Аналітична робота

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Аналітична робота: сутність проведення аналітичного дослідження; зміст аналітичної роботи, цілі, завдання, об'єкт, предмет, тематичне дослідження, засоби, форми, процес, технологія. Завдання (замовлення) і план на проведення аналітичної роботи. Аналіз інформації. Вироблення нової інформації. Документування, апробування, затвердження, реалізація результатів дослідження. Перевірка, затвердження і реалізація результатів аналітичного дослідження.

Аналітична робота в зовнішньополітичних, оборонних, правоохоронних відомствах і спецслужбах здійснюється спеціальними підрозділами (зокрема на вищому і середньому рівні).

Приміром, зміст аналітичної роботи в розвідці та контррозвідці являє собою здійснюване з метою практичного забезпечення розвідувальних і контррозвідувальних завдань спецслужб вивчення фактів, подій, обставин, характеру дій чи діяльності, пов'язаних з ними конкретних юридичних та фізичних осіб, важливих для розробки та реалізації зовнішньої і внутрішньої політики правлячої еліти, зокрема керівництвом спецслужби для організації та реалізації розвідувальної і контррозвідувальної політики щодо іноземного партнера або антидержавних елементів у суспільстві, які підтримуються і спрямовуються з-за кордону.

Дослідженню піддаються, в першу чергу, дані про противників, конкурентів та партнерів, до яких почала втрачатися довіра, з метою: 1) отримання нового знання; 2) складання прогнозів щодо тенденцій розвитку, можливих напрямків ходу подій в тій чи іншій досліджуваній галузі; 3) розробки пропозицій і рекомендацій.

Аналогічна робота проводиться в системі МЗС, але на відміну від спецслужб без застосування оперативних засобів, заборонених міжнародним правом і національним законодавством держави перебування. Вважається, що розвідувальна або контррозвідувальна оцінка та аналіз, спеціальні фахові прогнози є більш важливою передумовою розробки та здійснення іноземними державами та іншими суб'єктами міжнародно-правових відносин як довгострокових розвідувальних, контррозвідувальних чи загальнодержавних зовнішньополітичних програм щодо своїх непорядних партнерів, конкурентів, противників, так і для потреб поточної діяльності владних та управлінських структур правлячої еліти. Особливо великого значення надається розвідувальному і контррозвідувальному аналізу в плануванні зовнішньої політики та прийнятті відповідальних політичних рішень. Безумовно, такий стан речей є характерним для США, Великої Британії, ФРН, РФ, Франції, Ізраїлю, Ірану, Китаю, Польщі тощо.

Відповідна спеціальна фахова (розвідувальна, контррозвідувальна, оперативно-розшукова) оцінка та аналітичне дослідження спецслужб мають характер документів, що віддзеркалюють думку офіційних кіл. Тому під час розробки внутрішнього чи зовнішньополітичного курсу правляча еліта віддає перевагу висновкам і рекомендаціям спецслужб, а не інших державних (цивільних) органів та організацій.

Організація аналітичної діяльності зовнішньополітичних, оборонних, правоохоронних органів і спецслужб у сучасних умовах характеризується: 1) певною плановістю, що, в першу чергу, полягає у визначенні конкретного кола проблем, актуальності та послідовності їх вивчення; 2) спеціалізацією з досліджуваних проблем різних галузей суспільного життя держави чи іншого об'єкта розвідувальних спрямувань (внутрішня, зовнішня політика, економіка, наука, питання оборони, безпеки, озброєння, ідеології тощо); 3) широким залученням до неї невійськових, нероз в іду вальних державних установ і неурядових (незалежних) організацій, що розширює можливості аналітичних органів контррозвідки та розвідки, особливо у вивченні великих соціально-політичних, геополітичних, геоекономічних, геостратегічних, науково-технічних та інших глобальних проблем.

Таким чином, усі згадані органи та спецслужби спрямовують свої зусилля на забезпечення спрямованості аналітичних досліджень, отримання різнобічної вихідної інформації, економії власних сил і засобів, проведенні необхідних досліджень І оцінок в оптимально стислі строки. Цілі конкретного аналітичного дослідження визначають або операційні, агентурно-оперативні та оперативно-розшукові підрозділи, або самі аналітичні органи. Методи дослідження обираються залежно від завдань зовнішньополітичного, правоохоронного, контррозвідувального, розвідувального, оборонного аналізу та характеру проблеми. Під час дослідження масових явищ поряд із методами політичного І соціального аналізу вважаються ефективними математичні методи, а при вивченні одиничних фактів і явищ -логічні та історичні.

У різних відомствах є власні напрацювання практики проведення аналітичних досліджень. Так, у контррозвідці та розвідці найбільш розробленою є методика дослідження науково-технічного, економічного і військового потенціалів, найменш - методика оцінки соціально-політичних і геостратегічних процесів. У зовнішньополітичних відомствах - навпаки.

Спеціальні органи держав готують велику кількість аналітичних матеріалів (довідки, огляди, бюлетені, доповіді тощо). Одні з них надсилаються до окремих підрозділів правоохоронних органів, контррозвідки, розвідки, військ спеціального призначення, генштабу збройних сил, РНБО тощо; інші, в тому числі правоохоронні, контррозвідувальні та розвідувальні оцінки, у вигляді оглядів та інших документів доводяться до відома політичного або військово-політичного керівництва держави. Вони набувають загальнодержавного значення. Решта - мають характер загального відомчого документу. Всі ці види документів спеціальних служб і органів є результатом спеціалізації діяльності аналітичних служб основних політичних, правоохоронних, оборонних, контррозвідувальних і розвідувальних органів під керівній ролі загальнонаціональних спеціальних органів (РНБО) та використовуються як засіб їх актуального впливу на формування державної політики чи політики керівництва іншого суб'єкта міжнародно-правових відносин.

Великий вплив на оцінки (що містяться в документах спеціальних органів і служб) мають правлячі кола, які керуються власними політичними, релігійними чи іншими ідеологічними уподобаннями, прагненнями підтасувати та пристосувати ці оцінки до егоїстичних інтересів власної промислово-фінансової олігархії, впровадити поточну політику правлячого на даний момент політичного угрупування; підвищити військові витрати; а також керівництво оборонних, правоохоронних, контррозвідувальних, розвідувальних органів, яке конкурує між собою за пріоритет в оцінці тих чи інших видів оперативної і оперативно-розшукової інформації, за вплив у держдепартаменті та інших владних і управлінських структурах.

Саме це породжує методичні вади, заплановану упередженість і тенденційність під час аналізу інформації спецслужб, котрі часто стають головною причиною значних неточностей, прорахунків, а іноді й грубих викривлень в оцінці стану справ, характеру і тенденцій соціально-політичних, економічних, фінансових процесів у партнерів, конкурентів чи противників.

Під час визначення умов ці неточності та прорахунки можуть мати серйозні політичні, економічні та соціальні наслідки.

Другою за значенням структурою в державах е аналітичні підрозділи МЗС та інших аналогічних загальнодержавних зовнішньополітичних відомств.

На третьому місці - відомчі інформаційно-аналітичні підрозділи інших міністерств, банків, інформаційних агентств, радіо, телебачення тощо.

Далі йдуть - науково-дослідні заклади, як державні, так і приватні, так звані незалежні.

Таким чином, можна зазначити:

Аналітична робота - складова частина творчої діяльності людини. Вона призначена для оцінки інформації та підготовки прийняття рішень. Становить основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і співробітника. Аналітична робота, як про" це є пізнання об'єктивної реальності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, із застосуванням загальнонаукових методів дослідження.

Зміст аналітичної роботи - приведення розрізнених даних у логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-тимчасових, причинно-наслідкових та інших), що дають змогу правильно оцінити як усю сукупність фактів, так і кожний з них окремо. Мета дослідження - загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат. Вона визначає характер завдань дослідження і досягається за допомогою їх вирішення. Завдання дослідження - сукупність цільових настанов, у яких формулюються основні вимоги до аналізу і вирішення досліджуваної проблеми. Об'єкт дослідження - галузь практичної діяльності, на яку спрямований процес дослідження. Вибір об'єкта дослідження визначає межі застосування отриманих результатів. Предмет дослідження - істотні властивості об'єкта дослідження, пізнання яких необхідне для вирішення проблеми, в межах яких об'єкт вивчається в даному конкретному дослідженні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналітична робота“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота
  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері