Збройні сили держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) відрізняються за бойовим і чисельним складом, рівнем матеріально-технічного забезпечення військ, а також бойової та морально-психологічної підготовки особового складу. Втім практично всіх їх об'єднує те, що воєнно-політичне керівництво більшості держав цього регіону розглядає воєнну розвідку як одну з найважливіших складових частин не лише збройних сил або системи національної оброни, а й гарант ефективності функціонування державно-адміністративного механізму управління, надійного постачальника цінної інформації для чіткого формування зовнішнього курсу.
Нарівні з таким поважним ставленням до розвідувальних органів вищого державного керівництва держав АТР відбувається і матеріально-технічне забезпечення воєнної розвідки, виключно індивідуальний підхід до вирішення кадрових питань, що ставить цю службу в ряд елітних військових структур.
У залежності від економічного потенціалу конкретної держави згаданого регіону, а також стратегічних і оперативних завдань, які ставляться розвідці її керівництвом, у державах АТР функціонують розвідувальні структури, неадекватні результатам та ефективності своєї діяльності.
Організація заходів, здійснення яких було розпочато в 1999 р. вищим державним та військовим керівництвом Індії після чергового індійсько-пакистанського конфлікту в штаті Джамму і Кашмір є свідченням того, що ними було зроблено висновки з цього конфлікту що виник через прорахунку обумовлені, насамперед, несвоєчасним та неадекватним реагуванням на активізацію діяльності кашмірських сепаратистів і вторгнення на територію штату значної кількості озброєних афганських найманців.
У подальшому, розвиток подій у ході бойових дій досить прозоро висвітлив незадовільний стан системи своєчасного та гарантованого розвідувально-інформаційного забезпечення вищого воєнно-політичного керівництва Індії щодо намірів противника.
Спеціально створений у липні 1999 р. Комітет (Kargil review Committee - KRC), до складу якого входили експерти з політичних і військових питань, протягомі шести місяців вивчаючий ситуацію з ретельним аналізом оперативної обстановки, дійшов висновків, що на стан діяльності національних спеціальних служб впливають такі чинники:
значне розширення сфери розвідувальної діяльності у зв'язку з активним використанням нових інформаційних технологій та виникненням загроз національній безпеці держави в цій сфері (інформаційна війна і "кібернетичні загрози");
активізація діяльності сепаратистських сил у державі, що в окремих випадках призводить до проявів сучасних форм тероризму та екстремізму; саме це вимагає від спецслужб Індії спрямування значних зусиль на добування випереджальної інформації стосовно планів внутрішніх опозиційних і зовнішніх ворожих сил щодо дестабілізації ситуації в країні;
зміни в характері діяльності міжнародних терористичних та злочинних угруповань, посилення їх впливу на суспільно-політичні явища (розповсюдження наркотиків і контрабанда озброєння значною мірою посилюють дестабілізуючий вплив на суспільство, а отримання розвідувальної інформації щодо зазначеної діяльності ускладнюється транснаціоналізацією характеру організованої злочинності);
необхідність отримання попереджувальної Інформації щодо наявності у суміжних (недружніх до Індії) держав ядерних і ракетних технологій, а також особливостей їх використання під час розробки нових зразків зброї.
Експертами був зроблений висновок: "За сучасних умов спеціальні служби Індії не виконали свого головного завдання з надання воєнно-політичному керівництву держави попереджувальної інформації".
Геополітичні чинники оперативної обстановки та формування стратегічних настанов розвідувальної діяльності спецслужб і розвідувальних інтересів Республіки Індія. 15 серпня 1947 р., над величезними мурами старовинної делійської фортеці Червоний Форт - символу боротьби з англійськими колонізаторами за свободу - замайорів шафрано-біло-зелений прапор незалежної Індії, піднятий першим індійським прем'єр-міністром Джавахар-лалом Неру.
За національною Конституцією Індія - суверенна, соціальна, світська, демократична республіка. У державі діє понад 100 партій, політичних організацій та рухів. Нинішній уряд Індії, який з кінця квітня 1997 р. очолює досвідчений політик і урядовець, професійний дипломат Індер Кумар Гуджрал, є урядом Об'єднаного Фронту 13 партій. Цьому урядові надає "зовнішню" підтримку (тобто не маючи своїх представників у його складі) найстаріша та донедавна найавторитетніша партія - Індійський Національний Конгрес (заснована у 1885 р.).
Індія стала одним із засновників і залишається визнаним лідером Руху Неприєднання.
На прикладі Індії рельєфно проглядається природа внутрішньо- та міжцивілізаційних протиріч. Індуїстська цивілізація в основному представлена двома країнами - Індією та Шрі-Ланкою. В Індії проживає 950-мільйонний народ, репрезентований практично всіма расами, сотнею народів, народностей, племен, етнічних спільнот. Найбільшими із них є хіндустанці, те-лугу, маратхі, бенгальці, таміли. Практично все населення Індії - віруюче. Майже 83% сповідує тисячолітні релігійні традиції індуїзму, 12% - іслам, понад 2% - християнство (діє також православна - сирійська конфесія), решта населення сповідує сікхізм, буддизм, джайнізм, іудаїзм. Зрозуміло, чому Індія тримає першість у світі за кількістю офіційно позначених у календарі релігійних свят. Тут користуються 1652 мовами, з яких 18 функціонують як мови офіційного спілкування, а державними визначено дві - хінді та англійську (вирішується питання про визнання мови мусульманської спільноти - урду - як третьої державної).
Індія набуває статусу космічної держави. Ще в жовтні 1994 р з космодрому Сріхаріхота індійська ракета вивела на орбіту на відстань 817 км від поверхні Землі супутник вагою 870 кг. Цей запуск закріпив позиції Індії як шостої держави в світі, здатної виробляти та експлуатувати потужні космічні носії. Новим підтвердженням прогресу індійської космічної технології стало надійне функціонування супутника "ІНСАТ - 2Д" вагою 2079 кг, виведеного на орбіту на початку червня 1997 р. Цей четвертий в космосі супутник типу "ІНСАТ" повністю розроблено і виготовлено фахівцями ІСРО - Індійської організації космічних досліджень.
Успішно проведено випробування балістичної ракети "Агні", радіус дії якої сягає 2500 км. Гордістю оборонного відомства Індії стали ракети типу "земля - повітря" "Прітхві", багатоцільова ракета "Акаш". Протитанкова ракета "Наг" дала змогу Індії приєднатися до "клубу" трьох держав - США, Росії та Франції, які мають монополію на подібні технології.
Все з більшою повагою в світі ставляться до індійських комп'ютерних розробок, що засвідчив успіх супер комп'ютера "Парам-9000" на міжнародній виставці у Вашингтоні. За оцінками фахівців, обсяги експорту індійських комп'ютерів у 2000 р. становитимуть щонайменше 3 млрд. доларів США.
Фізики Кампурського відділення Індійського інституту технологій винайшли метод надпровідності високих температур, що підвищує електропровідність матеріалів у тисячу разів. Учені Бангалорського дослідного центру виявили дивний феномен так званої "газової бульбашки", який можна застосовувати для забезпечення надшвидких хімічних реакцій, а також для здійснення ядерного щеплення за допомогою звукових хвиль. Унікальний радар установлено поблизу міста Тірупаті для детального вивчення низького і середнього шарів атмосфери, а також іоносфери.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Республіка Індія“ на сторінці 1. Приємного читання.
