Військовий рівень реалізації концепції ІВ

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Військовий рівень реалізації концепції ІВ представляє комплекс заходів Міністерства оборони, РУМО, Управління стратегічного впливу і військових штабів, спрямованих на досягнення інформаційного панування над супротивником у збройному конфлікті та на захист власних систем управління від аналогічних дій сторони, що протидіє.

У Директиві Комітету начальників штабів (КНШ) "Боротьба із системами управління", виданої у березні 1993 р., підкреслюється, що боротьба із системами управління є самостійним видом оперативного забезпечення, що включає п'ять основних елементів: психологічну боротьбу, введення супротивника в оману, протидію розвідці супротивника, радіоелектронну боротьбу і фізичне знищення пунктів управління супротивника та його систем зв'язку. Кожний з цих елементів досить детально теоретично розроблений і застосований військами в своїй діяльності. Зміст нової концепції полягає в їхньому комплексному, цілеспрямованому і скоординованому використанні з метою впливу на процеси в оцінюванні обстановки та прийняття вигідних рішень командуванням супротивного угруповання для американських військ. Окрім того, знижувати ефективність функціонування чи знищувати систему управління та зв'язку супротивника, щоби завойовувати й утримувати інформаційну перевагу.

Удосконалюючи форми та способи ІВ, американське військове командування ввело поняття "інформаційні операції", закріплене в новому статуті армії США РМ 100-6. Під час їхнього проведення ставиться завдання: повною мірою використовувати можливості всіх наявних засобів і всіх видів зброї (інформаційної, агентурно-оперативної, класичної, ядерної тощо) для установлення всебічного контролю над системами управління супротивника і, за потребою, негайного та повного їх руйнування. При цьому реалізуються такі принципи інформаційної війни, як обезголовлення (ліквідація головної ланки управління), першочерговість, оперативність, попередження дій супротивника та інтенсивність дій.

З виходом згаданої Директиви КНШ у збройних силах США почалася активна реорганізація існуючих і створення нових організаційно-штатних структур, призначених для вирішення завдань планування, моделювання та здійснення дій щодо боротьби із системами управління в стратегічній та оперативно-тактичній ланках збройних сил.

Вирішальним чинником для успішного вирішення завдань у боротьбі із системами управління є розвідувальне і контррозвідувальне забезпечення, яким американські експерти приділяють особливу роль в інформаційно-психологічному протиборстві.

Так, на випадок виникнення конфліктних ситуацій Стратегічною військовою розвідкою (РУМО) і Управлінням стратегічного впливу МО США підготовлено план можливих дій щодо "поширення серед населення ворожих Сполученим Штатам країн дезінформації та спрямованих документальних даних із метою провокування вигідних для США змін у правлячих колах і у суспільних процесах держави". За оцінкою розробників цього плану, це є перша спроба об'єднати прикладну психологію з можливостями сучасної комп'ютерної техніки, що знаменує собою "настання нової ери в здійсненні наступальних інформаційних операцій". При цьому визнається, що розвідка використовує мережу Інтернет в інтересах виконання програми щодо управління людським сприйняттям Інформації загалом та людською свідомістю зокрема.

Слід зазначити, що ІВ не можна зводити лише до "комп'ютерної війни", спроб супротивника впливати на системи державного і військового управління тільки засобами програмно-математичного впливу. ІВ містить у собі більш широкий комплекс відомих і нетрадиційних заходів щодо впливу на супротивника не як на щось ціле, сукупне, а диференційовано, спрямовано впливати на окремі його складові: політичні, ідеологічні, соціальні, релігійні, етнічні, декласовані, маргінальні тощо.

Так, приміром, нечисленне, але добре фінансоване Управління стратегічного впливу, створене незабаром після нападу терористів 11 вересня 2001 р., стало відповіддю на заклопотаність, що існувала в американській адміністрації, із приводу того, що Сполучені Штати втрачають суспільну підтримку щодо війни з тероризмом за океаном, зокрема, в ісламських країнах. Як частину зусиль на протидію до висловлювань талібів, Усами бен Ладена (Osama bin Laden) та їх прихильників державний департамент США вже найняв на роботу колишнього менеджера рекламної фірми, поставивши його на чолі відділу суспільної інформації, а Білий дім (резиденція президента США у Вашингтоні) створив "оперативний зал" суспільної інформації із метою координувати розсилку поточної інформації по США і зарубіжжю.

