Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

інформаційно-аналітична робота щодо інформаційного забезпечення заходів безпеки, процесу оборонної, правоохоронної, зовнішньополітичної діяльності - це збір (придбання, добування), накопичення, обробка, аналіз і передача необхідної інформації її споживачам для обслуговування всіх видів діяльності держави чи суб'єктів господарювання. А саме, для: 1) підготовки умов розробки, прийняття і реалізації рішень щодо проведення спеціальних загальнодержавних заходів у галузі оборони, громадської і державної безпеки, а також відомчого рівня - профілактичних спеціальних пропагандистських, правоохоронних, контррозвідувальних, політико-дипломатичних і розвідувальних заходів; 2) вдосконалення, підвищення ефективності, координованості системи та окремих елементів механізму реалізації як публічної, так і негласної внутрішньої (оперативно-розшукової, контррозвідувальної) та таємної (розвідувальної) зовнішньої політики.

Зазначена діяльність має дві головні (стратегічні) мети:

1) забезпечення процесу управління (створення сприятливих умов виконання власних функцій і реалізації поставлених завдань) публічною (владною), оперативною (адміністративно-розпорядчою) І оперативно-розшуковою діяльністю структур виконавчого механізму держави і суб'єктів господарювання шляхом постачання необхідної відкритої та закритої інформації всім зацікавленим ланкам державної влади і управління (держави, організації, суб'єктам господарювання); 2) надання консультативно-прогностичної допомоги посадовим особам структур управління державою (органом) чи господарській структурі при прийнятті ними рішень в межах їх функціональних повноважень і обов'язків, моделювання тактики їх поведінки (іміджмейкерські аспекти діяльності осіб, що приймають рішення).

Принципи організації сучасної інформаційно-аналітичної діяльності

Основними рисами організації інформаційно-аналітичної роботи на сучасному етапі є: 1) централізація інформаційно-аналітичної роботи, здійснюваної в загальнодержавному масштабі;

2) відокремлення інформаційно-аналітичної функції від оперативно-виконавчих; 3) широке використання електронно-обчислювальної техніки в інформаційно-аналітичних процесах; 4) спеціалізація інформаційно-аналітичної діяльності відповідно до основних завдань держави та суб'єкта господарювання у галузі правоохоронної і господарської діяльності, науково-технічного та економічного співробітництва, внутрішньої і зовнішньої політики; економічної та військової стратегії, оборони і безпеки; 5) перетворення інформаційно-аналітичних підрозділів у головну ланку в механізмі інформаційного обслуговування державного апарату, керівництва транснаціональної чи національної неурядової структури - суб'єктів міжнародно-правових відносин чи простих учасників міжнародних відносин, світогосподарських зв'язків.

У результаті перебудови організаційної структури механізму інформаційно-аналітичної діяльності в ряді провідних іноземних держав і транснаціональних фінансово-економічних і промислових корпорацій з'явилися важливі передумови для створення в межах "загальної" розвідки, контррозвідки чи навіть цілого розвідувального співтовариства єдиної системи інформаційно-аналітичного обслуговування Центрального банку даних (ЦБД), відповідної мережі електронної пошти та локальних автоматизованих робочих місць (ЛАРМ).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності
  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері