Рис. 2.8. Прояв різних форм свинцю на фоні змін pH
Кількісним способом реакції окислення описує рівняння Нернста, яке окреслює величину окислювально-відновного потенціалу для певної реакції
де: [red = відн.] – концентрація відновленої форми, [uti = окисл.] – концентрація окисленої форми.
Граничні величини окислювально-відновного потенціалу для реакцій, що протікають у водному середовищі, визначаються величинами окислювально-відновного потенціалу та відновлення води:
окислення
відновлення
Для реакції окислення окислювально-відновний потенціал при тиску кисню р02 = 1 • 105 Па і t = 298 К дорівнює:
(a)
Для реакції відновлення в алогічних умовах отримуємо:
(b)
Рівняння "а" і "b" описують верхню і нижню межу тривалості хімічних зв'язків у воді. Кожна сполука із потенціалом вищим, ніж описаний у рівнянні "а", буде реагувати з водою, зумовлюючи її окислення, а сама буде відновлюватися. Натомість кожна сполука із потенціалом негативним і нижчим, ніж описаний у рівнянні "b", буде відновлювати воду.
Реакції окислення у воді протікають найчастіше при участі розчиненого кисню. Реакції окислення киснем є енергетично найкориснішими – протікають з найбільшою від'ємною величиною змін термодинамічного потенціалу AG. Одними з найпоширеніших реакцій окислення – відновлення є перетворення сполук заліза. Залізо, поширена складова вод, залежно від кількості розчиненого кисню виступає у +2 або у +3 ступені окислення.
У середовищі з дуже обмеженим вмістом кисню, наприклад, у підземних водах, домінує залізо (II), одна з можливих форм якого – це гідроксид Fe(OH)2. Гідроксид заліза (II) у присутності молекулярного кисню окислюється до гідроксиду заліза (III). Процес окислення супроводжується у цьому випадку зміною кольору: іон Fe (II) характеризується кольором блідо-зеленим, у той час як іон Fe (III) – виразно бурим. Окрім того, обидві сполуки різняться розчинністю: ДРFe(OH)2= 4,8 *10-16> ДРFe(OH)3= 3,8 • 10-38, що на практиці призводить до колоїдного осадження швидко седиментуючої суспензії сполук заліза (III).
Іноді реакції окислення специфічним шляхом прискорюються завдяки присутності розчиненого діоксиду вуглецю (IV) СO2. Для водопровідних труб, зроблених, наприклад, з свинцю, вищезазначений факт може бути причиною корозії:
Повний огляд можливості окислення і відновлення можна простежити, спостерігаючи зміни форм існування хрому в навколишньому середовищі. Цей елемент утворює хімічні сполуки, у яких отримує +2, +3, +4, +6 ступінь окислення. У водах переважають іони Cr (III) і Cr (IV). Вищі ступені окислення виступають у водах із значним вмістом кисню. У середовищі анаеробному Cr (VI) редукується до Cr (III). Оскільки мала кількість кисню пов'язана з від'ємними величинами окислювально-відновного потенціалу вод, то його кількісні величини використовуються для прогнозування того, який ступінь окислення хрому отримує перевагу у певних умовах. Від'ємні величини окислювально-відновного потенціалу, який звичайно отримує значення в діапазоні -1000÷+1000 mV, сприяють реалізації Cr (III). По мірі зростання додатних величин потенціалу збільшуються шанси стабілізації ступеню окислення +6.
Для всіх реакцій окислення у водному середовищі простежується дуже сильна залежність величини потенціалу від pH. Декілька прикладів подано на рис. 2.9, а також у табл. 2.6.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі“ на сторінці 3. Приємного читання.
