Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Економічна сфера здавна слугувала як полем зіткнення протилежних інтересів різного роду супротивників (ворогуючих держав, виробників-конкурентів), так і об'єктом підриву з їх боку. Форми І способи боротьби, які застосовувалися на цьому терені були самими різними: від промислового шпигунства І фальшування грошей до оголошення економічної блокади, як було під час англо-французького протистояння в часи наполеонівських війн. З плином часу в арсеналі економічного протиборства з'являються нові, найвитонченіші методи підриву, якими є і методи психологічного впливу, тобто засоби ІВ.

Зі вступом суспільства в еру капіталізму засоби з арсеналу ІВ дедалі активніше починають застосовуватися в економічному протиборстві конкуруючих фірм, корпорацій та держав. З одного боку, це обумовлювалося зростанням у суспільному житті ролі виробничої сфери, де загострюється конкуренція між підприємцями, які часто не гребують і жорсткими методами для усунення небажаних конкурентів. З іншого, - появою у сфері міждержавного суперництва нових форм і способів підриву потенціалу держави-супротивника, шляхом розхитування, руйнування її економіки.

Причому, якщо в попередні епохи економічна сфера в умовах міждержавного протистояння розглядалася лише як допоміжний, хоча і важливий чинник для забезпечення військових акцій, то за капіталістичної доби спостерігається зміна акцентів: тепер військова кампанія, експансія на чужі території, їх анексія дедалі більше виступають лише засобами забезпечення економічного процвітання окремих капіталістичних держав, їх фінансових установ, торгівельних об'єднань, провідних фірм. Відтак акції суто військового характеру виступають як похідні стосовно таких заходів, як торгова війна, економічна експансія, економічна інтервенція тощо.

Але застосування зброї для вирішення економічних проблем залишається все ж крайнім заходом до якого звертаються, коли у інший спосіб нейтралізувати конкурента вважається вичерпаним. А таких способів є чимало. Це і різноманітні обмежувальні заходи, як, наприклад, економічна блокада, І використання методів запозичених із арсеналу спецслужб (промислового шпигунства і вчинення диверсій). Широкого застосування набувають і суто економічні методи підриву: фінансові махінації, таємні оборудки, в результаті яких противній стороні завдається щонайбільших збитків.

Відтепер "цивілізовані" країни, що відпрацювали технології ведення нетрадиційних воєн, застосовують збройну боротьбу лише при тому співвідношенні сил, при якому не тільки ризик поразки цілком виключено, але Й виключено великі втрати, тобто питання війни вирішуються на принципах ринкової ідеології: війна має бути прибутковою.

Приблизно цей же період характеризується зростанням ролі інформації в життєдіяльності буржуазного суспільства, зокрема певним чином змінюється роль преси в суспільному житті. Відтепер преса виступає як самостійна галузь діяльності та політичний інститут, піднявшись з ролі слуги у правлячої верстви до стану рівноправного, а в деяких випадках і досить впливового чинника для механізму розробки і коригування політичної лінії держави та у формуванні громадської думки. Тобто відбувається процес інституціоналізації ЗМІ.

Завдяки останньому відбувається зародження того виду інформаційно-пропагандистської діяльності, який прийнято називати англійським словосполученням "паблік рилейшнз". ПР дослівно перекладають як "зв'язки з громадськістю", розуміючи насамперед зв'язки з громадськістю певної організації. Основне завдання фахівців, котрі працюють у галузі ПР, - створення досконалих комунікативних технологій, тобто таких варіантів організації подачі інформації суспільству, які зможуть гарантувати, або, принаймні, обіцяти досягнення програмованого ефекту, наприклад, перемоги свого кандидата на виборах, підвищення попиту на рекламований товар тощо.

Реально ПР виник внаслідок індустріальної революції, коли монополісти відчули недостатність для досягнення успіху у застосуванні методів управління тільки виробничою сферою. Адже існують конкретні буденні проблеми, що пов'язані із збільшенням капіталу, але не залежать безпосередньо від росту продуктивності на підприємствах як-то: свобода вибору клієнта, який може бажати чи не бажати одержати певну послугу, купити той або інший товар, чи страйки робітників, що порушують прийняту систему управління, з якою якось необхідно працювати. Вперше на такі проблеми звернули увагу капіталісти США, оскільки саме в цій країні наприкінці XIX - початку XX ст. і виникли перші варіанти реалізації ідеї ПР.

Основними напрямками застосування ПР є галузь реклами та передвиборча боротьба, але поступово і в інших сферах суспільного та державного життя цей інститут впевнено завойовує позиції. Поява ПР, окрім іншого, означала ще й привернення уваги вчених, підприємців і політиків до такої серйозної справи, як робота з інформацією. Внаслідок цього вдосконалилися комунікативні технології, що застосовувалися в зовнішньополітичній сфері, зокрема у війні звичайній та війні економічній.

На початку XX ст., коли передові капіталістичні країни вступили у стадію імперіалізму, виникли передумови найефективнішого використання комунікативних технологій, що було пов'язано, як вже зазначалося, з певними змінами у ролі преси в суспільному житті. Ці зміни влучно характеризує сучасник тих подій, видатний ідеолог анархізму П. Кропоткін. У своїй роботі "Сучасна наука і анархія", яка побачила світ у 1913 р. він пише: "Взагалі, чим далі ми просуваємося у нашій буржуазній державницькій цивілізації, тим більше преса, перестаючи бути вираженням того, що називають громадською думкою, докладає усіх зусиль до того, щоб самій фабрикувати громадську думку найогиднішими способами. Крупна преса у всіх великих державах є вже ніщо інше, як два або три синдикати фінансових ділків, які формують потрібну їм, в інтересах їх підприємств, громадську думку. Великі газети належать їм, а все інше не рахується: їх можна купити майже за ніщо".

Далі в своїй праці видатний анархіст показує, як, нагнітаючи в суспільстві завдяки купленій пресі істерію наближення масштабної війни, завзяті ділки "стрижуть купони", наживаючись на підвищенні цін, викликаному ефектом чітко спланованої інформаційно-пропагандистської кампанії. Зокрема, він підкреслює залежність ціноутворення від таких акцій, оскільки "проста близька можливість нової війни призводить у всіх наших промислових галузях потрясіння і кризи, які зачіпають нас усіх. Ви, я, усі ми відчуваємо вплив їх у найменших подробицях життя. Хліб, який ми їмо, дрова, якими ми палимо, залізничний квиток, який ми купуємо, ціна кожної речі залежить від чуток про можливість війни в недалекому майбутньому, що розповсюджуються спекулянтами".

Цей факт лише один із численних прикладів у застосуванні спеціальних інформаційних кампаній для забезпечення економічного зростання суб'єктів цієї діяльності. В наведеній історії таким суб'єктом виступала група представників фінансово-промислових кіл Англії. Але часто суб'єктом таких дій можуть виступати і значно дрібніші діячі (окремі фірми, організації чи підприємства).

Так, на початку XX ст. фірма "Марконі" - виробник засобів радіозв'язку,- намагаючись виграти конкурентну боротьбу з іншими фірмами за проникнення на російський ринок, вдалася до безсоромного підкупу газети "Новое время". Отримавши певну суму грошей газета взяла активну участь у кампанії з підтримки інтересів іноземних підприємців. Це так званий білий ПР - подача чималого обсягу виключно позитивної інформації щодо суб'єкта господарювання.

Прикладом "чорного" ПР, тобто інформаційної кампанії для дискредитації є епізод з конкурентної боротьби у США наприкінці

XIX ст. між фірмою, очолюваною відомим винахідником і підприємцем Т. Едісоном, і фірмою Дж. Вестінга стосовно будівництва електростанцій. Справа у тому, що Т. Едісон, маючи монополію на будівництво електростанцій постійного струму, намагався запобігти конкуренції з боку будівника гідростанцій струму перемінного. Він розгорнув широку медіакампанію в газетах, намагаючись дискредитувати саму ідею використання трифазного перемінного струму як противного людській природі, моралі і біблії, оскільки його застосовували для виконання страт злочинців на електричному стільці.

На сьогодні медіакампанії застосовуються, як правило, у вигляді СІО. Такі операції дуже різняться за об'єктами спрямування і схемами здійснення, але за змістом І завданням вони єдині і полягають у поширенні певним чином організованої інформації з метою вигідного психологічного впливу на дружню або ворожу аудиторію для досягнення тих чи інших переваг (військовик, політичних, економічних).

Яскравим прикладом застосовування спеціальної інформаційної операції, спрямованої на підрив потенціалу держави-супротивника шляхом розхитування, руйнування її економіки періоду "холодної війни", може бути операція США по дезінформації СРСР у сфері розробок космічної зброї, пов'язана з програмою "Стратегічної оборонної ініціативи" (COI). Дезінформаційні заходи були спрямовані на вище воєнно-політичне керівництво колишнього СРСР.

Основними цілями дезінформації були:

• o послаблення обороноздатності Радянського Союзу через підрив економіки;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві
  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері