Поліядерні ароматичні вуглеводні є групою сполук, які меншою або більшою мірою здійснюють канцерогенний і мутагенний вплив, їхній ракотворчий вплив підтверджено ще наприкінці XVIII ст. в осіб, які за родом своєї діяльності контактували з ПАВ. У табл. 3.7 подано інформацію про канцерогенну активність ПАВ, які найчастіше зустрічаються. Найсильніший ракотворчий вплив здійснює ВаР, далі – BbF, BjF, ВаА. Присутність цих сполук поряд з іншими підтверджено у смолі кам'яного вугілля, у саджі, у вихлопних газах автомобілів, у цигарковому димі. ПАВ в організмі спричиняють розблокування функцій кількох структурних генів. Унаслідок цього процесу в клітинах різних тканин з'являються цитолітичні рецептори. Організм тоді збільшує активність мікросомних ензимів (цитохром Р-450, цитохромна редуктаза), що полегшує біотрансформацію ПАВ. Наприклад, ВаР, який після ресорбції знаходиться в печінці, зазнає біотрансформації до епоксидних сполук, а далі – до гідрокси- похідних. Ці сполуки мають електрофільний характер, що уможливлює їхнє поєднання в нуклеофільних місцях з білками, або з ДНК, чи також з рибонуклеїновою кислотою (РНК). Білок, ДНК, РНК, поєднані з продуктом біотрансформації ПАВ, змінюють свої природні функції: реплікація, транскрипція і біосинтез білка відбуваються іншим чином, що призводить до мутагенного і канцерогенного впливу. Хімія вищенаведеного процесу не є цілком з'ясованою.
Міжнародне Агентство Досліджень Раку, окрім вже згадуваного бензо(а)пірену, у переліку речовин, ракотворча дія яких доведена на тваринах, наводить такі, як бензо(а)антрацен, бензо(b)флуорантен, бензо(і)флуорантен, бензо(к)флуорантен, дібензо(а,h)оксидин, дібен- зо(а,і)оксидин, дібензо(а,h)антрацен, дібензо(а,е)пірен.
Таблиця 3.7
Канцерогенність деяких ПАВ за Дж. Намеиініком [21]
| Назва сполуки | Скорочення назви | Активність |
| Антрацен | А | ? |
| Бензо(а)антрацен | ВаА | + + |
| Бензо(b)флуорантен | B(b)F | + + |
| Бензо(j)флуорантен | B(j)F | + + |
| Бензо(k)флуорантен | BkF | – |
| Бензо(а)пірен | ВаР | + + + |
| Бензо(е)пірен | ВеР | + |
| Бензо(g,h,i)перилен | BghiP | – |
| Хризен | Ch | + |
| Фенантрен | Ph | ? |
| Флуорантен | Fl | – |
| Перилен | Per | – |
| Пірен | Ріг | – |
| Примітка · У стовпчику "активність" наведено канцерогенність за такою шкалою: · + + + – сильна, + + – помірна, + – слабка, ? – невідома. | ||
Допустимі концентрації ПАВ
З огляду на загрозу, яку становлять ПАВ, їхній вміст в окремих елементах навколишнього середовища особливо обмежується. Згідно з нормами Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я і Європейської Господарчої Унії (ЄГУ) у питній воді береться до уваги сумарний вміст бензо(а)пірену, бензо(Ь)флуорантену, бензо(к)флуорантену, бензо(g,h,і)перилену, флуорантену та інден(1,2,3-с)пірену. Він не може перевищувати 200 нг/дм3, а у випадку ВаР – 10 нг/дм3. Польське законодавство у цьому випадку встановлює норми тільки для ВаР – допустимий вміст складає 15 нг/дм3. Більш повні обмеження забруднень ПАВ містять так звані голландські списки і норми Агенції охорони навколишнього середовища США (ЕРА) (табл. 3.8).
Таблиця 3.8
Допустимі концентрації деяких ПАВ
| Назва сполуки | Допустима концентрація | |
| у ґрунті (+) нг/кг | у воді (++) нг/кг | |
| Нафталін | 40,0 | 200,0 |
| Антрацен | 40,0 | 200,0 |
| Фенатрен | 40,0 | 200,0 |
| Флуорантен | 40,0 | 200,0 |
| Бензо(а)антрацен | 40,0 | 200,0 |
| Хризен | 40,0 | 200,0 |
| Бензо(а)пірен | 40,0 | 200,0 |
| Бензо(а)флуорантен | 40,0 | 200,0 |
| Бензо(g,h,і)перилен | 40,0 | 200,0 |
| Аценафтен | 200,0 | |
| Аценафтилен | 200,0 | |
| Флуорен | 200,0 | |
| Пірен | 200,0 | |
| Дібензо(а,h)антрацен | 200,0 | |
| Бензо(b)флуорантен | 200,0 | |
| Примітка · (+) – так званий голандський список; (+ +) – вимога, яку висунуто Агенцією Охорони Навколишнього Середовища США | ||
Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичність ПАВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
