Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Іони Н+, що утворюються у випадку останньої реакції, можуть порушити кислотну рівновагу, що приводить до зміни pH, але присутні у воді іониіз буферної системи "діоксид вуглецю – карбонати – гідрокарбонати" нейтралізують їх:

Гідрат-іони на зразок [М(Н20)Х]"~ піддаються специфічним реакціям протолізу, або реакціям передачі протону від однієї молекули води до іншої, внаслідок чого виникають прості або складні гідратні комплекси. Отже, у випадку реакції протолізу стає розірваним зв'язок О-Н згідно із рівнянням:

Реакції протолізу іону [А1(Н20)6]3+ можна записати так:

• 1)

• 2)

• 3)

• 4)

• 5)

• 6)

Кількість груп -ОН у гідратному комплексі А1 зростає разом із збільшенням pH. Реакція (1) відбувається при pH нижче 4,7, реакція (2) – при pH в діапазоні 4,7-6,5. Для реакції (3) необхідною межею pH є 6,5÷8,0, у той час як реакції, починаючи з реакції (4), вимагають pH вище 8,0. Окремі гідратні комплекси різняться також розчинністю. Сполука [А1(Н2O)5(OН)]2+ характеризується відносно доброю розчинністю (добуток розчинності ДР = 4,99). По мірі зростання кількості груп -ОН розчинність комплексу зменшується і для [А1(Н2O)2(0Н)4]- ДР = 23,0. Графічно зміни розчинності гідрокомплексів алюмінію подано на рис. 2.7.

У процесі гідролізу алюмінію виникають також багатомолекулярні, складні комплекси на зразок , , . Вони існують в колоїдній формі.

Утворення під час гідролізу складних, багатомолекулярних комплексів є характерною рисою іонів таких важких металів, як свинець, ванадій, ніобій, вольфрам, хром. У випадку свинцю це сполуки на зразок [Pb4(OH)4]4+, [Pb6(OH)8]4+, [Pb3(OH)J2+. їхнє утворення залежить від величини pH водного середовища (рис. 2.8).

Вплив pH на розчинність алюмінію

Рис. 2.7. Вплив pH на розчинність алюмінію

Звичайно форми, що виникають у слабколужному середовищі, характеризуються дуже низькою розчинністю, що з огляду на величину pH поверхневих вод (6,5÷8,5) сприяє усуванню іонів важких металів із водної фази до мулу.

Примітка 13. Реакції окислення і відновлення відіграють суттєву роль у змінах іонів важких металів у водах. Більшість елементів металів виступає у водах на різних ступенях окислення, із чим пов'язана відмінність таких властивостей, як токсичність, здатність до творення комплексів, здатність до вступання в реакції гідролізу, схильність до творення нерозчинних сполук.

Прояв різних форм свинцю на фоні змін pH

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі
  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