Таблиця 2.6
Стандартні потенціали окремих реакцій окислення у воді
| Реакція | Eo [V] |
| 0 | |
| - 2,72 | |
| + 1,33 | |
| +0,77 І | |
| +0,84 | |
| +0,89 |
Примітка 14. У водах формуються мінеральні або органічні колоїди, з яких значна частина має негативний заряд. їхня будова (рис. 2.10) у вигляді класичних міцел із зовнішнім дифузійним шаром сприяє обміну іонів металів із води та їхній адсорбції. Кількісно цей
Рис. 2.9. Залежність нормального окислювально-відновного потенціалу Е0 від pH розчину деяких окислювально-відновних реакцій за Дж. Дойлідо [18]
процес описує так звана адсорбційна ємність, що залежить як від властивості колоїду, так і від властивості катіону металу. Найбільшою адсорбційною ємністю характеризуються органічні колоїди – гумусові кислоти. У випадку катіонів металу про адсорбційні здатності свідчить величина заряду і радіус іону.
Рис. 2.10. Будова міцели з ядром із позитивним зарядом і з ядром із негативним зарядом
Здатність катіонів металів до сорбції зростає разом із їхньою валентністю, натомість сила адсорбції катіонів з однаковою валентністю зростає разом із зменшенням діаметру катіону, коротше кажучи – діаметру комплексного іону на зразок , де М = катіон металу. Катіони важких металів, що виступають як
або
, дуже добре адсорбуються колоїдами і частками суспензій.
У деяких випадках участь форм іонів адсорбованих металів складає навіть понад дев'яносто відсотків від загального значення вмісту у воді (рис. 2.11).
Рис. 2.11. Транспортування елементів у воді Рейну
Зазначений процес адсорбції залежить від pH (рис. 2.12), що було проілюстровано на прикладі ртуті.
Рис. 2.12. Вплив pH води на розташування ртуті у водному резервуарі за М. Швідерською-Бруж [19]
Адсорбція мікрозабруднень іонами важких металів відіграє значну роль в транспортуванні забруднень. Вважається, що перенесення елементів – важких металів водами річок до моря приносить до нього тисячі тон забруднювачів (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Перенесення водами річок елементів до Балтики за даними Щорічника "Охорона навколишнього середовища" (дані 1994 р.)
| Елемент | Щорічний вантаж (тис. тон/рік) |
| Кадмій | 13,51 |
| Мідь | 168,10 |
| Нікель | 125,08 |
| Свинець | 189,70 |
| Цинк | 986,50 |
| Ртуть | 6,43 |
| Хром | 67,93 |
Накопичені в адсорбентах (колоїдах і суспензіях) забруднення іонами важких металів під впливом змін, що відбуваються у водному середовищі, усуваються (десорбуються) до води. Чинниками, що полегшують десорбцію важких металів, є передусім зміни pH, а також зміни концентрацій електролітів, що впливають на міцність міцели.
Примітка 15. При діаметрі понад 100 нм частки суспензій і колоїдальні міцели легко седиментуються. Адсорбовані іони важких металів тоді переходять до мулу. Стверджується, що вміст важких металів у мулі є прямо пропорційним до концентрації органічного вуглецю, а також концентрації водних оксидів заліза і марганцю, що підкреслює роль процесів адсорбції (рис. 2.13). Седиментація суспензій не є єдиною причиною осадження іонів важких металів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі“ на сторінці 4. Приємного читання.
