Розділ 3. Гордість, породжена успіхом і процвітанням 

Один з найвеличніших царів, які будь-коли правили державою, Соломон перетворився на розпусника, раба інших людей, іграшкою в руках ворогів істини. Благородний і мужній в минулому, він став слабовольним і розбещеним. Його віра в живого Бога навіть поступилася місцем сумнівам щодо Його існування. Невір'я затьмарило його щастя, послабило принципи і призвело до повного морального падіння. Справедливість і великодушність, властиві йому в перші роки царювання, перетворилися на деспотизм і тиранію. Бідна, немічна людина! Бог не може зробити чогось особливого для тих, хто втрачає почуття залежності від Нього.

У цей період відступництва Ізраїль також дедалі більше духовно занепадав. Та чи ж могло бути інакше, коли їхній цар об'єднався зі слугами сатани? З їхньою допомогою ворог намагався спотворити розуміння ізраїльтян щодо правдивого та хибного богопоклоніння; таким чином, вони стали легкою здобиччю сатани. Торговельні зв'язки з іншими народами зблизили обраний Богом народ з тими, котрі не любили Бога; в результаті їхня власна любов до Нього значно охолола. Вони втратили гостре відчуття свідомості щодо святості Божої природи. Відмовляючись іти шляхом послуху, вони стали на бік ворога праведності. Шлюб з ідолопоклонниками став звичайним явищем; ізраїльтяни вже не відчували огиди до ідолопоклонства.

Багатоженство схвалювалося. Матері-ідолопоклонниці привчали своїх дітей до участі в язичеських обрядах. У житті багатьох чистота запровадженого Богом релігійного служіння поступилася місцем ідолопоклонству в його найнижчих формах.

Християни мають триматися на відстані від світу, відокремившись від його духу та впливу. Бог здатний охороняти нас у світі, але ми не повинні належати світові. Його любов міцна й незмінна. З безнастанною турботою Він постійно спостерігає за Своїми дітьми. Але Господь очікує неподільної вірності. “Ніхто двом панам служити не може, — бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете служити Богові й мамон і”.(Матв.6:24)

Соломон був обдарований надзвичайною мудрістю, але світ відвернув його від Бога. Люди наших днів не сильніші від Соломона; вони схильні поступатися тому ж впливові, що призвів царя до падіння. Як Бог попереджував Соломона про небезпеку, що загрожувала йому, так і сьогодні Він застерігає Своїх дітей від спокуси об'єднання зі світом. “Вийдіть тому з-поміж них та й відмежуйтесь... і не торкайтеся нечистого, — і Я вас прийму, і буду вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, — говорить Господь Вседержитель”.(2Кор.6:17-18)

У добробуті криється небезпека. Упродовж віків багатство та слава загрожували скромності й духовності. Порожню чашу нести неважко, але з якою обережністю необхідно поводитися з чашею, наповненою по вінця. Горе і нещастя викликають сум, однак найнебезпечнішим для духовного життя є благополуччя. Якщо людина не підкорятиметься постійно Божій волі, якщо вона не освячена істиною, добробут неодмінно породить у ній самовпевненість.

У “долині приниження”, де люди покладаються на Бога і дозволяють Йому навчати і крок за кроком провадити їх, існує відносна безпека. Але люди, котрі стоять, так би мовити, на самій вершині і відповідно до становища, яке вони посідають, володіють блискучою мудрістю, — перебувають у найбільшій небезпеці. Якщо ці особистості не зроблять Бога своєю опорою, вони неодмінно впадуть.

Де гордощі і честолюбство заохочуються, там життя спотворюється, оскільки гордість, не відчуваючи ні в чому потреби, закриває серце людини перед невичерпними благословеннями Неба. Хто ставить собі за мету самопрославлення, той позбавляє себе благодаті Божої, завдяки якій людина осягає найбільший скарб і справжню радість. Але той, хто усе віддає, працюючи для Христа, побачить виконання обітниці: “Благословення Господнє — воно збагачує, і смутку з собою воно не приносить”.(Прип. 10:22)

Ніжним дотиком благодаті Спаситель може усунути з серця неспокій і порочне честолюбство, перетворивши ворожнечу на любов і сумнів — на довіру. Коли Він звертається до душі зі словами: “Йди за Мною”, тоді чари, якими її заполонив світ, зникають. При звуці Його голосу дух зажерливості й честолюбства залишає серце; звільнені люди підводяться, аби йти слідом за Ним.