Інформаційна робота
Інформаційна робота: сутність змісту; інформація та її якість; форми, процес інформаційної роботи; відбір, накопичення, зберігання, обробка, видача інформації; засоби відбору, межі пошуку, обробка інформації; відбір і обробка інформації по темі дослідження. Документування, інформаційна справа.
Інформаційна робота у правоохоронних органах, спецслужбах, зовнішньополітичних відомствах, у структурах суб'єктів господарювання, особливо тих, що мають відношення до оборонного комплексу і зовнішньоекономічної спрямованості, здійснюється спеціально створеними для цього інформаційно-аналітичними підрозділами.
Незалежно від напряму діяльності інформаційно-аналітична робота охоплює такі загальні операційні процедури:
• o збір і первинну оцінку інформації на рівень достовірності та відносності;
• o обробку і накопичення інформаційних одиниць;
• o оцінку, аналіз, узагальнення інформації та інформаційних даних;
• o підготовку інформаційних повідомлень у межах поточного інформування по "сигнальній" первинній інформації;
• o підготовку аналітичних "сигнальних" повідомлень у межах запланованих інформаційно-аналітичних розробок проблем або ініціативне інформування з актуальних питань зацікавлених замовників;
• o розсилка інформаційних повідомлень, аналітичних довідок, доповідей, звітів замовникам інформаційно-аналітичних розробок та іншим зацікавленим споживачам для обслуговування всіх видів діяльності держави, інших суб'єктів господарювання і міжнародно-правових відносин, у тому числі й для підготовки, прийняття і реалізації рішень у галузі проведення заходів правоохоронної, політико-дипломатичної, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності, для вдосконалення розвідувальної системи.
Суб'єкти інформаційного забезпечення підрозділяються на тих, що: 1) створюють відповідні інформаційні ресурси, 2) здійснюють їх обробку і систематизацію, 3) здійснюють інформаційно-довідкову функцію, забезпечуючи інформаційні потреби замовників.
До першої категорії суб'єктів належать в основному керівники правоохоронних відомств, спецслужб та їх оперативних підрозділів, а також посадові особи цих підрозділів, яким надано право на здійснення агентурно-оперативної (контррозвідувальної і розвідувальної) та оперативно-розшукової діяльності. Крім того, з урахуванням компетенції як такі суб'єкти певною мірою можна розглядати й керівників та посадових осіб неоперативних служб і підрозділів органів внутрішніх справ, спецслужб.
Відповідно до законодавства України, а також відомчих і міжвідомчих нормативних правових актів, керівники органів внутрішніх справ, спецслужб, дипломатичних відомств, особливо їх оперативних, оперативно-розшукових та операційних підрозділів визначають інформаційні потреби підлеглих їм апаратів і (з урахуванням можливостей інших суб'єктів політико-дипломатичної, розвідувальної, контррозвідувальної, оперативно-розшукової діяльності) конкретну структуру інформаційної взаємодії. Крім того, у рамках вирішення завдань у сфері оперативної, оперативно-розшукової і політико-дипломатичної роботи ці керівники визначають форми взаємодії з іншими державними І недержавними структурами для одержання від них необхідних інформаційних даних.
При розгляді другої категорії суб'єктів інформаційного забезпечення варто особливо виділити спеціалізовані аналітичні підрозділи (групи) МВС, податкової та митної служб, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства оборони (насамперед Головного управління розвідки МО), РНБО, Кабінету Міністрів, Секретаріату Президента України.
Наступним елементом поняття інформаційного забезпечення є система оперативної і оперативно-розшукової інформації, основу якої складає інтегрований банк даних оперативного і оперативно-розшукового призначення. При цьому доцільно розглядати цю інформацію, одержану суб'єктом розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності за допомогою агентурно-оперативних і оперативно-розшукових заходів як фактичні дані, що містять у собі знання, необхідні та придатні для використання їх оперативними підрозділами у повсякденній діяльності з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини та громадянина, власності, забезпечення громадської, державної і національної безпеки, викриття та попередження ризиків і небезпек, припинення викликів і загроз життєво-важливим інтересам суспільства та держави.
Зміст інформаційної роботи складається із: 1. Отримання (збір, добування, придбання) первинної інформації від сил і засобів, зокрема, оперативних підрозділів кримінальної, податкової міліції, інших оперативно-розшукових підрозділів правоохоронних органів, контррозвідки, розвідки, прикордонних, митних та інших спеціальних служб, функціональних структур МЗС, інших організацій, опосередковано задіяних у певних правоохоронних заходах і діючих у зовнішньополітичній сфері, у галузі безпеки та оборони.
A) Збір інформації - відносно самостійний, дозволений законом України або держави перебування метод організації отримання інформації безпосередньо з відкритих джерел (так званої "легальної розвідки"), у рамках якого необхідні інформаційні зведення отримують вільно, без подолання будь-яких захисних систем чи заходів. Іншими словами - вільне збирання носіїв інформації - процедура безперешкодного оволодіння певними предметами, виробами, зразками чи пробами (речовин, товарів, ґрунту, води, повітря, фауни і флори). Збір інформації здійснюється в межах норм існуючого законодавства "Про інформацію" шляхом ознайомлення з науково-технічною, політико-дипломатичною, соціально-політичною, військовою, економічною, фінансовою та іншою інформацією, що розповсюджується каналами ЗМІ, бібліотечними та архівними закладами, мережею Інтернет, інформаційними агенціями тощо.
Б) Добування - прихована, конспіративна процедура таємного вилучення носія конфіденційної, секретної та іншої важливої інформації, тобто незаконне заволодіння, викрадення.
B) Придбання - процедура одержання конфіденційної, секретної та іншої важливої Інформації або її носія від конкретної фізичної чи юридичної особи в тимчасове чи постійне користування за визначену винагороду. Приміром, оперативні співробітники спецслужб використовують сукупність "відкритої", тобто доступної для всіх інформації, та "закритих" відомостей, тобто інформації обмеженого користування, отриманої упродовж конфіденційних контактів Із джерелами. Головним є те, що оперативні співробітники спецслужб для отримання первинних оперативних даних мають можливість використовувати поряд із людськими інші "закриті" джерела за кордоном на об'єктах розвідувального проникнення, тобто недоступних для всіх, а саме:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат“ на сторінці 1. Приємного читання.
