Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Згідно зі спеціальною директивою, підписаною американським президентом, ІВ проводилася за особливим планом Об'єднаного Комітету начальників штабів збройних сил, що був скоординований з вищими органами державного управління США. Безпосередньо керував операцією міністр оборони США Р. Чейні.

У ході війни в Перській затоці з боку США мало місце масове застосування нової високотехнологічної інформаційно-вогневої зброї і засобів радіоелектронної боротьби. Під інформаційно-вогневою зброєю розуміється така зброя, у якій для доставки боєприпасів до цілі використовується інформаційний канал. Провідна роль у зниженні морально-психологічного стану іракців належала крилатим ракетам міжконтинентальної дальності, високу точність наведення яких на ціль забезпечували бортові оптичні і радіолокаційні канали.

Не менш масштабними, високоточними і результативними виглядали заходи для інформаційного забезпечення операції "Грім у пустелі", що США планували провести в другій половині лютого 1998 р. проти Іраку.

На думку командування США та їх західних союзників, що відігравали головну роль у прийнятті рішень на застосування миротворчих сил на Балканах у другій половині 1990-х рр., ефективне інформаційне забезпечення бойової й іншої діяльності військ вважалося вирішальною умовою для успіху і досягнення поставлених політичних та військових цілей.

Робота з інформацією у військових контингентах миротворчих сил, зокрема у Боснії і Герцеговині, будувалася на основі цілісної концепції, що пройшла апробацію в ході великомасштабних воєнних операцій у Гренаді, Панамі й у Перській затоці. Американські фахівці з ПР та СЮ керували цією діяльністю в точній відповідності з основними напрямками інформаційної політики Вашингтона стосовно до Балкан, що послідовно реалізовувалися західними ЗМІ та іншими інформаційними центрами.

Уроки ІВ у Перській затоці та інших регіонах світу переконливо свідчать про те, що ефективність сучасної зброї, дія якої базується на матеріально-енергетичних процесах, усе більше визначається не вогневою могутністю, а інформаційними параметрами - точністю, керованістю, швидкодією. Тим самим війна стає "надтехнологічною", де вирішальне значення в завоюванні перемоги належить системам інформатизації та автоматизації.

Слід зазначити, що для досягнення своїх геостратегічних цілей, відстоювання національних інтересів, забезпечення безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави все частіше використовують інформаційну зброю замість "гарячих воєн". На сьогодні на лідерство у світі в економічній, політичній та військовій сферах можуть розраховувати тільки ті держави, що домінують в ІБ, володіють достатніми інформаційними ресурсами, ефективними силами і засобами інформаційного впливу, зокрема підрозділами розвідки й технологіями ІВП.

Таким чином, арсенал ІВ вдосконалювався протягом століть і на початок XXI ст. має набір досконалих засобів та прийомів ІБ, результативнішої за війну звичайну, тобто збройний конфлікт. Інформаційні технології в сучасних умовах відіграють роль інформаційної зброї при реалізації стратегії суперництва - ІВ. Фахівцями ІВ розглядається як найефективніший засіб для досягнення і забезпечення розвиненими країнами своїх цілей та інтересів. На відміну від інших форм та способів протиборства ІВ ведеться постійно як у мирний, так і у воєнний час і має прямий та безпосередній вплив майже на всі життєво важливі сфери діяльності країни-супротивника.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства
  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері