У ПАМ'ЯТЬ ПРО НАЙБІЛЬШУ ЖЕРТВУ, ПРИНЕСЕНУ ПІД ЧАС ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941–1945 рр.
Більше не залишилося нічого.
* * *Шукаючи під час біди дружньої підтримки, члени Клубу Хронос залишають одне одному сигнали. Записи в довідниках; повідомлення, залишені позаду стійки сусіднього паба; каміння, закладене в землю для майбутніх поколінь, щоб ті збирали його й замислювалися; натяки на те, куди можна піти, написані на чорному залізі ринв, що звисали з дахів. Ми ховаємося, але сам факт нашого існування є настільки абсурдним, що нам не треба ховатися надто сильно. Впродовж наступних трьох днів я жив у місті життям нешкідливого туриста: ходив, дивився, вечорами читав у себе в номері, а вночі прослизав повз своїх опікунів, щоб шукати підказки Клубу Хронос — хоч якесь свідоцтво про його долю. Я знайшов лише одне: надгробний пам'ятник на місцевому цвинтарі: «ОЛЬГА ПРУБОВНА, 1893–1953. Вона воскресне».
Нижче був набагато довший текст, написаний (це ж треба) санскритом. Ось його переклад:
«Якщо на моєму могильному камені розміщено це повідомлення, моя смерть була наглою та насильницькою. Стережіться, щоб і вас це не спіткало».
Розділ 52
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста» автора Клер Норт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 51“ на сторінці 6. Приємного читання.