TextBook Багато-багато життів по тому я сів у вітальні Клубу Хронос навпроти Вірджинії й сказав:
— Його звати Вінсент.
— Дорогенький, за такою ознакою людину не знайдеш.
— Він один з нас. Уробор. Я спитав його про Клуб Хронос, а він ударив мене й утік.
— Яка інфантильність!
— Він дуже цілеспрямований.
Вірджинія, коли їй цього хотілося, чудово вміла виявляти байдужість. Зараз вона цього хотіла. Вона витріщилася на стелю, неначе нічого цікавішого ніколи в житті не бачила, й чекала на продовження.
— Це повідомлення постійно надходить до нас від майбутніх поколінь — «світ добігає кінця», «світ добігає кінця». Але в усталеному курсі лінійних подій не змінюється нічого, окрім нас.
— То ти вважаєш, що цей… Вінсент… може бути тим «хто?», через якого трапляється «що?».
— Я… Ні. Не знаю. Я вважаю, що хтось схожий на нього, хто є таким, як ми, але не є одним з нас, шукає відповідь… не зважаючи на наслідки… Ось що я вважаю.
— Гаррі, — пробурмотіла вона, — судячи з твого вигляду, ти щось затіяв.
— Треба шукати аномалії, — твердо сказав я. — Клуб Хронос мусить шукати події, які не мають відбуватися в наш час, шукати зміни нормального розвитку. Здається, я знайшов одну аномалію.
— Де?
— В Росії.
Вона задумливо втягнула між зубами повітря:
— Ти вже звертався до їхнього Клубу? До Московського, Санкт-Петербурзького… чи тепер ми маємо звати його Ленінградським, хоч як би жахливо це не звучало?
— Я надіслав їм повідомлення через Гельсінкі. Завтра вранці я їду до Фінляндії.
— Якщо ти вже взявся розслідувати, навіщо ти мені все це розповідаєш?
Повагавшись, я відповів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста» автора Клер Норт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 31“ на сторінці 1. Приємного читання.