Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Тільки в 1943 р. Птлер тричі у своїх промовах згадував про "нову невідворотну зброю". Геббельс за цей період у низці своїх виступів усіляко рекламував "секретну зброю" фюрера. "Наступальна зброя, яку ми застосуємо, говорив він виступаючи у січні 1944 р., - буде цілковито нового типу. Від неї не врятує ніяка оборона, ніяка тривога. Тут не допоможе ні зенітна артилерія, ні сирена. Я навіть не можу собі уявити страшного морального впливу таких ударів".

Створюючи і роздмухуючи рекламу ракетам дальньої дії, гітлерівська кліка прагнула підтримати згасаючу віру німців в переможний (чи принаймні почесний) кінець війни для Німеччини, вселити в них впевненість і ентузіазм.

В Японії до дій з арсеналу спеціальної пропаганди та інформаційної боротьби (ІБ) на другому етапі війни належав комплекс заходів щодо формування як серед військовослужбовців, так і серед всього японського народу культу "камікадзе". Слід зазначити, що для підняття бойового духу японської армії були штучно відтворені давні самурайські традиції, зокрема кодекс честі самурая Бушідо.

Не маючи військової переваги над американцями, відтягуючи неминучу поразку, японці намагалися залякати Гх атаками смертників, які атакували військові об'єкти, використовуючи керовані торпеди, а також реактивні літальні апарати.

У такому контексті ядерне бомбардування Хіросіми та Нагасакі 6 та 6 серпня 1945 р було психологічною атакою американців на стратегічному рівні за місце у світовій політиці повоєнного періоду, початком періоду демонстрації сили у "холодній війні".

Закінчення Другої світової війни знаменує завершення II періоду розвитку інформаційного протиборства. Якщо другий період розвитку форм і методів інформаційного протиборства відзначається зростанням значення останнього як ефективного допоміжного засобу у вирішенні питань військового, політичного чи економічного характеру, то особливість третього, сучасного періоду полягає в оновленні такого значення: з допоміжного інформаційна боротьба перетворюється на один із основних засобів досягнення успіху у зазначених сферах. Відповідно, різняться і стулені наукового та матеріально-технічного забезпечення у цьому виді боротьби. Для другого періоду характерними є постійна технізація інформаційних процесів у суспільстві та розгортання наукових досліджень останніх з метою теоретизації таких знань.

На сучасному етапі наука має в розпорядженні такі теоретичні побудови, на базі яких здійснюється технологізація інформаційної боротьби, тобто відповідні державні і недержавні структури, що причетні до такої діяльності, здійснюють розробку і апробацію нових інформаційних технологій, прийомів, методів здійснення психологічного впливу, технічних засобів необхідних для такої діяльності. Подібні зрушення не могли не відбитися на зростанні ефективності застосування інформаційних технологій, яке може призводити до кардинальних змін в суспільній, економічній, політичній та іншій сферах окремої країни, або ж у світовому масштабі.

З кінця 1940 до середини 1980-х рр., в епоху так званої холодної війни, протистояння двох супердержав - СРСР і США - спричинило подальше вдосконалення форм і методів пропаганди та психологічної війни. Як вважають деякі вітчизняні та західні науковці, саме активний ідеологічний та психологічний вплив, здійснюваний пропагандистськими структурами західних країн, призвів до краху СРСР як світової супердержави.

За цей же період у світі відбулося чимало локальних воєн і військових конфліктів (війни в Кореї, В'єтнамі, Афганістані, військові операції проти Іраку), де теж активно застосовувалася інформаційна зброя. Але матеріально-технічна оснащеність, а відповідно й руйнівний потенціал таких операцій незрівнянно вищий чим у роки Другої світової війни. Факт обумовлений змінами, які відбулися у світі та стосувалися безпосередньо ролі і місця інформації в житті людської спільноти.

У 1970-х рр. усвіті відбулася інформаційна революція пов'язана з винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп'ютера. На мікропроцесорах та інтегральних схемах створено комп'ютери, на їх базі - комп'ютерні мережі, системи передачі даних (телекомунікації). Ця інформаційна революція висуває на перший план нову галузь - інформаційну індустрію, яка пов'язана зі створенням технічних засобів, методів, технологій для нових знань. Найважливішими складовими інформаційної індустрії стають усі види інформаційних технологій, особливо телекомунікації. Сучасна інформаційна технологія спирається на досягнення в галузі комп'ютерної техніки та засобів зв'язку.

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки й інформаційних технологій став поштовхом до розвитку суспільства, яке одержало назву "інформаційного". В Інформаційному суспільстві продукується та споживається інтелект, знання, завдяки чому зростає частка розумової праці. Матеріальною і технологічною базою Інформаційного суспільства є різного роду системи на базі комп'ютерної техніки та комп'ютерних мереж, Інформаційних технологій, телекомунікацій та зв'язку.

Відтак характерною рисою сучасної цивілізації є ЇЇ детермінованість інформаційними процесами. Потенційні можливості розвитку основних сфер життя сучасного суспільства, зокрема, залежать відстану цих процесів. На сьогодні інформація вважається стратегічним національним ресурсом, одним з основних багатств окремої країни. Таку ситуацію було важко передбачити у описані попередні періоди.

Впровадження ЕОМ, сучасних засобів обробки і передачі інформації в різні сфери діяльності започаткувало новий еволюційний процес у розвитку людського суспільства - інформатизацію.

Історія розвитку інформатизації почалась у США з 1960-х рр., з 1970-х - у Японії, з кінця 1970-х - у Західній Європі.

Сучасне матеріальне виробництво й інші сфери діяльності усе більше потребують інформаційного обслуговування та забезпечення обробки й синтезу величезної кількості інформації. Універсальним технічним засобом обробки будь-якої інформації є комп'ютер, який відіграє роль підсилювача інтелектуальних можливостей людини і суспільства в цілому, а комунікаційні засоби, що використовують комп'ютер, служать для зв'язку та передачі інформації. Поява та розвиток комп'ютерів - це необхідна складова процесу інформатизації суспільства.

Світовий обсяг виробництва інформаційної техніки та інформаційних продуктів наприкінці 1980-х р. перевищив 500 млрд доларів, а наприкінці XX ст. ця цифра сягнула трильйона доларів.

У розвинутих країнах таке виробництво займає перше місце як за обсягом, так і за чисельністю задіяних у ньому людей. Під впливом інформатизації усі сфери життя суспільства (як і основна - економічна) набувають нових якостей - гнучкості, динамічності, але водночас зростає і потенційна вразливість суспільних процесів від інформаційного впливу.

Насамперед величезний потік інформації хлинув на людину, не даючи їй змоги сприйняти цю інформацію повною мірою. Внаслідок - настає інформаційна криза (вибух), що має такі прояви:

• o з'являються протиріччя між обмеженими можливостями людини щодо сприйняття і переробки інформації та існуючими потоками й численною інформацєю, що зберігається. Наприклад, загальна кількість знань змінювалася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 р. вона подвоювалась кожні 50 років, з 1950 р. подвоєння відбувалося кожні 10 років, з 1970 р. - уже кожні 5 років, з 1990 р. - щорічно;

• o існує чимало зайвої інформації, яка ускладнює сприйняття корисної для споживача інформації;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства
  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері