Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Джерелом АЗА може стати діяльність таких суб'єктів інформаційно-психологічних відносин:

• o органів державної влади і управління іноземних держав, їх союзів і коаліцій, в тому числі - спеціальних служб і підрозділів національних збройних сил;

• o транснаціональних корпорацій;

• o організацій терористичної, націоналістичної, екстремістської і радикальної релігійної, апокаліптичної спрямованості;

• o регіональних еліт, котрі виявляють надмірні амбіції, прагнуть до більшої самостійності та незалежності своєї діяльності щодо центральних органів влади дано? держави, радикально налаштовані до правлячої коаліції опозиційні політичні сили, приміром, що не можуть визнати свій програш на виборах;

• o структур організованої злочинності, в тому числі й транснаціональної.

Джерела АЗА можуть класифікуватися по таких ознаках:

• 1. За характером агресії джерела АЗА можуть поділятися на джерела інформаційно-технічної агресії, психологічної агресії та змішані.

• 2. За характером загроз джерела АЗА можуть розподілятися на ті, що загрожують життєво важливим інтересам держави, суспільства, особистості.

• 3. За положенням в інформаційно-психологічному просторі джерела АЗА можуть поділятися на зовнішні (реалізовані іноземними державами, іноземними транснаціональними корпораціями, громадськими організаціями, іноземними терористичними, екстремістськими, радикальними політичними організаціями, міжнародними злочинними угрупованнями) і внутрішні (реалізовані деструктивними силами усередині громадянського суспільства).

• 4. За інтенсивністю джерела АЗА можуть поділятися на активні, неактивні, з перемінною активністю та ті, що існують у латентний фазі (потенційно активні та небезпечні, але ще не активізовані).

• 5. За масштабами АЗА джерела можуть поділятися на локальні (потужності яких вистачає тільки на агресію в масштабах відповідних територіальних частин чи держави в цілому, проти окремих об'єктів держави), регіонального рівня (коли потужності джерела досить, щоб обрати об'єктом агресії зазначену державу, чи навіть групу держав) і глобального рівня (коли АЗА спрямована проти усього інформаційного суспільства в цілому).

• 6. За способами реалізації агресії джерела АЗА можуть поділятися на особливо небезпечні (інформаційно-психологічна війна), небезпечні в даний період часу (інформаційно-психологічна конфронтація) чи небезпечні протягом довгострокового часу (приховане керування інформаційно-психологічними відносинами і процесами, інформаційно-психологічна експансія).

• 7. За напрямком вектору агресії джерела АЗА можуть поділятися на зовні спрямовані (на об'єкти, що знаходяться поза територію громадянського суспільства, об'єкта ворожих спрямувань, та до власності якого вони відносяться) і внутрішньо спрямовані (спрямовані на об'єкти громадянського суспільства).

• 8. За збитками, завданого джерелом АЗА своєю діяльністю, можна розподілити джерела АЗА на джерела, збиток від активності яких у принципі можна локалізувати і ліквідувати протягом короткого часу, та на джерела, діяльність яких призводить до тривалих негативних наслідків, які не зникають з плином часу, а й нерідко прогресують, і стають усе більш небезпечними (приміром, збиток, що збільшує значно інформаційне відставання держав, яка втратили право реалізовувати власну інформаційну політику в інформаційно-психологічному просторі (зокрема - нинішній Ірак).

• 9. За якісними характеристиками простору, за який ведеться протиборство між геополітичними суб'єктами, джерела АЗА можуть поділятися на джерела агресії, спрямованої на ключові простори (географічні точки) або другорядні.

• 10. За характером наслідків, що настали в результаті діяльності джерел АЗА, можна розділити джерела агресії, спрямовані на створення умов виникнення нового геополітичного суб'єкту в інформаційно-психологічному просторі або орієнтовані на зникнення геополітичного суб'єкта, ослаблення або посилення геополітичного суб'єкта, а також на створення умов сталості чи нестабільних (малопередбачуваних) наслідків.

• 11.3а глибиною і масштабами встановлення над інформаційним простором з боку конкуруючих суб'єктів джерела АЗА можна розподілити на ті, що забезпечують (підтримують) переваги однієї зі сторін над іншою або встановлюють і підтримують баланс сил.

• 12. За зовнішніми приводами, що викликали АЗА щодо геополітичних суб'єктів, можна виділити джерела, підґрунтям виникнення та активності для яких є політичні, економічні, етнічні, конфесійні, ідеологічні, демографічні та іншого роду протиріччя.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика оцінки та класифікації джерел АЗА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА
  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері