флуорантену, бензо(g,h,і)перилену, флуорантену та інден(1,2,3-с)пірену. Він не може перевищувати 200 нг/дм3, а у випадку ВаР – 10 нг/дм3. Польське законодавство у цьому випадку встановлює норми тільки для ВаР – допустимий вміст складає 15 нг/дм3. Більш повні обмеження забруднень ПАВ містять так звані голландські списки і норми Агенції охорони навколишнього середовища США (ЕРА) (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Допустимі концентрації деяких ПАВ

Назва сполукиДопустима концентрація
у ґрунті (+) нг/кгу воді (++) нг/кг
Нафталін40,0200,0
Антрацен40,0200,0
Фенатрен40,0200,0
Флуорантен40,0200,0
Бензо(а)антрацен40,0200,0
Хризен40,0200,0
Бензо(а)пірен40,0200,0
Бензо(а)флуорантен40,0200,0
Бензо(g,h,і)перилен40,0200,0
Аценафтен200,0
Аценафтилен200,0
Флуорен200,0
Пірен200,0
Дібензо(а,h)антрацен200,0
Бензо(b)флуорантен200,0
Примітка · (+) – так званий голандський список; (+ +) – вимога, яку висунуто Агенцією Охорони Навколишнього Середовища США


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичність ПАВ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ
  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