Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Від якості Інформаційно-аналітичного забезпечення багато в чому залежить безпека не лише таких загальних об'єктів захисту як держава, суспільство, народ, а й будь-якого іншого об'єкту захисту, меншого за масштабом значення - недержавна юридична особа, громадянин тощо.

Головна мета ІАЗ (кінцевий результат) полягає у вирішенні інформаційно-аналітичними засобами не лише проблем захисту від загроз, що виникають, а, насамперед, завчасному викритті і попередженні суб'єкта управління про причини та умови, що можуть сприяти виникненню ранніх ознак цих загроз, а саме: ризиків, небезпек і викликів.

8 епоху інформаційно-психологічної боротьби, безлічі акцій меншого масштабу з дезінформації, здійснюваних супротивниками чи конкурентами, на противагу інформаційній зброї, спрямованої на дестабілізацію та руйнування опорних елементів цілісної системи світогляду, існують засоби, що стабілізують і упорядковують мислення та надають цілеспрямованості процесу пізнання істини. Саме таким найефективнішим засобом протидії інформаційній зброї є аналітичні технології. Але для того, щоб інформаційно-аналітичні технології насправді змогли працювати як система засобів протидії інформаційній зброї, необхідно, щоб аналітик безупинно здійснював контроль за станом свого "модельного світу". Цей "модельний світ", у голові аналітика, є основою для реалізації всіх процесів цілеспрямованого пізнання істини.

Таким чином, із визначеної вище соціальної користі діяльності в сфері інформаційно-аналітичного забезпечення формується саме той очікуваний суспільно значущий кінцевий результат - мета (ціль) інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності. Ціль ІАЗ полягає в тому, щоб особа, яка приймає рішення, мала у своєму розпорядженні необхідний і достатній обсяг інформації у вигляді інформаційних одиниць (повідомлень, довідок, розрахунків, схем, діаграм тощо) та максимально можливих варіантів вирішення проблеми (пропозицій, порад чи рекомендацій) з оцінкою реально прогнозованих як позитивних, так і негативних наслідків.

Завдання (тобто шляхи та способи) реалізації зазначеної мети ІАЗ: 1) на державному рівні покладено на інформаційно-аналітичні служби, управління, центри; 2) на рівні суб'єктів адміністративно-господарської та економічної діяльності -- на інформаційно-аналітичні відділи, експертні групи, ради директорів та інші організаційні одиниці.

Проте, основою цих всіх структур є людина -- інформаційний співробітник і фахівець-аналітик.

Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці щодо протидії АЗА і СІО

Оскільки керівник будь-якого органу влади чи господарської структури і аналітик завжди поруч, аналітик своїми рекомендаціями суттєво, а часом і визначально впливає на процеси управління. Будь-які радикальні реформи, що стосуються суспільства в цілому, проведені без належної підготовки і системної розробки призводять до великих втрат і негативних наслідків, що яскраво демонструють події 1980-1990 рр. - загострення ситуації, перехід її у системну кризу, і далі розпад СРСР.

Аналітик - це поняття більш широке, ніж просто експерт у певній галузі знань, його інтелектуальний інструментарій та досвід практичної діяльності набагато ширше і не обмежується рамками однієї предметної області.

Аналітик володіє сукупністю інтелектуальних технологій, що дає йому змогу: 1) адекватно відбивати суть явищ і процесів, 2) виявляти основні тенденції їх розвитку, 3) прогнозувати та створювати наукову основу для управлінських рішень.

Сучасний аналітик професійно оперує широким спектром різноманітних знань і методик, багатьма іншими інтелектуальними якостями. Завдяки енциклопедичним знанням, він краще інших розуміє суть процесів, що відбуваються в житті суспільства і в світі. Напрацьований життєвий досвід та знання дають йому можливість винаходити варіанти найефективніших способів і варіантів виходу із кризових ситуацій і вирішувати проблемні питання з реально прогнозованими ризиками.

У зв'язку з цим результати праці співробітників інформаційних підрозділів та фахівців-аналітиків складають основу, підґрунтя, для практичної повсякденної управлінської роботи осіб, які приймають відповідальні рішення в державних органах, господарських структурах.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)
  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері