"Оперативна обстановка" - основний об'єкт інформаційно-аналітичного дослідження
Ознайомлення з багатьма науковими та фаховими публікаціями останнього часу, в яких колеги висвітлюють умови, за яких забезпечується безпека суб'єктів господарювання в підприємницькій сфері, засвідчило, що не всі вони достатньо чітко розуміють сутність, зміст і сферу застосування категорії "оперативна обстановка", особливо у прикладних дослідженнях та під час підготовки текстів нормативних документів. Складається ситуація, коли співробітники державних спецслужб більш обізнані, частіше застосовують термін "оперативна обстановка", а їхні колеги із служб безпеки недержавних суб'єктів господарювання намагаються "конструювати велосипед".
Незважаючи нате, що в загальний науковий обіг автором вже було введено таке специфічне фахове поняття як "оперативна обстановка", виникла нагальна потреба окремою статтею висвітлити більш детально теоретичні та прикладні аспекти зазначеної категорії, особливості її застосування у нормотворчій діяльності.
Для розкриття практичного значення цього поняття доцільно стисло нагадати основні теоретичні положення про оперативну обстановку:
По-перше, первісне поняття "обстановка" - це, насамперед, стан, характер умов і сукупність чинників виробництва; значення, місце і роль інтересів політичних сил, військових, представників ділових кіл, громадських лідерів у конкурентній боротьбі; по-друге - розстановка політичних, економічних і військово-стратегічних сил на міжнародній арені, в регіоні, в окремій державі, організації і т. ін. на певний момент часу.
Оперативна обстановка - це складне поняття, що складається із елементів економічної, політичної, ідеологічної, соціальної, криміногенної та інших видів обстановок в тому чи іншому суспільстві або регіоні. Зазначені види обстановок у даному випадку виступають як чинники, як основоформуючі передумови оперативної обстановки. Оперативна обстановка визначає відповідні умови та сукупність чинників, що на них впливають, в яких діють: 1) правоохоронні органи, спецслужби (розвідка і контррозвідка), дипломатичні служби, інші державні органи, відповідальні за правопорядок, громадську, державну, економічну, інформаційну та інші види національної безпеки, захист життєво важливих інтересів суспільства та оборону держави; 2) представники організованих злочинних угруповань, латентних структур; 3) учасники міжцивілізаційної, міжнародної і регіональної економічної, науково-технічної, політичної, ідеологічної, військово-стратегічної конкуренції; релігійного та міжетнічного протистояння; 4) інші учасники міжнародних і внутрідержавних суспільних відносин.
Всі учасники відносин, що відбуваються в певній оперативній обстановці, поділяються на генеральних і виконавчих суб'єктів. У теорії міжнародних відносин до генеральних суб'єктів відносять держави, міжнародні, державні та недержавні організації, латентні співтовариства і навіть фізичних осіб з високим міжнародним авторитетом.
На формування характерних рис оперативної обстановки в сфері забезпечення безпеки держави, суспільства, людини і громадянина всередині країни та на міжнародній арені активно впливають внутрішні та зовнішні чинники у вигляді діяльності головних (генеральних) суб'єктів в особі вищих посадових осіб держав, державних органів влади та управління, транснаціональних фінансово-промислових, валютно-банківських об'єднань, економічних і науково-виробничих корпорацій, керівників і впливових активістів таємних транснаціональних елітарних співтовариств та підпорядкованих ним виконавчих суб'єктів в особі структур зовнішньополітичних відомств (дипломатичні служби посольств, консульств, військових місій, культурних, науково-технічних, мовно-культурних центрів), загальнонаціональних державних спецслужб, спецслужб недержавних приватних підприємницьких структур (від транснаціональних корпорацій до середніх І дрібних), правоохоронних органів, зокрема кримінальної, податкової поліції тощо.
Уданому випадку всі перелічені учасники відносин є суб'єктами правовідносин, тому що вони мають відповідну юридичну правоздатність і дієздатність. Зазначені суб'єкти діють у межах відповідних правових принципів і норм. Що стосується держав, міжнародних організацій та інших об'єднань, утворених на підставі міждержавних і міжнародних договорів чи угод, а також вищих посадових осіб держав та зазначених владних міжнародних організацій, то перелічені юридичні особи як такі, що поряд з юридичною правоздатністю та дієздатністю мають додатково й відповідні владні (публічні) повноваження щодо законотворчої і правозастосовної діяльності, - визначаються суб'єктами міжнародного і національного публічного (владного) права.
Одночасно в цій сфері оперують також декласовані, маргінальні, латентні елементи, тобто різного спрямування і потужності мафіозні структури, організовані злочинні угруповання, екстремістські та терористичні організації, окремі впливові злочинні авторитети, а також різні види латентних об'єднань тощо.
Серед всіх учасників міжнародних і внутрідержавних суспільних відносин особливе місце займають так звані виконавчі суб'єкти (насамперед спецслужби, правоохоронні органи), які забезпечують сприятливі та безпечні умови реалізації генеральними суб'єктами стратегічних і поточних завдань щодо досягнення визначених цілей, захисту національних чи корпоративних інтересів, реалізації перспектив стратегії розвитку націй, народів, держав, міждержавних об'єднань, транснаціональних угруповань, цивілізацій.
Як зазначалося вище, основними складовими елементами оперативної обстановки визначаються економічна, політична, ідеологічна, соціальна, криміногенна, релігійно-конфесійна, міжетнічна, міжнаціональна та інші види обстановок в тому чи іншому суспільстві, державі, регіоні, чи в міжнародному, глобальному масштабі. Залежно від рівня актуалізації зазначені види обстановок у даному випадку виступають як чинники, як осново-формуючі передумови оперативної обстановки.
У випадку забезпечення безпеки господарюючих суб'єктів, особливо у сфері підприємницької діяльності, де за законами бізнесу головними понятійними категоріями, а також рушійними елементами, є "прибуток" і "конкуренція", активно функціонують як загальнонаціональні державні спецслужби, так і спецслужби підприємницьких структур (від транснаціональних корпорацій до середніх і малих), інших різновидів сучасних неурядових організацій, рухів, об'єднань.
Проте, фахівці з безпекознавства головними чинниками визнають політичну (в тому числі й міжнародну), ідеологічну, економічну та соціальну обстановки, що негативно або позитивно впливають на розвиток інших видів обстановок.
Отже в механізмі формування оперативної обстановки місце і роль інтересів певних політичних сил мають визначатися через розуміння того, що:
♦ Політична обстановка в оперативній обстановці позначається специфікою вияву особливостей політичної боротьби. Політична боротьба - це продукт, засіб і форма виявлення суспільних відносин, яких не існує поза діяльністю людини, тобто поза боротьбою людини за свої права, пріоритети, владу, інтереси та потреби. У зв'язку з цим політична боротьба репрезентує глобальне явище соціальної реальності, що уособлює в собі взаємозв'язок і діалектичну взаємодію своєрідних форм виявлення економічних, соціальних, ідеологічних та політичних відносин, тобто первинних основоформуючих елементів, які дають змогу визначати характеристики основних ознак загальної оперативної обстановки.
Політична обстановка, зі свого боку, визначається, насамперед, через розуміння того, що:
• а) політика - це, по-перше: діяльність, спрямована на захист інтересів тієї чи іншої групи політичних сил (класів, кланів), на завоювання і збереження державної влади, на її використання в інтересах представників відповідної групи (класу, клану) політичних сил; по-друге - взаємодія, взаємовідносини між соціальними групами, кланами, націями, державами, іншими суб'єктами міжнародного права, насамперед з приводу державної влади.
• б) Політичні відносини безпосередньо реалізуються в політичній діяльності, боротьбі суб'єктів політики, існування без яких об'єктивно неможливе. Нині принципи вищості політики над економікою вимагають вирішення виробничих завдань через суспільні інтереси, а не містечкових, тобто під кутом зору підпорядкування цих завдань загальнонаціональним цілям економічної політики в межах стратегічного розвитку нації, держави. Якщо провідні політичні сили не додержуються цих принципів і виробничий процес вступає у протиріччя з політичними інтересами, тобто домінує над ними - це беззаперечно тягне за собою невиправдані ускладнення в політичній обстановці в регіоні, світі чи на конкретному об'єкті безпекознавчого захисту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства“ на сторінці 1. Приємного читання.
