Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Знайомство із зовнішньополітичними стратегіями Японії, США і КНР дає змогу виявити украй цікаві фундаментальні розбіжності в підходах цих держав до забезпечення миру та своєї зовнішньополітичної діяльності.

Японські зовнішньополітичні концепції і доктрини відбивають зміни на світовій арені, та варіанти найбільш оптимального пристосування Японії до цих змін. Це стратегії "ситуативної рефлексії та пристосування".

Вкрай заідеологізовані американські стратегії не відбивають об'єктивного процесу на світовій арені, а нав'язують свій погляд на світ, який безапеляційно необхідно підпорядкувати інтересам США. Це своєрідний мічурінський варіант у сфері світової політики: "Не чекати милості від природи, а змінити її відповідно до наших інтересів". Звідси - наступально-активна стратегія, фактично без врахування інтересів інших суб'єктів світової політики.

Китайський варіант базується на переконанні того, що світ розвивається за об'єктивними законами, з його неминучими причинно-наслідковими зв'язками, відповідно до яких необхідно розбудовувати зовнішньополітичну стратегію КНР. Вона позбавлена елемента наступальності або нав'язування, оскільки об'єктивні закони (наприклад, ідея про неминучість багатополярності) збігаються зі стратегічними інтересами Китаю.

Названі розбіжності на фундаментальному рівні й визначають несхожі, своєрідні типи зовнішньої політики Токіо, Вашингтона і Пекіна.

Китайські погляди на загальну ситуацію у Східній Азії в принципі збігаються з офіційними оцінками США і Японії. У КНР також вважають, що нині в регіоні панує мир і відносна стабільність. її відносність викликана проблемами і "конфліктними зонами", серед яких: ситуація на Корейському півострові; територіальні суперечності у Східно-Китайському та Південно-Китайському морях; регіональна гонка озброєнь.

Проте на відміну від Вашингтона і Токіо Пекін до цього списку додає декілька блоків протиріч, які у випадку загострення можуть розширити кількість "конфліктних зон". Серед них варто звернути увагу на важливий блок економічних протиріч. Мається на увазі, що нині, коли ідеологія відсунута на задній план, а на передній висуваються проблеми економічної безпеки, економічні протиріччя, особливо між США і Японією, у перспективі саме вони найсерйознішим чином визначатимуть загальний контекст регіональної безпеки.

Китайські вчені надають серйозного значення етнічним протиріччям, що, на їхню думку, стають причиною дроблення держав у Східній Азії.

Ще більш серйозно вони ставляться до релігійних проблем, що несуть у собі загрозу виникнення усіляких конфліктів та поширення небезпеки. Виділяючи релігійний чинник в окремий блок безпеки, китайські аналітики мають на увазі не лише ситуацію за межами КНР, а й всередині Китаю, пов'язану з намірами буддійських сепаратистів у Тибетському автономному районі.

Нарешті, хоча китайські вчені свого часу і піддали жорсткій критиці концепцію С. Хантінгтона про "зіткнення цивілізацій", самі ж підтверджують ЇЇ прикладами жорсткого опору Східноазіатської культури (або сучасної конфуціанської культури) західним цінностям. Іншими словами, вони не виключають загострення ситуації в регіоні через цивілізаційні несумісності "егоїстичної" західної культури та "гуманістичної" конфуціанської культури.

Проте більш серйозні розбіжності прослідковуються в оцінках політики тих або інших великих держав, а також методів і способів підтримання та збереження безпеки в регіоні.

На відміну від США аналізуючи проблеми безпеки в Східній Азії китайські експерти беруть до уваги всі чотири основні держави, тобто крім США - Японію, Китай і Росію. При цьому, правда, чітко оговорюючи реальний статус кожної із них. Китай і Японія - на підйомі, Росія в результаті розпаду СРСР нині - тільки як "регіональна держава", а США - єдина супердержава. Саме тому Сполучені Штати є країною, яка спроможна впливати на всі аспекти національних інтересів КНР (політика, економіка, безпека). Природно, що в цьому зв'язку Америці надається першорядного значення в сукупній зовнішній політиці ЦК КПК.

При цьому багатьох китайців дратує політика подвійних стандартів, яка практикується Вашингтоном. Так, Хуа Ді, китайський вчений в області ракетобудування, який довгий час працював у Стенфордському університеті, нагадує: "Вашингтон активно виступає проти експорту КНР ракет малого радіуса дії (М-11) до Пакистану, сам же продовжує постачати технологію для ракет дальнього радіуса дій "Трайдент" у Велику Британію. США також намагаються заблокувати мирне співробітництво з Іраном, Пакистаном і Алжиром в ядерній сфері в рамках програм, схвалених МАНАТЕ, у той же час не обмежуючи себе в цій сфері, приміром, у відносинах із Японією. Конгрес США забороняє ООН використовувати "американську частку" на програми щодо контролю за народжуваністю в КНР, тобто програму, схвалену і рекомендовану самою ООН.

Таким чином, Хуа Ді - єдиний учений, який звернув увагу на розбіжності в концепції балансу сил у Східній Азії. Він нагадує, що посилення американської військової присутності в регіоні в період "холодної війни" пояснювалося необхідністю "збалансувати" військову загрозу з боку Радянського Союзу, і ця мета була тоді досягнута. Нині Вашингтон також часто повторює, що американська присутність створює "баланс сил". Якщо мати на увазі те, що російський військовий потенціал на Далекому Сході скоротився ледве чи не вдвічі, то з якою силою нині "балансують" американці в Східної Азії? Беручи ж до уваги розрахунок, що китайський військовий потенціал як у кількісному, так і в якісному відношеннях кардинально поступається сукупному американсько-японському військовому потенціалу, робимо висновок, що ніякого балансу сил не існує, а є значна військова перевага США в Тихоокеанському регіоні.

ЦК КПК виступає не просто проти "переваги", а в принципі проти військової присутності США, оскільки Східна Азія не потребує американського "бебісіттерства". Ця позиція офіційно вперше була озвучена в квітні 1997 р. МЗС КНР у відповідь на твердження Вашингтона щодо необхідності залишення 100 тисяч американських військовослужбовців в Азії. Спікер МЗС КНР заявив: "Мир і стабільність в Азії мають підтримуватися самими азіатськими державами, і вони повною мірою спроможні це зробити". Багато китайських експертів постійно підкреслюють, що держави Східної Азії "не бажають погоджувати свою безпеку і долю зі Сполученими Штатами - державою, яка схильна до силової політики та поводить себе як світовий жандарм".

При такому "стратегічному" підході до США цілком природною є увага, що надається "російському чиннику" в Східній Азії. Цілі щодо Росії, китайські експерти обґрунтовують таким набором аргументів.

По-перше, вони із задоволенням відзначають завершеність процесу демаркації російсько-китайського кордону за винятком невеликих ділянок у районі Примор'я і по річці Амур.

По-друге, ними позитивно оцінюється військово-технічне співробітництво, особливо в зв'язку з тим, що самі американці заблокували доступ на військовий ринок США після подій на площі Тяньаньминь у 1989 р.

По-третє, китайська сторона розраховує на допомогу Росії в справі відновлення технічного устаткування підприємств, побудованих СРСР ще у 50-і роки минулого століття. Крім того, великі плани пов'язані й з постачаннями нафти та газу із регіону Сибіру.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії
  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері