Розділ 28. Віч-на-віч з Книгою Життя

“Я бачив, — говорить пророк Даниїл, — аж ось були поставлені престоли, і засів Стародавній днями. Одежа Його — біла як сніг, а волосся голови Його немов чиста вовна, а престол Його — вогняне полум'я, колеса Його — палаючий вогонь. Вогненна річка пливла й виходила з-поперед Нього; тисячі тисяч служили Йому, і силенна безліч стояли перед Ним. Суд засів і розгорнуто книги” (Даниїла 7:9—10).

Так пророкові був показаний великий і урочистий день, коли Суддя всієї землі розгляне життя й характери людей, і кожний отримає відплату згідно з учинками своїми. Стародавній днями — це Бог Отець. Псалмист сказав: “Перш ніж постали гори і народилася земля і Всесвіт, від віку й до віку Ти Бог” (Псалми 89:2). Він — Джерело життя і всіх законів — повинен головувати на суді. На цьому великому суді присутні також святі ангели як служителі і свідки, котрих налічується незліченна кількість.

“Аж ось на небесних хмарах йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Стародавнього днями, і Його підвели перед Нього. І Йому було дано владу, слава й царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Влада Його — влада вічна, яка не минеться...” (Даниїла 7:13—14). Тут йдеться не про Другий прихід Христа на землю. Він підходить до Стародавнього днями на небесах, щоб прийняти владу, славу і царство, які будуть дані Йому після закінчення Його посередницького служіння. Саме про цей прихід, а не про Другий Його прихід на землю розповідається в пророцтві. Він мав відбутися в 1844 р. після закінчення 2300 днів. У супроводі святих ангелів наш великий Первосвященик входить до Святого святих і там стає перед Богом, щоб завершити заступницьке служіння за людей — завершити слідчий суд та відкупити тих, хто виявиться гідним отримати благословення.

У прообразному служінні тільки ті, хто приходив до Бога, визнаючи свій гріх та розкаявшись в ньому, і чиї гріхи через кров жертви за гріх були символічно перенесені до святині, могли взяти участь у служінні великого Дня очищення. Так і у великий день остаточного примирення і слідчого суду будуть розглядатися тільки справи Божого народу. Суд над нечестивими — це інша, окрема подія, яка відбудеться пізніше. “Бо вже час суду розпочатися з дому Божого; коли ж уже почнеться з нас, то який кінець тих, хто не покоряється Євангелію Божому?” (1 Петра 4:17).

Вирок суду буде виноситися згідно із записами, зробленими в небесних книгах, де записані імена та вчинки людей. Пророк Даниїл сказав: “Суд засів, і розгорнулися книги” (Даниїла 7:10). Автор книги Відкриття, змальовуючи цю ж подію, додає: “Й інша книга була розкрита — книга життя. І судилися мертві згідно з написаним у книгах, згідно з ділами своїми” (Об'явлення 20:12).

Книга життя містить імена всіх тих, що будь-коли служили Богові. Ісус заповідав Своїм учням: -“Радійте тому, що імена ваші записані на небесах” (Луки 10:20). Павло писав про своїх вірних співпрацівників, “імена яких у книзі життя” (Филип'янам 4:3). Даниїл, що бачив у видінні “час утиску, якого не бувало”, зазначив, що народ Божий буде врятований, — “кожен, хто буде знайдений записаним у книзі” (Даниїла 12:1). А автор книги Відкриття підтвердив, що лише ті увійдуть до Божого міста, імена котрих “записані в книзі життя в Агнця” (Об'явлення 21:27).

Пам'ятна книга пишеться перед Господом, і в ній зазначені добрі діла тих, “хто страх перед Господом має, і хто поважає ім'я Його” (Малахії 3:16). їхні слова віри та вчинки любові записані на небесах. Неємія мав це на увазі, коли сказав: “Пам'ятай же мене, Боже, за це і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі” (Неемії 13:14). У пам'ятній книзі Божій увічнений кожний праведний вчинок. У ній точно зафіксовані кожна переборена спокуса, кожне переможене зло, кожне слово ніжного співчуття. Там записується кожний жертовний вчинок, кожне страждання і біль, перенесені за Христа. Псалмист підкреслив: “Мої скитання Тобі відомі, сльози мої збери в посудину Твою: чи ж не записані вони у книзі Твоїй?” (Псалми 55:9).

Там також зазначаються і гріхи людей. “Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, — чи добре воно, чи лихе” (Екклезіяста 12:14). Спаситель говорить: “За всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день суду. Бо за слова свої будеш виправданий і за слова свої будеш осуджений” (Матвія 12:36—37). У цій найвірнішій книзі записані потаємні наміри і спонукання, бо Бог “висвітлить заховане в темряві і виявить задуми сердець” (1 Коринтянам 4:5). “Ось написане перед обличчям Моїм: ...укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, — говорить Господь” (Ісаї 65:6—7).

Всі діла людини досліджуються перед Богом та реєструються як праведне чи неправедне. Проти кожного імені в небесних книгах з разючою точністю зазначені кожне погане слово, кожний самолюбивий вчинок, кожний невиконаний обов'язок і кожний таємний гріх, що майстерно приховується. Знехтувані перестороги та докори Духа Святого, прогаяні хвилини, невикористані можливості, добрий чи поганий вплив з його далекосяжними наслідками, — все це фіксується ангелом.

Закон Божий — мірило, згідно з яким будуть оцінюватися характери людей на суді. Мудрий Соломон говорить: “Бога бійся й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд” (Екклезіяста 12:13—14). Апостол Яків застерігав братів: “Так говоріть і так робіть, як такі, що мають бути суджені за Законом свободи” (Якова 2:12).

Той, хто на суді буде визнаний гідним, візьме участь у воскресінні праведних. Ісус сказав: “А ті, що сподобляться досягти того віку і воскресіння з мертвих... рівні ангелам і є сини Божі, ставши синами воскресіння” (Луки 20:35—36). І знову Він говорить: “І повиходять ті, що чинили добро, у воскресіння життя” (Івана 5:29). Померлі праведні воскреснуть тільки після суду, на якому вони будуть визнані гідними “воскресіння життя”. Отже, вони особисто не будуть присутніми на суді, де буде розглядатися їхня справа і вирішуватися їхня доля.

Ісус буде їхнім Захисником. Він буде благати Бога за них, “Коли б хтось згрішив, то ми маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника” (1 Івана 2:1). “Бо Христос увійшов не в рукотворне святилище, яке було на зразок справжнього, але в саме небо, щоб предстати нині за нас перед лицем Божим” (Євреям 9:24). “Тому-то може і спасати завжди тих, які приходять до Бога через Нього, бо Він завжди живий, щоб заступатися за них” (Євреям 7:25).

Коли на суді розкриваються книги, тоді життя усіх, хто вірив в Ісуса, переглядається перед Богом. Почавши від перших людей, що жили на землі, наш Заступник розглядає справи всіх наступних поколінь і закінчує тими, хто живе в теперішній час. Згадується кожне ім'я, справа кожного ретельно досліджується. Одні імена приймаються, інші — відкидаються. Якщо хтось має непрощені гріхи, в яких він не розкаявся, то ім'я такої людини буде викреслене з книги життя, а запис про її добрі діла буде витертий з пам'ятної книги Божої. Господь сказав Мойсеєві: “Хто згрішив Мені, того витру із книги Моєї” (Вихід 32:33). А пророк Єзекіїль говорить: “А коли б праведний відвернувся від своєї справедливості й став робити кривду... уся справедливість його, яку він робив, не пригадається” (Єзекіїля 18:24).

