Розділ 20. Haaмaн

“Ось, — міркував він, — мій пан пощадив цього сиріянина Наамана й не прийняв нічого, що він привіз... побіжу за ним і візьму що-небудь від нього!” Нікому нічого не сказавши, “побіг Гехазі за Нааманом”.

“Побачив Нааман, що він біжить, зіскочив із колісниці йому назустріч і питає: ‘Чи все гаразд?’ Той відповів: ‘Гаразд!’. Гехазі навмисно сказав неправду. ‘Пан мій, — продовжував він, — послав мене тобі сказати: Саме тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчих учнів. Тож дай для них талант срібла та дві переміни одежі’”. Нааман охоче задовольнив прохання. Він дав Гехазі два таланти срібла замість одного та “дві переміни одежі” і наказав своїм слугам віднести усе це назад.

Наблизившись до Єлисеєвого дому, Гехазі відпустив слуг, а срібло й одяг сховав. Потім “він прийшов і став перед паном своїм”. Щоб уникнути осуду, він удруге сказав неправду. На запитання пророка: “Звідки ти?” — Гехазі відповів: — “Нікуди не виходив твій слуга”.

Наступне суворе викриття свідчило, що Єлисеєві усе було відомо. “Хіба мій дух не був при тому, — запитав він, — коли той чоловік зійшов зі своєї колісниці назустріч тобі? Оце ти взяв гроші: може, візьмеш огороди, оливкові сади, виноградники, овець, волів, слуг і слугинь?

Тож Нааманова проказа нехай пристане до тебе й до твоїх потомків навіки!” Винуватого спіткало покарання. Він вийшов від Єлисея “прокажений, побілівши як сніг”.

Яке ж серйозне повчання можна почерпнути з досвіду того, кому одного разу були даровані найвищі і найсвятіші привілеї. Учинок Гехазі виявився своєрідним каменем спотикання на шляху Наамана, в душі якого засяяло чудове світло і котрий був схильний служити живому Богові. Обман, до якого вдався Гехазі, не міг бути виправданий. До дня своєї смерті він залишався прокаженим, проклятим Богом і залишеним людьми.

“Фальшивий свідок не уникне кари; а хто дихає брехнею, не буде врятований”.(Прип.19:5) Люди можуть вважати, що приховали свої лихі вчинки від людських очей, однак Бога ошукати неможливо. “Все оголене й відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!”.(Євр.4:13) Гехазі сподівався ошукати Єлисея, але Бог відкрив Своєму пророкові кожне слово Гехазі до Наамана, а також усе, що відбулося під час їхньої зустрічі.

Істина походить від Бога, а неправда в усіх її численних проявах — від сатани, тому кожний, хто так чи інакше збочує з прямого шляху правди, опиниться у владі лукавого. Ті, котрі навчилися від Христа, не братимуть участі “в неплідних ділах темряви”.(Єфес.5:11) Як у своїй мові, так і у житті, вони будуть простими, чесними і правдивими, оскільки готуються до спілкування зі святими, “в устах яких не знайдено лукавства”.(Об'явл.14:5)

Через багато століть після повернення зціленого і наверненого Наамана на свою батьківщину Спаситель згадав його чудову віру і поставив за приклад усім, хто претендує на служіння Богові.

“Багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очистився, крім Наамана сиріянина”.(Луки 4:27) Бог пройшов повз багатьох прокажених в Ізраїлі, тому що їхнє невір'я зачинило перед ними двері благодаті. Язичеський вельможа, котрий жив відповідно до своїх уявлень щодо істини, усвідомлюючи потребу в допомозі, виявився у Божих очах достойнішим Його благословення за інших страдників в Ізраїлі, котрі знехтували даними їм Богом привілеями. Бог працює для тих, хто цінує Його милості й відповідає на послане з Неба світло.

Нині в кожній країні є щирі люди, над якими сяє небесне світло. Якщо вони залишатимуться вірними відповідно до того, що вважають своїм обов'язком, то отримуватимуть все більше світла, поки, подібно до Наамана в давнину, не визнають: “на всій землі немає Бога”, крім живого Бога-Творця.

До кожної щирої душі, яка “ходить у темряві, в кого немає світла”, звернений заклик: “Хай надіється на Господнє ім'я, і хай на Бога свого покладається!” “І відвіку ніхто ніколи не чув, ніяке око не бачило іншого Бога, крім Тебе, Який стільки зробив тим, котрі надію на Нього покладають! Ти йдеш назустріч тим, котрі чинять правду і пам'ятають Твої дороги”.(Ісаї 50:10; 64:4-5)