Про Управління стратегічного впливу поки що відомо вкрай мало. І навіть багато високопоставлених чинів Пентагона і військових помічників у конгресі США заявляють, що їм майже нічого не відомо. Бюджет УСВ не розкривається. Відомо, що Управління фінансується за рахунок частки затвердженого конгресом спеціального багатомільйонного бюджету, виділеного Пентагону у жовтні 2001 р. в межах додаткових асигнувань на надзвичайні витрати у сумі 10 млрд дол. Нове Управління очолив бригадний генерал BBC США Сімон Уорден (Simon Р. Worden). Відразу ж розпочалася розсилка засекречених пропозицій, в яких міститься заклик до проведення активних кампаній з використанням не тільки іноземних ЗМІ та Інтернету, а й таємних операцій. Нове Управління "збирає в міністерстві оборони всі Інструменти впливу на іноземну аудиторію" - заявив на одній з конференцій заступник начальника Управління з оперативної роботи Томас Тиммс (Thomas A. Timmes), армійський полковник і фахівець із психологічних операцій.

Керівництво нового управління передбачає "просування інформаційних новин" до іноземних ЗМІ за допомогою зовнішніх фірм, які можуть бути й без явних зв'язків із Пентагоном. Генерал Уорден має на увазі більш широкі завдання управління - від проведення "чорних" інформаційних кампаній, що використовують дезінформацію та інші таємні акції, до "білої" інформації, яка поширюється через офіцерів у зв'язках із громадськістю, що ґрунтується на правдивих збірниках новин. Для втаємничення авторства під час розсилки спеціальних повідомлень, в яких містяться вигідні американській стороні думки чи компрометуюча уряди недружніх держав інформація, зворотна адреса помічається як "dot-com", а не "dot-mil" (назва в Інтернеті військового відомства США).

Крім того, на допомогу новому Управлінню Пентагон найняв міжнародну консалтингову фірму "Rendon Group" із штаб-квартирою у Вашингтоні, очолює яку Дж. Рендон (John W. Rendon), колишній помічник у проведенні виборчої кампанії президента Д. Картера (Jimmy Carter). Зазначена фірма, якій виплачується 100000 дол. на місяць, вже давно співпрацює з ЦРУ США, королівською родиною Кувейту та Іракським національним конгресом, опозиційним угрупованням, яке прагнуло скинути президента С. Хусейна (Saddam Hussein).

За умовами контракту з Пентагоном "Rendon Group" не має права розкривати напрямки співробітництва з військовим відомством. Проте, стало відомо, що у минулому її співробітники займалися пропагандистськими кампаніями в арабських країнах, включаючи кампанію щодо викриття іракських звірств під час окупації Кувейту в 1990 р. Цікавим є той факт, що ця фірма була залучена до співробітництва у момент, коли американська адміністрація розпочинала кампанію щодо усунення від влади С. Хусейна.

Прихильники нового Управління стверджують, що воно забезпечить достатньо необхідну координацію зусиль військових із надання впливу на ставлення до Сполучених Штатів за рубежем, особливо в момент, коли Вашингтон переносить війну з тероризмом за межі Афганістану до Іраку та Ірану. Однак нове Управління вже спровокувало також гострі дебати в Пентагоні, де ряд високопоставлених чинів запитують, чи не є завдання нового Управління надмірно широким, яке навіть межує з незаконними діями. Так, дезінформація, підкинута іноземним ЗМІ, приміром, "Reuters" чи "Agence France-Presse", може бути, зрештою, передрукована чи передана в ефір американськими інформаційними агентствами. А за законом, Пентагону і ЦРУ США заборонено вести спеціальну пропаганду на території Сполучених Штатів. Окрім того, такі заходи можуть підірвати довіру до інформації, яка офіційно розповсюджується офіцерами міністерства оборони у зв'язках із громадськістю. Одночасно критики вказують, що уряди союзних держав навряд чи будуть задоволені спробами американських військових впливати на їхні ЗМІ.

Автори американської концепції про інформаційну війну розробили спеціальну її класифікацію. Так, у навчальних програмах Університету національної оборони США виділяються такі форми ІВ:

• o радіоелектронна боротьба (РЕБ);

• o психологічна війна;

• o війна з використанням засобів розвідки, насамперед таємних вербувальних операцій щодо агентури впливу у вищих управлінських ланках держави-об'єкту розвідувальних спрямувань;

• o війна з використанням потенціалу хакерів;

• o кібернетична війна.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Військовий рівень реалізації концепції ІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ
  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері