Розділ 55

— Тобі треба було пережити зраду, і це спрацювало. Правильно?

Томас пильно подивився на неї.

— Так, спрацювало.

— Мені шкода, що довелося так з тобою повестися. Зате ти живий. І Арис теж.

— Так, — повторив Томас. Більше з Терезою говорити не хотілося.

— «БЕЗУМ» отримав своє, і я теж, — сказала Тереза і подивилася на Ариса. Той трохи обігнав їх, і тепер стояв, чекаючи, щоб продовжити дорогу. — Арисе, відвернися, дивись у долину.

— Що? — не зрозумів той. — Навіщо?

— Просто відвернися, — в її голосі більше не лунали підступні нотки — вони зникли відтоді, як Томас вийшов з газової камери, але це викликало в Томаса тільки більше підозр. Що ще задумала Тереза?

Зітхнувши і закотивши очі, Арис нарешті відвернувся.

Тереза навіть не вагалася. Обхопила руками Томаса за шию і притягнула до себе. Він не мав сили волі чинити опір.

Вони поцілувалися, та в душі у Томаса нічого не ворухнулося. Він не відчував нічого.