TextBook Приходила Дженні.
Під час її візиту мене прив'язали до ліжка й вкололи мені заспокійливе.
Я намагався заговорити, розповісти їй про те, що зі мною роблять, але не зміг.
Вона плакала.
Мила моє обличчя, тримала мене за руку й плакала.
На пальці в неї досі була обручка.
Біля дверей вона розмовляла з доктором Абелем, і він сказав їй, що стурбований погіршенням мого стану й думає про застосування нового медикаменту.
Я покликав її, але не видав жодного звуку.
Коли замикали двері, вона не обернулася до мене.
А згодом доктор Абель сів надто близько до мене, приклав до нижньої губи кінчик ручки та сказав:
— Розкажіть мені ще раз, Гаррі.
У його голосі була терміновість, що була сильніша за звичайну захопленість лікуванням.
— Кінець нафтового ембарго, — почув я чиюсь відповідь. — Революція гвоздик у Португалії, уряд скинуто. Відкриття теракотової армії. Індія отримує ядерну бомбу. Західна Німеччина виграє Кубок Світу.
* * *Бридкий Білл сидів у оранжевій імлі. Він казав:
— Не такий розумний, не такий розумний, чи ти такий розумний, такий розумний, вважаєш себе розумним, але ти не такий розумний, тут ти не такий розумний, розумний, розумність не важлива, розумність — лайно, я розумний, тут розумний я…
Він нахилився ближче, щоб його слина на мене крапала. Я вкусив його за ніс так, що почув хрускіт хряща, і це здалося мені дуже смішним.
* * *А потім був голос: незнайомий, вихований, трохи американський.
— О ні, ні, ні, ні, ні, — сказав він. — Так не годиться.
Розділ 9
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста» автора Клер Норт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8“ на сторінці 1. Приємного читання.