Проблему забезпечення інформаційної безпеки необхідно розглядати в загальнодержавному вимірі. V державному механізмі забезпечення інформаційної безпеки мають бути враховані національні Інтереси в інформаційному середовищі, внутрішні та зовнішні загрози цим інтересам і передбачена система засобів виявлення та нейтралізації загроз. Він обов'язково має включати механізм двостороннього зв'язку між суспільством, засобами масової інформації й державою, який допоможе своєчасно сповістити про зміни громадської думки та оцінювати ефективність ужитих заходів.
Для реалізації зазначених положень необхідна чітка система органів, яка може перебрати на себе завдання із захисту інформаційного простору. Формально така система існує й має чотири взаємопов'язані рівні (див. схеми 1-2 в додатку 1):
• 1. Управлінські, адміністративні функції зосереджуються на Кабінеті Міністрів України.
• 2. Правоохоронна функція, функція забезпечення національної безпеки забезпечується рядом органів, підпорядкованих Президенту У країн и.
• 3. Законодавче забезпечення та парламентський контроль здійснюються Верховною Радою України.
• 4. Приватна ініціатива, комерційний інтерес та громадський контроль реалізуються через діяльність різноманітних недержавних організацій та незалежних ЗМІ.
Наголосимо, що якщо для перших трьох рівнів функція забезпечення національної безпеки є обов'язком, то для четвертого - це лише моральний імператив. Діяльність недержавного сектору конче важлива для здійснення двостороннього зв'язку, але має власні уразливі місця, бо саме недержавні організації є Ідеальним об'єктом розвідувальної діяльності іноземних спец-служб та ефективним легальним інструментом зовнішнього інформаційного впливу. На одній чаші терезів національних інтересів лежать патріотизм, злагоджена робота системи забезпечення інформаційної безпеки, на інші - матеріальні стимули
(гранти, контракти, фонди), незатребуваність для вітчизняної системи, легальність та іноземні замовники.
Це дозволяє стверджувати, що система забезпечення інформаційної безпеки перетинається із системою суб'єктів, які здійснюють інформаційний вплив. На нашу думку, конче важливою для функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки є саме площина перетину. Перевага в інформаційному протистоянні залежить від того, на чий бік перехиляться терези приватного сектору.
Система має працювати незалежно від внутрішньополітичної кон'юнктури в Україні та стану окремих елементів системи. Системним, інтегруючим чинником має бути спільна мета для діяльності вказаних на схемах суб'єктів - забезпечення інформаційного суверенітету України.
Загальнодержавну систему суб'єктів щодо забезпечення інформаційної безпеки України показано на схемі 3 в додатку 1. Розглянемо її функції.
Координуюча функція належить до компетенції Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України. Президент України у своїй діяльності спирається на апарат Ради національної безпеки та оборони.
Указом Президента України в січні 2002 р. при РНБО було створено Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки, яка, як і сама Рада, теоретично є консультативно-дорадчим органом. Основними завданнями Комісії є:
• o аналіз стану і можливих загроз національній безпеці України в інформаційній сфері та узагальнення міжнародного досвіду щодо формування та реалізації інформаційної політики;
• o аналіз здійснення галузевих програм і виконання заходів, пов'язаних із реалізацією міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади державної політики в інформаційній сфері;
• o розроблення і внесення Президентові України та РНБО пропозицій щодо визначення національних інтересів України в інформаційній сфері, концептуальних підходів до формування державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки держави;
• o здійснення системних заходів, спрямованих на вдосконалення інформаційної політики України, реалізацію державної стратегії розвитку і захисту національного інформаційного простору та входження України у світовий інформаційний простір;
• o удосконалення системи правового та наукового забезпечення інформаційної безпеки України;
• o розвиток інформаційної інфраструктури в державі, зокрема з питань модернізації її матеріально-технічної бази та належного фінансового забезпечення;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 1. Приємного читання.
