Розділ 21. Знехтуване застереження

Коли вірні вчителі пояснюють Слово Боже, тоді з'являються вчені мужі і служителі, які претендують на розуміння Писань, проголошують здорову науку єрессю і таким чином відвертають від Істини її шукачів. Якщо б світ не став безнадійно п'яним від вина Вавилону, тоді чіткі й зрозумілі істини Слова Божого переконали б і навернули багатьох. Але християнська віра загалом видається такою заплутаною і суперечливою, що народ не знає, у що вірити. Гріх нерозкаяного світу лежить перед дверима церкви. Вістка другого ангела з 14-го розділу книги Відкриття вперше була проголошена влітку 1844 p.; в той час вона безпосередньо стосувалася церков Сполучених Штатів, де пролунало застереження про суд, яке було в цілому відкинуте і де зауважувався найбільший духовний занепад. Однак вістка другого ангела не досягла усієї повноти в 1844 р. У тогочасних церквах панував моральний занепад внаслідок того, що вони відмовились прийняти світло адвентистської вістки; однак це падіння не було повним і остаточним. Продовжуючи відкидати особливі істини для свого часу, вони падали все нижче й нижче. Але про них ще не можна було сказати: “Упав, упав Вавилон, ...бо він напоїв усі народи шаленим вином розпусти своєї” (Об'явлення 14:8). Він ще не призвів усі народи до повного сп'яніння. Любов до світу і байдужість до випробовуючих, актуальних для теперішнього часу істин, існує і пускає коріння в протестантських церквах усіх християнських країн; і саме до них звернене урочисте, страшне викриття другого ангела. Проте відступництво ще не досягло свого апогею.

Біблія говорить, що перед Другим приходом Господа сатана діятиме “з усякою силою та ознаками і оманливими чудами і з усяким підступом неправедності”; і ті, що не прийняли “любові істини, щоб їм спастися”, будуть залишені на “дію омани, щоб повірили в неправду” (2 Солунянам 2:9—11). Доти, доки церкви християнського світу не опиняться в подібному становищі і не об'єднаються повністю зі світом, падіння Вавилону не буде остаточним. Зміни в цьому напрямі відбуваються поступово, але остаточне виконання пророцтва з книги Відкриття (14:8) — це справа майбутнього.

Незважаючи на духовну темряву та відокремлення від Бога, які панують у церквах, представлених Вавилоном, в їхньому середовищі досі залишається багато правдивих послідовників Христа. Є чимало таких, котрі нічого не чули про особливі істини для нашого часу. Багато з них незадоволені своїм теперішнім станом і прагнуть більшого світла. Даремно вони шукають образ Христа в церквах, до яких належать. І в міру того, як ці церкви все далі й далі відходять від Істини і все тісніше з'єднуються зі світом, розбіжність між цими двома групами людей буде ставати все помітнішою; і врешті-решт це призведе до розділення. Надійде час, коли ті, що люблять Бога понад усе, не зможуть залишатися з тими, котрі “більше любострасні, ніж боголюбні”, котрі “мають вигляд побожності, а сили її відреклися” (2 Тимофію 3:4—5).

Вісімнадцятий розділ книги Відкриття вказує на той час, коли внаслідок відкинення потрійного застереження з Відкриття 14:6—12 Церква опиниться в стані, про який пророкував другий ангел; і тоді народ Божий, котрий усе ще перебував у Вавилоні, буде покликаний залишити його. Це буде остання вістка, звернена до світу, і вона виконає своє призначення. В той час, як ті, “які не повіриш правді, а полюбили неправду” (2 Солунянам 2:12), будуть залишені на дію заблудження і віритимуть неправді, світло Істини засяє для тих, чиї серця відкриті для його прийняття, і всі діти Божі, що перебувають у Вавилоні, відгукнуться на заклик: “Вийди з нього, народе Мій” (Об'явлення 18:4).