Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

У цьому розділі представлено теоретико-правові та прикладні положення сутності "організації інформаційного та аналітико-прогностичного забезпечення", "інформаційно-аналітичного моніторингу" і наукового дослідження; проблеми визначення особливого місця та ролі сучасних суб'єктів протиборства, оцінки, аналізу та прогнозування тенденцій розвитку процесів в інформаційно-психологічному протиборстві, особливості процедур і операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи; сутність поняття "оперативної обстановки" як основного об'єкту інформаційно-аналітичного та наукового дослідження проблем безпеки; основні методичні рекомендації щодо вивчення проблем забезпечення безпеки в інформаційно-психологічній сфері і протидії СЮ та АЗА.

Визначення поняття "організація інформаційного і аналітико-прогностичного забезпечення"

Організація

Організація - це 1) у буквальному перекладі з французької мови є надання стрункого вигляду, упорядкування, вибудовування, приведення в систему; 2) у загальному значенні: а) внутрішня упорядкованість, узгодженість, взаємодія більш-менш диференційованих і автономних частин цілого, обумовлених його побудовою; б) сукупність процесів або дій, які призводять до виникнення та удосконалення взаємозв'язків між частинами цілого; 3) у фаховому прикладному значенні: а) звід правил та практичних дій щодо оформлення виконавчого механізму внутрішньої і зовнішньої політики у галузі забезпечення право-порядку, боротьби зі злочинністю; оборони держави; громадської, державної, національної безпеки та захисту життєво важливих національних інтересів України та її громадян; оптимізація процесу безпосередньої її реалізації на принципах системного підходу; б) сфера діяльності щодо розробки "правил гри" і забезпечення їх виконання під час вирішення конкретних завдань внутрішньонаціональних та зовнішньоїполітичних.

Організаційна діяльність - це сфера діяльності щодо упорядкування чого-небудь: планування відповідних заходів, підготовка та розстановка кадрів, управління, контроль тощо.

Організація діяльності - процес упорядкування сил і засобів, визначення цілей і завдань, низки інших заходів, що визначають певну діяльність. Організація діяльності - важлива відносно проміжна діяльність між стратегією і тактикою.

Організація діяльності - це також погодження систем заходів, що розробляються: 1) на рівні стратегії - з відповідними директивними приписами та в межах конкретних зовнішньополітичних програм, зовнішньополітичних операцій, акцій, кампаній, війн тощо, а також з директивними приписами та в межах конкретних програм, настанов, рішень, інших нормативних документів, що визначають заплановані напрямки внутрішнього національного розвитку та практичні заходи реалізації стратегічної політики розвитку суспільства і держави; 2) на рівні тактики - з конкретними організаційно-методичними приписами вищих інстанцій та в межах більш-менш диференційованих і автономних частин зовнішньої і внутрішньої політики (операцій, акцій, актів, заходів та окремих прийомів).

Організація інформаційно-аналітичної діяльності у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави містить, насамперед:

• 1) Визначення цілей і загальних завдань, ролі та місця інформаційно-аналітичної діяльності в практиці управління відповідними процесами, подіями чи діями підчас виконання спільної роботи певною кількістю учасників, які виконують свою частину роботи окремо або з інших причин обмежені у погодженні напряму своїх дій з рештою партнерів, тому керуються з визначеного єдиного центру, відповідального за координацію дій всіх учасників виробничого процесу.

• 2) Утворення системи органів та інших структур - механізму, відповідального за створення сприятливих зовнішніх і внутрішніх умов реалізації стратегічних і поточних завдань, заходів у галузі забезпечення правопорядку, боротьби зі злочинністю; оборони держави; громадської, державної, національної безпеки та захисту національних інтересів України, та життєво важливих інтересів її громадян.

• 3) Управління цією системою (практичні вольові дії щодо стимулювання функціонування виконавчого механізму) з метою вирішення завдань, поставлених перед нею правлячою елітою держави та суспільством в цілому.

Неправові форми організації операційної діяльності відомств, правоохоронних органів і спецслужб держав, структур суб'єктів господарювання полягають у:

• o розробці планів поточної і стратегічної діяльності в цілому та по окремих напрямках, зовнішньополітичних акцій, внутріполітичних та інших заходів з визначенням цілей, завдань, конкретних виконавців, механізму контролю за дотриманням ними намічених функцій, порядку координації діяльності учасників різних структур і заходів для підпорядкування єдиному оперативному задуму;

• o визначенні кількісної і якісної потреби та комплектуванні штату особового і керівного складу основного та допоміжного апаратів;

• o створенні механізму управління діяльністю сил і засобами, а також вирішенні конкретних операційних (технологічних) завдань;

• o розстановці сил і засобів та доведенні до них функціональних завдань;

• o інструктажі виконавців щодо поточних моментів;

• o контролі, координації їхніх дій,

• o корегуванні завдань і лінії поведінки;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії
  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері