Розділ 14. “В дусі та силі Іллі” 

Я звеличу себе через свого намісника. Перший день буде піднесений, а протестантський світ прийме цю фальшиву суботу за справжню. Через порушення встановленої Богом суботи я примушу людей зневажати і Його закон. Слова “це ознака між Мною та між вами у всі віки” будуть стосуватися моєї суботи.

Таким чином світ стане моїм. Я буду правителем Землі, князем світу. Я настільки опаную розумом своїх підвладних, що Божа субота стане об'єктом повної зневаги. Що ж стосується ознаки, то я вчиню так, що дотримання сьомого дня стане ознакою непокори земним правителям. Людські закони будуть настільки суворими, що чоловіки і жінки не наважаться святкувати сьомий день, суботу. Боячись залишитися без їжі та одягу, вони об'єднаються зі світом у порушенні Божого Закону. Земля повністю перебуватиме під моєю владою…

Встановленням фальшивої суботи ворог мав намір “змінити часи та закони”. Однак чи досяг він значного успіху в справі зміни Божого Закону? Відповідь на це запитання міститься в 31—му розділі книги Вихід. Ось що говорить про сьомий день, суботу, Господь, Котрий вчора, сьогодні й навіки той самий: “Це ознака між Мною та між вами для ваших поколінь… Це ознака навіки”.(Вих.31;13,17) Фальшивий дороговказ спрямовує лише на хибний шлях, але Бог не підвладний змінам. Він залишається всемогутнім Богом Ізраїлю. “Народи в Нього — неначе крапля з відра; вони не більш, ніж на вазі пилинка! Таж Він острови підіймає, немов порошинку! Усього Лівану не вистачить на жертовне вогнище; не вистачить і тварин на цілопалення! Усі народи перед Ним — ніщо; вони в Нього менші марноти та порожнечі”.(Ісаї 40:15-17) Сьогодні, як і за часів Ахава та Іллі, Господь залишається ревнителем Свого Закону.

Але як же зневажено Його Слово! Нині світ відкрито повстав проти Бога. Це, воістину, непокірне покоління, сповнене невдячності, формалізму, лицемірства, гордості і відступництва. Люди зневажають Біблію й Істину. Ісус бачить, що Його Закон відкидають, Його любов'ю нехтують, а до Його посланців ставляться байдуже.

Він звертався до людей мовою Свого милосердя, однак виявилось, що вони їх не потребують; Він посилав застереження, але до них не прислухались. Храм людської душі перетворився на місце злочинної торгівлі. Егоїзм, заздрість, гордість, злоба — усе це викохується в серцях.

Багато хто, не вагаючись, глузує зі Слова Божого, а тих, що беззастережно вірять йому, роблять посміховищем. Зростає зневага до закону й порядку, що безпосередньо провадить до порушення чітких повелінь Єгови. Насильство і злочин — ось результат збочення людей, які поклоняються в капищах ідолам та марно шукають щастя й миру.

Нехтування Заповіддю про суботу спостерігається майже повсюдно. Якими ж зухвалими безбожниками стали ті, котрі запроваджують закони на захист удаваної святості першого дня тижня і , разом з тим узаконюють торгівлю спиртними напоями! Вважаючи себе мудрішими за Слово, вони намагаються чинити тиск на людське сумління, схвалюючи зло, яке руйнує і спотворює до звіроподібного стану створені за Божим образом істоти. Автором таких законів є сам сатана. Йому добре відомо, що на тих, хто підносить людські закони понад Божественні, лежить Боже прокляття, але він робить усе можливе, щоб запровадити людей на широку дорогу, кінець якої — загибель.

Люди настільки звикли шанувати людські судження і постанови, що майже весь світ пішов слідом за ідолами. А той, котрий прагне змінити Божий Закон, удається до омани й хитрощів, аби лише змусити людей протистати Богові і тій відзнаці, яка є відмітною рисою праведних. Однак Господь не дозволить, щоб людина безкарно порушувала і зневажала Його закон. Прийде час, коли “горді очі людини поникнуть, і буде принижена людська пиха;. — один лише Господь залишиться найвищим того дня! ”(Ісаї 2:11) Хоч скептики, глузуючи та насміхаючись, можуть заперечувати вимоги Божого Закону; хоч світський дух може згубно впливати на багатьох людей; хоч Божа справа може звершуватися ціною великих зусиль і постійної жертви, однак, врешті-решт, істина прийде до свого славного тріумфу.

Наприкінці Божої роботи на землі норми Його Закону знову будуть піднесені. Попри те, що фальшива релігія може переважати, а беззаконня намножуватися; хоча любов багатьох може охолонути, а Голгофський хрест втратити своє значення; хоч темрява, подібно до смертної тіні, може огорнути землю, а популярні теорії та вчення повстануть проти істини, незважаючи на те, що з метою знищення Божого народу може складатися змова за змовою — у годину найбільшої небезпеки Бог Іллі підійме людей, які понесуть Його вістку, і ніщо не зможе примусити їх замовкнути. В густонаселених великих містах, у поселеннях, де люди у своїй зухвалості зайшли так далеко, що зневажили Всевишнього, — скрізь пролунає голос суворого докору. Вибрані Богом мужі безстрашно засуджуватимуть союз церкви зі світом. Вони щиро закликатимуть людей зректися людських постанов і дотримуватися правдивої суботи. “Побійтеся Бога й віддайте славу Йому, — звіщатимуть вони усім народам, — бо прийшла година Його суду! Поклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела... Кали хто поклоняється звірові та його образові, і приймає знак на своє чоло або на свою руку, той питиме вино Божого гніву, вино нерозбавлене в чаші гніву Його”.(Об’явл.14:7-10)

Бог не порушить Свого Заповіту і не змінить Слова, яке вийшло з Його уст. Боже Слово непорушно стоятиме повіки, як і Його престол. Написаний Божим перстом, Заповіт буде представлений під час суду, й увесь світ стане перед Вічним Суддею для того, щоб почути свій вирок.

Сьогодні, як і за днів Іллі, між тими, котрі дотримуються Божих Заповідей, та поклонниками фальшивих богів існує чітка межа. “Докіль кульгатимете на обидва боки? — вигукнув Ілля. — Коли Господь є Бог, ходіть за Ним; коли ж це Ваал — ходіть за ним”.(1Цар.18:21)

А до сучасного світу звернена така вістка: “Упав, упав великий Вавилон! ...Вийдіть із нього, люди Мої, щоб не стали ви спільниками гріхів його і щоб не потрапили під кари його. Бо гріхи його досягли Неба, і Бог згадав про злочини його”.(Об’явл.18:2,4-5)

Недалекий той час, коли кожна душа буде випробувана. Нас примушуватимуть дотримуватися фальшивої суботи. Боротьба точитиметься між Заповідями Божими та людськими. Ті, які крок за кроком поступалися вимогам світу і пристосовувалися до його звичаїв, поспішатимуть підкоритися владі, аби не зазнати глузувань, образ, ув'язнення і смерті. Це буде той час, коли золото виявиться відокремленим від домішок. Правдиве благочестя можна буде легко відрізнити від удаваного. Чимало зірок, блиском яких ми захоплювалися, згаснуть у пітьмі. Ті, що носили священицький одяг, але не були зодягнені в Христову праведність, постануть у соромі своєї наготи.

Серед мешканців різних країн землі є люди, які не схилять своїх колін перед Ваалом. Подібно до зірок на небі, що з'являються тільки вночі, ці вірні мужі сяятимуть і тоді, коли темрява вкриє землю, а морок — народи. В язичницькій Африці, в католицьких країнах Європи та Південної Америки, в Китаї та Індії, на морських островах — в усіх темних куточках землі Бог має Своїх вибраних дітей, котрі, наче зорі на небі, сяятимуть серед темряви світу, відкриваючи нечестивим людям перетворюючу силу послуху Його Закону. Вже сьогодні вони з'являються серед кожного народу, язика і племені; в годину ж найбільшого відступництва, коли сатана докладатиме всіх зусиль, аби примусити “усіх — малих і великих, багатих і вбогих, вільних і рабів” — під загрозою смерті прийняти знак вірності фальшивому дню відпочинку, ці вірні, “бездоганні та щирі, невинні діти Божі”, засяють як “світила в світі”(Об’явл.13:16; Филп.2:15) Чим темнішою буде ніч, тим яскравіше вони сяятимуть.

Яку дивовижну роботу здійснив би Ілля, якби спробував перерахувати Ізраїль у той час, коли Божі суди спіткали грішний народ! Тоді він міг назвати лише одного прибічника Господа. Та коли він сказав: “Позостався я один, і вони шукають душу мою”, слово Господнє здивувало його: “А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, коліна яких не схилялися перед Ваалом”.(1Цар.9:14,18)

Тому сьогодні хай ніхто не намагається “порахувати” Ізраїль, але нехай у кожного буде “тілесне серце”,(Єзек.11:19) сповнене ніжного співчуття; серце, яке, подібно до серця Христового, намагається спасти гинучий світ.