Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

• o виникають певні економічні, політичні й інші соціальні бар'єри, які перешкоджають поширенню інформації (приміром, через дотримання режиму таємності часто необхідною інформацією не можуть скористатися працівники різних відомств).

Ці причини породили парадоксальну ситуацію: у світі накопичений величезний інформаційний потенціал, але люди не можуть ним скористатися сповна через обмеження власних можливостей. Інформаційна криза поставила суспільство перед необхідністю пошуку шляхів виходу з такого становища. Одним з таких шляхів і є інформатизація.

До того ж, детермінуючи всі сфери людського життя, глобальна інформатизація змінює, на думку ряду видатних вчених (А. Тоффлер, Д. Белл), сам тип сучасної культури, яка стає масовою, тобто більш уніфікованою, шаблонною.

Аналізуючи ці зміни, канадський соціолог М. Маклюен доходить висновку про те, що ЗМІ породжують новий тип культури. В своїх працях "Галактика Гутенберга", "Розуміння засобів зв'язку", "Культура наша справа" та ін. він підкреслює, що відправною точкою епохи "індустріальної і типографської людини" стало винайдення Гутенбергом в XV ст. друкарського станка. Сучасні ж ЗМІ, створивши, за словами М. Маклюена, "глобальне село", створюють і "нову племінну людину". Ця нова людина відрізняється від тієї "племінної", що колись жила на землі тим, що її міфи формує "електронна інформація". На думку М Маклюена, друкарська техніка створила публіку, електронна - масу. Г. Почепцов зазначає: "Створене в результаті "глобальне село" часто тепер реагує не глобально, а по-сільському просто.

Ці реакції стали більш передбачуваними, тим самим зросла небезпека можливих маніпуляцій громадською думкою".

Стрімке зростання обсягів інформації й об'єктивна зміна умов психологічної діяльності людини в сучасному світі привели до перерозподілу питомої ваги даних про оточуючий світ, що надходять до індивіда за допомогою генетичних каналів і в результаті безпосереднього сприйняття дійсності, на користь даних, що отримуються ним із засобів масової інформації.

Сучасні можливості електронних ЗМІ, космічних систем передачі інформації, поліграфії, розмножувальної й іншої техніки в поєднанні з науковою та публіцистичною літературою і періодикою дозволяють ефективно впливати на розум, свідомість і психіку мільйонів людей. Інформація і пропаганда стали сьогодні настільки могутніми, що здатні впливати на появу, перебіг і кінцевий результат політичних подій, торкаючись глобальних проблем миру І війни.

Розвиваючи ідеї А. Тофлера, ряд фахівців, зокрема воєнних аналітиків, висловлюють припущення, що країна, яка зробить визначальний прориву сфері інформації, отримає таку перевагу над своїми супротивниками, яку можна порівняти лише з монопольною власністю на ядерну зброю. І таке порівняння не є перебільшенням.

Розвиток ЗМІ, інформаційних технологій та техніки з ІБ обумовлює масштабність і результативність проведення СІО та АЗА. Поява технічних засобів нового покоління, що здатні ефективно впливати не тільки на психіку і свідомість людей, але й на інформаційно-технічну інфраструктуру держав та їхніх збройних сил, дозволяє ставити інформаційну зброю в один ряд із засобами масового ураження.

Сучасний етап науково-технічного розвитку, інформатизація всіх сторін громадського життя породили справжню революцію у військовій справі. Концепція тотальної війни, що збереглася в основі стратегічних установок багатьох держав світу, історично себе вичерпала. Подальше широкомасштабне використання зброї проти армій і народів у сучасних війнах веде до глобальної катастрофи, загибелі цивілізації і навколишнього середовища. Є серйозні підстави думати, що світ вступає в смугу воєн нового покоління, спрямованих не стільки на безпосереднє знищення противника, скільки на досягнення політичних цілей війни без застосування масових армій. Таким чином, війну в даний час варто розглядати як складне суспільно-політичне явище, що включає сукупність різних форм боротьби: політичної, економічної, збройної, інформаційної, психологічної й ін., що ведуть між собою держави або коаліції держав. При цьому збройна боротьба перестала бути неодмінним атрибутом ведення війни.

Отже, геополітичний авторитет держави на міжнародній арені та її можливість впливати на світові події нині залежить не тільки від економічної і військової могутності. Усе більшого значення набувають не силові, а інформаційні фактори: можливість ефективно впливати на інтелектуальний потенціал інших країн, поширювати І впроваджувати в суспільну свідомість відповідні духовні й ідейні цінності, трансформувати і підривати традиційні підвалини націй і народів. У військовій справі настає новий етап - перехід від стратегії ядерного стримування до високоточної контрсилової інформаційної зброї, що не загрожує людству глобальною катастрофою.

У системі національної безпеки держав місце і роль інформаційної боротьби постійно зростають. Провідні країни світу, насамперед США. Франція, Німеччина, Японія, велика Британія, що володіють могутнім інформаційним потенціалом, постійно нарощують його на науковій основі і при високій культурі управління. Так, у США розробка спеціальних програм розвитку інформаційних структур здійснюється в рамках "Стратегічної інформаційної ініціативи". У цих та інших країнах світу науковою основою для створення і застосування засобів інформаційної боротьби, зокрема у військовій галузі, служать досягнення двох основних галузей: кібернетики й Інформатики, що змогли інтегрувати в себе багато положень не тільки природних, але і гуманітарних наук.

Відтак інформація й інформаційні технології набувають виняткового значення для національної безпеки загалом та для воєнної зокрема, низка країн, передусім США, починаючи з 1990-х р. активізують вивчення і вирішення проблем, пов'язаних з протиборством в інформаційній сфері та інформаційною війною. Таким чином, інформаційна війна перетворилась з футурологічної примари на реальну військову дисципліну, яку вивчають і розробляють у відповідних академічних закладах.

Саме у США Т. Роном 1976 р. у звіті "Системи зброї та інформаційна війна", який було підготовлено для компанії "Boeing", вперше було вжито термін інформаційна війна. У цьому документі загострено увагу на тому, що інформаційна інфраструктура набуває дедалі визначальнішого значення для американської економіки, проте стає все уразливішою мішенню навіть у мирний час.

Зазначена публікація каталізувала відповідну кампанію в засобах масової інформації та зацікавила військових, які почали активне обговорення проблеми з початку 1980-х р. У зв'язку з появою нових завдань після закінчення "холодної війни" термін "інформаційна війна" було введено в документи Міністерства оборони США. Активно ж він почав використовуватися у пресі після проведення 1991 р. операції "Буря в пустелі", в якій інформаційні технології вперше було використано як засіб бойових дій.

Офіційно цей термін було вперше використано в директиві Міністерства оборони США РСЮО 3600 від 21 грудня 1992 р.

У 1992 р. у Меморандумі № ЗО заступників міністра оборони і комітету начальників штабів збройних сил США було сформульовано визначення інформаційної війни як дії для досягнення інформаційної переваги в підтримці національної воєнної стратегії за допомогою впливу на інформацію й інформаційні системи супротивника за одночасного забезпечення безпеки і захисту власної інформації й інформаційних систем.

У лютому 1996 р. Міністерство оборони США визначило можливість інформаційної війни та ввело в дію "Доктрину боротьби з системами контролю і управління". У цьому документі викладено принципи боротьби з зазначеними системами у залученні механізмів інформаційної війни під час воєнних дій. Доктрина визначає боротьбу з системами контролю та управління як об'єднане використання прийомів і методів безпеки, воєнної дезінформації, психологічних операцій, радіоелектронної боротьби і фізичного руйнування об'єктів системи управління, підтриманих розвідкою, щоби запобігти збору інформації, а також здійснення впливу чи знищення можливостей супротивника щодо контролю і управління над полем бою з одночасним захистом своїх сил та сил союзників, а також з метою протидіяти намаганням супротивника робити те саме.

Відтак поміж сферами ведення бойових дій, крім землі, моря, повітря і космосу було включено інфосферу (кіберпростір). І як наслідок, підкреслюють військові експерти, основними об'єктами ураження в нових війнах стали інформаційна інфраструктура і психіка супротивника.

В історії воєн "четвертого покоління" особливе місце займає широкомасштабна ІВ, проведена США і їх союзниками в складі багатонаціональних сил у ході воєнної операції "Буря в пустелі" у Перській затоці проти Іраку в 1991 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства
  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері