Розділ 18

Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста

Складність — виправдання відмови діяти.

Мені треба було кричати це Фірсонові, треба було прибити його вуха до дверей Клубу й змусити слухати записані в Клубі Хронос історії про катастрофи та хаос, від яких страждали цілі покоління. Але тоді я ще не міг знати, наскільки точною може бути моя оцінка його втручання; не міг я також передбачити, як далеко він може піти, щоб отримати більше відповідей, ніж я наважувався йому давати.

Тоді, в четвертому житті, коли Фірсон і його люди почали зрештою катувати мене, спочатку вони робили це невпевнено. Застосувати заради отримання результатів насилля вони були цілком готові, але боялися пошкодити цим те, що хотіли отримати. Я був унікальною знахідкою, шансом, який трапляється лише один раз, мій потенціал був досі недосліджений, і завдання будь-якої фізичної, а надто психічної шкоди було б гріхом, який їм не пробачать. Розуміючи це, я волав чимдуж, кашляв, пускав з рота піну й звивався у власній сечі та крові. Їх це так стривожило, що на короткий час вони припинили, але зрештою Фірсон наблизився до мене й прошепотів:

— Ми робимо це заради світу, Гаррі. Ми робимо це заради майбутнього.

І тоді вони почали знову.

Наприкінці другого дня вони затягли мене до душу й відкрили холодну воду. Поки вони поливали мене, я думав, чи можна розбити кулаком скло душової кабінки, і скільки часу мені потрібно для того, щоб знайти осколок, яким я зможу перерізати собі зап'ястя.

На третій день вони діяли вже більш упевнено. Рішучість одного надихала іншого; давалася взнаки колективна ментальність: вони намагалися не підводити один одного. Коли вони бралися до діла, Фірсона ніколи не було в кімнаті, він завжди виходив на кілька хвилин раніше, а повертався через кілька хвилин після того, як усе закінчувалося. Того третього вечора на стелі наді мною бавилися рожево-червоні промені заходу сонця. Усі вийшли, а він сів біля мого ліжка, взяв мене за руку й сказав:

— Боже мій, Гаррі, мені дуже шкода. Мені дуже шкода, що ти це робиш. Хотів би я припинити це…

Я ненавидів його; я заплакав, притулився обличчям до його долоні й ридав.

Наступний розділ:

Розділ 19


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста» автора Клер Норт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 18“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи