Згідно зі спеціальною директивою, підписаною американським президентом, ІВ проводилася за особливим планом Об'єднаного Комітету начальників штабів збройних сил, що був скоординований з вищими органами державного управління США. Безпосередньо керував операцією міністр оборони США Р. Чейні.
У ході війни в Перській затоці з боку США мало місце масове застосування нової високотехнологічної інформаційно-вогневої зброї і засобів радіоелектронної боротьби. Під інформаційно-вогневою зброєю розуміється така зброя, у якій для доставки боєприпасів до цілі використовується інформаційний канал. Провідна роль у зниженні морально-психологічного стану іракців належала крилатим ракетам міжконтинентальної дальності, високу точність наведення яких на ціль забезпечували бортові оптичні і радіолокаційні канали.
Не менш масштабними, високоточними і результативними виглядали заходи для інформаційного забезпечення операції "Грім у пустелі", що США планували провести в другій половині лютого 1998 р. проти Іраку.
На думку командування США та їх західних союзників, що відігравали головну роль у прийнятті рішень на застосування миротворчих сил на Балканах у другій половині 1990-х рр., ефективне інформаційне забезпечення бойової й іншої діяльності військ вважалося вирішальною умовою для успіху і досягнення поставлених політичних та військових цілей.
Робота з інформацією у військових контингентах миротворчих сил, зокрема у Боснії і Герцеговині, будувалася на основі цілісної концепції, що пройшла апробацію в ході великомасштабних воєнних операцій у Гренаді, Панамі й у Перській затоці. Американські фахівці з ПР та СЮ керували цією діяльністю в точній відповідності з основними напрямками інформаційної політики Вашингтона стосовно до Балкан, що послідовно реалізовувалися західними ЗМІ та іншими інформаційними центрами.
Уроки ІВ у Перській затоці та інших регіонах світу переконливо свідчать про те, що ефективність сучасної зброї, дія якої базується на матеріально-енергетичних процесах, усе більше визначається не вогневою могутністю, а інформаційними параметрами - точністю, керованістю, швидкодією. Тим самим війна стає "надтехнологічною", де вирішальне значення в завоюванні перемоги належить системам інформатизації та автоматизації.
Слід зазначити, що для досягнення своїх геостратегічних цілей, відстоювання національних інтересів, забезпечення безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави все частіше використовують інформаційну зброю замість "гарячих воєн". На сьогодні на лідерство у світі в економічній, політичній та військовій сферах можуть розраховувати тільки ті держави, що домінують в ІБ, володіють достатніми інформаційними ресурсами, ефективними силами і засобами інформаційного впливу, зокрема підрозділами розвідки й технологіями ІВП.
Таким чином, арсенал ІВ вдосконалювався протягом століть і на початок XXI ст. має набір досконалих засобів та прийомів ІБ, результативнішої за війну звичайну, тобто збройний конфлікт. Інформаційні технології в сучасних умовах відіграють роль інформаційної зброї при реалізації стратегії суперництва - ІВ. Фахівцями ІВ розглядається як найефективніший засіб для досягнення і забезпечення розвиненими країнами своїх цілей та інтересів. На відміну від інших форм та способів протиборства ІВ ведеться постійно як у мирний, так і у воєнний час і має прямий та безпосередній вплив майже на всі життєво важливі сфери діяльності країни-супротивника.
Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства“ на сторінці 9. Приємного читання.
