Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Якщо виходити із того загального, що під час інформаційно-аналітичного забезпечення і науково-дослідної діяльності відбувається процес вивчення різного роду явищ, подій, процесів, дій і фактів, то можна констатувати, що - це є два різновиди пізнання об'єктивної реальності, пошук істини, проте з різним рівнем: 1) потреб та інтересів споживачів (замовників); 2) цілей та завдань; 3) якості базового інформаційного матеріалу, що використовується; 4) методики його опрацювання; 5) якості та характеру вихідного продукту.

Наукове дослідження - цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів і теорій.

Інформаційно-аналітична розробка - це цілеспрямоване дослідження, кінцевим результатом якого є підсумкові прикладні знання, висновки щодо: 1) реальності причинно-наслідкових зв'язків, їх характеру; 2) тенденцій розвитку явищ, процесів, подій, дій; 3) характеру відповідних наслідків певних процесів, дій чи подій; 4) визначення ознак, що вказують на ступінь визрівання небезпеки, ризиків, викликів і загроз для існування та розвитку об'єктів охорони: потенціалів держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб, національних інтересів; а також 5) у вигляді відповідних пропозицій щодо практичних дій, спрямованих на вирішення проблеми, що існує або зароджується.

Зазначене має не суто наукове пояснення, а більш прикладне значення. Тому інформаційно-аналітичний продукт стає основою для прийняття посадовими особами держави та суб'єктів господарювання практичних управлінських рішень.

Наукове дослідження - це метод перевірки теорій і гіпотез шляхом застосування визначених правил аналізу даних, отриманих у результаті спостережень та інтерпретації цих спостережень у суворо заданих умовах.

Інформаційно-аналітична розробка - це метод перевірки реальності причинно-наслідкового зв'язку між різними явищами, подіями, діями та закономірностями тенденцій їх розвитку, а також рівня їх випадковості чи штучності походження, ступеня визрівання ризиків, небезпеки, викликів і загроз для існування та розвитку об'єктів охорони та життєзабезпечення: потенціалів держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб, національних інтересів. При цьому, відзначимо, що аналіз даних, отриманих у результаті спостережень та інтерпретація цих спостережень можуть відбуватися різними методами. Іноді це можуть бути нетрадиційні методи, що не визнаються конвенційними науками як наукові.

Об'єкт наукового дослідження - це процес чи явище, котрі породжують проблемну ситуацію та обрані науковцями для вивчення.

Об'єкт інформаційно-аналітичної розробки - аналогічний об'єкту наукового дослідження - процес, явище, крім того додаються також відповідні події, дії фізичних і юридичних осіб, пов'язані з процесом чи явищем, які породжують проблемну ситуацію, що привертає увагу інформаційних співробітників та фахівців-аналітиків. З цієї причини вони стають об'єктами розробки.

Предмет - це те, що знаходиться в межах об'єкта у визначеному аспекті розгляду проблеми; це певний перелік проблемних питань, на які дослідник має дати вичерпні відповіді: 1) визначення структури та складових елементів об'єкта дослідження; 2) характер внутрішніх позитивних і негативних процесів, тенденцій, взаємозалежності та особливості взаємного існування, рівень наближення і протилежності якостей, цінностей, наявність тенденцій до протистояння чи єднання, порозуміння, злагоди, гармонізації; 3) особливості взаємовідносин об'єкта дослідження із зовнішнім середовищем, характер взаємного впливу, рівень позитива та негатива, тенденції їх зростання чи загасання у найближчій та віддаленій перспективі; 4) закономірності розвитку тенденцій, принципи формування правил, сутність і причини винятків із правил; 5) чинники виникнення, розвитку і зникнення проблеми тощо.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове в об'єкті виділяється та його частина, котра слугує предметом, основним проблемним матеріалом дослідження.

Вірогідність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, підтверджуване під час побудови аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то немає і вірогідності наукового факту. Вірогідність наукових фактів значною мірою залежить від вірогідності першоджерел, від їх цільового призначення і характеру їх інформації.

Очевидно, що матеріали офіційного видання державних чи громадських організацій, установ і відомств повинні мати довіру. Точність цих матеріалів не повинна викликати сумнівів, якщо немає достатніх підстав припускати, що це відбувається в межах певної таємної операції спецслужб з дезінформації. Останнє можливе в умовах війни, іншого виду гострого протиборства держав на міжнародній арені, приміром як це відбувалося на глобальному рівні під час "холодної війни".

Для Інформаційно-аналітичної розробки важливими є наукові факти, проте для підготовки інформаційно-аналітичних висновків використовуються також інші різновиди фактів, в тому числі й достовірність яких встановити проблематично. Хоча в деяких випадках результати інформаційно-аналітичної розробки дуже наближені до наукових, проте без додаткового наукового вивчення вони не можуть бути визнані науковими фактами. У зв'язку з цим інформаційно-аналітичний продукт є доброякісним джерелом при проведенні науково-дослідної роботи. За певних умов у загальних рисах інформаційно-аналітичний метод може визнаватися як різновид наукового експерименту.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності
  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері