Парадоксальність периферійних процесів культури полягає в тому, що вони складаються і продукуються, можна сказати, за матрицями "ядра "даної культури, але в безпосередній залежності від зовнішнього контексту її розвитку (тобто природних і соціально-організаційних факторів, а також інокультурних явищ, інонаціональних традицій). Це призводить до культурно-історичних наслідків двоякого роду. По-перше, нормативні значення і змісти культури, органічно пов'язані з "ядерними" процесами, екстраполюються носіями культури в прикордонних її галузях на об'єми або невідомі актуальній культур., або табуйовані нею тепер. Таким чином, існуючі у культурі заборони свідомо чи не усвідомлено порушуються людьми на її периферії. По-друге, культурні інновації, шо виникають чи виявляються на периферії даної культури як свого роду освоєння недозволеного", а часом і "неможливого" (з позицій нормативів цієї культури), освоюються в суспільстві в традиційних для неї формах. З одного боку, це підсилює відчуття "єретичності" тихінновацій, що були акультивовані в рамках даної культурної системи; з іншого - полегшує соціалізацію нового як продовження, розвитку, уточнення і логічного завершення "ядерних" культурних процесів. Усі революційно-культурні події відбувалися на грані соціуму, природи і культури чи на межі різних культур; у той же час багато прикордонних явиш в історії культури залишилися непоміченими або розвивалися в напрямку "глухого кута" (епіфеномени культури).
Безліч соціокультурних явиш і процесів, що розвиваються в прикордонній галузі, залишаються з різних причин не затребуваними суспільством, атому взагалі не входять до складу актуальної культури (становлячи потенційну культуру кожної конкретної культурно-історичної епохи — поле варіативних можливостей, соціокультурного розвитку). Зростання потенційної культури епохи не тільки безмежно розширює феноменологічні можливості культури актуальної, але і відкриває перед нею "віяло" альтернативних можливостей соціокультурної динаміки. Подібне "віяло" неодноразово відкривалося в соціокультурній історії України в кризових, переломних ситуаціях (Водохрещення Русі, визвольна війна, українська революція, занепад тоталітаризму).
Не випадковим є і поява в культурно-прикордонних областях "уявних"об'єктів культури, що пояснюються наявністю культурних значень, яким не відповідають які-небудь соціальні чи природні реалії. Це відбувається або через те, що названі об'єкти існують гіпотетично — у майбутньому чи деякій культурно-їсторичній перспективі, як деякі соціокультурні моделі чи змісти; або через те, що вони продовжують існувати у свідомості, у культурних нормах і традиціях "за інерцією", ретроспективно — за логікою функціонального "дрейфу" соціонормативних значень; або тому, що ці культурні значення не можуть мати соціальних чи природних аналогів (через свою "спекулятивну" природу).
Соціокультурні процеси, що розгортаються між різними семантичними шарами культур: між "ядерними" і "периферійними" процесами, між дійсними і "уявними" культурними об'єктами, між відцентровими і доцентровими силами національної культури, між консервативно-охоронними чи революційно-модернізаційними проектами і практичними шляхами їхньої реалізації, наповнюють історію гострою боротьбою і драматизмом, мотивація і каузальність яких не вичерпується геополітичними, соціальними чи політико-ідеологічними підставами. Так, демонстративна і схована полеміка релігійних конфесій, наукових шкіл методологічних концепцій, філософських напрямів, художньо-естетичних течій, гетерономних традицій і суперечливих норм повсякденного життя, представляючи собою відносно автономні процеси, взаємодіють між собою і тісно переплітаються в єдиному культурно-історичному інтертексті, шо є найважливішою складовою і феноменології, і соціодинаміки культур, особливо прикордонних, а разом з тим будь-якої культурної інтерсуб'ективності.
Культура як "диференційована єдність"
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія культури» автора Юрій М.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтертекстуальність культури“ на сторінці 2. Приємного читання.
