Розділ 47. Ісус та ангел

Сатані до найменших подробиць відомі гріхи, до яких він спокушав Божих дітей; з цієї причини він висуває проти них свої звинувачення, стверджуючи, що через власні гріхи вони втратили Божественний захист і тепер він має право знищити їх. Спокусник заявляє: вони, як і він, заслуговують позбавлення Божої милості. “Невже такі люди, — говорить він, — можуть зайняти на небі моє місце та місця моїх ангелів? Вони стверджують, що виконують Божий Закон, але чи дійсно вони дотримувалися його постанов? Хіба вони не любили себе більше, аніж Бога? Хіба вони не ставили особисті інтереси понад служіння Йому? Хіба вони не любили все світське? Подивіться, які гріхи заплямували їхнє життя. Погляньте на їхні егоїзм, злобу, ненависть один до одного. Хіба може Бог прогнати від Себе мене та моїх ангелів і в той же час прийняти винних у таких же гріхах? О Господи, у Своїй справедливості Ти не можеш так учинити. Справедливість вимагає їхнього засудження”.

Та хоча послідовники Христа і згрішили, вони не віддали себе у владу сил темряви. В покорі і розкаянні вони визнали свої гріхи, щиро шукали Господа, і тому Божественний Заступник просить за них. Той, Хто найбільше був зганьблений їхньою невдячністю, Бог, Котрий знає не тільки їхні гріхи, але й каяття, говорить: “Господь нехай заборонить тобі, сатано!” Я віддав Своє життя за ці душі. Вони записані на долонях Моїх рук. Так, вони недосконалі, можуть помилятися, але вони розкаялися, і Я простив та прийняв їх.

Напади сатани сильні; його обман — витончений, але око Господнє пильнує над Його народом. Їхня боротьба запекла, полум'я вогню мало не спалило їх, але Ісус виведе їх немов випробуване у вогні золото. Усе земне буде знищене, щоб образ Христа міг досконало відобразитися в них.

Часом здається, що Господь забуває про небезпеки, які загрожують Його Церкві, і про рани, завдані ворогами. Але Бог не забуває. Ніщо в цьому світі не є таким дорогим Божому серцю, як Його Церква. І не за Його волею світський вплив ганьбить її репутацію. Він не залишає Свій народ у владі диявольських спокус. Він покарає усіх, хто представляє Його у фальшивому світлі, але виявить милість до тих, котрі щиро каються. Хто просить у Нього сили для формування християнського характеру, той отримає необхідну допомогу.

Наприкінці часу Божий народ зітхатиме й голоситиме через гидоти, які звершуються на землі. Зі сльозами вони застерігатимуть нечестивих про небезпеку, яка загрожує їм через порушення Божественного Закону. З невимовним сумом і щирим каяттям вони упокорюватимуться перед Господом. Нечестиві глузуватимуть з їхньої скорботи та серйозних закликів. Але душевні муки і покора Божого народу — це незаперечний доказ того, що він відновлює силу й благородство, втрачені внаслідок гріха. Діти Божі наближаються до Христа і споглядають Його бездоганну чистоту, тому вони настільки ясно усвідомлюють усю порочність гріха. Лагідність і покора — умова успіху й перемоги. Хто схиляється біля підніжжя хреста, того чекає вінець слави.

Вірні Божі діти, які моляться сховані в Ньому. Вони навіть не здогадуються, наскільки надійно захищені. Підбурювані сатаною, правителі цього світу намагаються знищити їх; але якби очі Божих дітей були відкриті, як свого часу очі Єлисеєвого слуги в Дотані, вони побачили б себе в оточенні Божих ангелів, котрі стримують сили темряви.

У той час як Божий народ упокорює свою душу перед Ним і благає про чистоту серця, лунає наказ: “Здійміть... його брудну одежу”, а далі йдуть підбадьорливі слова: “Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні”.(Зах.3:7-8)

Божі діти — випробувані, спокушувані, але вірні — зодягаються в незаплямований одяг Христової праведності. Зневажений останок зодягається у славні шати, яких вже ніколи не забруднить розтління світу. Їхні імена записані у книзі життя Агнця; вони вписані в реєстр вірних разом з іменами вірних усіх віків. Вони протистали омані лукавого і не зрадили своєї вірності, незважаючи на шалену лютість дракона. Тепер вони навіки врятовані від лукавства спокусника. Їхні гріхи покладені на родоначальника гріха. Їхні голови увінчані “чистою короною”.

У той час як сатана продовжує висувати свої звинувачення, святі невидимі ангели запечатують вірних печаткою живого Бога. Це вони стоять з Агнцем на горі Сіон, а на їхніх чолах написане Ім'я Отця. Вони співають нову пісню, якої не знає ніхто, крім ста сорока чотирьох тисяч викуплених від Землі. Це ті, котрі “йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві, бо не знайшлося лукавства в їхніх устах, — вони непорочні!”.(Об'явл.14:4-5)

Це буде час, коли повністю виконаються слова Ангела: “Послухай-но, Ісусе, первосвященику, ти і товариші твої, що сидять перед тобою, бо вони мужі знаменні. Ось Я приведу Мого слугу — Пагінця”.(Зах.3:7-8) Христос відкривається як Викупитель і Визволитель Свого народу. Тоді воістину люди останку стануть “мужами знаменними”; їхні сльози і печалі життя поступляться радості та славі в присутності Бога й Агнця. “Того дня Пагін Господній буде в красі та честі, а плід землі — у величі та славі для врятованих з Ізраїлю. Хто залишиться в Сіоні і Єрусалимі, буде зватися святим, — кожний записаний для життя в Єрусалимі”.(Ісаї 4:2-3)