Всі, які щиро розкаялися в гріхах і вірою прийняли кров Христа як свою викупну жертву, мають проти свого імені в небесних книгах помітку про прощення. Оскільки вони стали спільниками праведності Христа, а їхні характери відповідають вимогам Закону Божого, то їхні гріхи будуть викреслені, вони ж будуть визнані гідними вічного життя. Господь сказав через пророка Ісаю: “Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, і гріхів твоїх не пам'ятає! ” (Ісаї 43:25). Ісус говорить: “Переможець зодягнеться в білу одежу, і Я не викреслю ім'я його з книги життя, а визнаю ім'я його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його” (Об'явлення 3:5). “Кожного, хто буде визнавати Мене перед людьми, того і Я визнаю перед Отцем Моїм небесним. А хто відречеться Мене перед людьми, того і Я відречусь перед Отцем Моїм небесним” (Матвія 10:32—33).

Найглибший інтерес, який виявляють люди до рішень земних судів, є лише слабким відображенням того інтересу, з яким на небесному суді перед Суддею Всесвіту будуть розглянуті справи тих, що увійшли до книги життя. Божественний Посередник благає простити гріхи тим, хто, віруючи в Його кров, отримав перемогу. Він просить повернути їм Едемський дім та їхнє “старе панування” як Його співспадкоємцям (Михея 4:8). Сатана, намагаючись спокусити й обдурити людство, сподівався зруйнувати Божественний план при створенні людини; але Христос просить, щоб цей план був здійснений, ніби гріхопадіння людини ніколи й не було. Він просить для Свого народу не тільки прощення і виправдання повного та остаточного, але щоб він розділив Його славу та засів на Його престолі.

В той час, коли Ісус благає за викуплених Його благодаттю, сатана звинувачує їх перед Богом як порушників Закону. Великий ошуканець намагався посіяти в них сумніви, недовір'я до Бога, відлучити від Його любові, спонукати порушувати Його Закон. А тепер він вказує на їхнє життя, недоліки характеру, на їхню несхожість з Христом, яка ганьбить їх Відкупителя, на всі гріхи, до яких він сам їх спокусив; і на підставі всього цього сатана заявляє на них права як на своїх підданих.

Ісус не виправдовує їхні гріхи, але вказує на розкаяння, віру і, благаючи простити їх, Він підносить Свої зранені руки перед Отцем і святими ангелами та говорить: “Я знаю їх по імені. Я записав їх на долонях Моїх рук” (Ісаї 49:16). “Жертва Богові — скрушений дух; серця скрушеного та покірливого Ти не відкинеш, Боже!” (Псалми 50:19). Звертаючись до обвинувача Свого народу, Христос говорить: “Нехай Господь загрозить тобі, сатано! Нехай загрозить тобі Господь, що вибрав Єрусалим. Хіба він не головешка, вихоплена з вогню?” (Захарії 3:2). Христос зодягне Своїх вірних у власну праведність, щоб представити їх Отцеві “славною Церквою, яка не має плями, ні порока чи чогось подібного” (Ефесянам 5:27). їхні імена в книзі життя і про них написано: “Будуть ходити зі Мною в білому одязі, бо вони достойні” (Відкр.З'Л).

Таким чином виконається новозавітна обітниця: “їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха” (Єремії 31:34). “За тих днів й того часу, — говорить Господь, — будуть шукати провину Ізраілеву, та не буде її; і гріхів Юди, одначе не знайдені будуть вони” (Єремії 50:20). “Того дня буде пагін Господній красою та славою, плід же земний — величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїлю. Хто зостанеться в Сіоні й лишиться в Єрусалимі, — святим буде зватись, кожен, хто записаний для життя в Єрусалимі” (Ісаї 4:2—3).

Слідчий суд і стирання гріхів повинні закінчитися перед Другим приходом Господа. Оскільки померлі будуть суджені згідно із записами у книгах, то гріхи людей будуть стерті тільки після суду, де розглядатимуться їхні справи. Але апостол Петро ясно говорить, що гріхи віруючих будуть стерті, коли настануть “часи втіхи від лиця Господа, і ... пришле призначеного вам Христа Ісуса” (Дії 3:19—20). Коли завершиться слідчий суд, Христос прийде і нагорода Його з Ним, щоб віддати кожному згідно з його ділами.