Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Перспектива входження в сучасні європейські структури надають Україні, з одного боку, певні переваги у забезпеченні безпечних умов існування в порівнянні з нинішнім статусом, з іншого, - будь-яке приєднання до союзів, альянсів, іншого роду міжнародних об'єднань призводить до відповідного вимушеного обмеження власного суверенітету на користь наддержавних структур, що утворюються. У зв'язку з цим, приймаючи відповідальні рішення і опрацьовуючи текст договорів, важливо враховувати особливості тенденцій у сучасній оперативній обстановці та попередній історичний досвід щодо особливостей функціонування сучасних глобальних і регіональних структур, зокрема Європейської колективної безпеки.

Оцінка тенденцій в сучасній оперативній обстановці

навколо формування нинішніх колективних регіональних і глобальної систем міжнародної безпеки свідчить, що процеси, які відбулися протягом останнього десятиріччя у XX ст. і продовжують розвиватися на початку XXI століття в країнах Центральної, Південної та Східної Європи, а також на теренах держав СНД, являють собою заміну соціально-політичної системи, суспільних відносин і поглядів на їх, характер та поняття власності, зокрема інформаційної. Поява елементів ринкової економіки, розширення демократії та плюралізму думок щодо шляхів подальшого розвитку суспільства і міждержавних відносин легалізували феномен політичної боротьби в суспільному житті в рамках національних територій колишніх соціалістичних держав. До цих процесів додалися також суттєві зміни геополітичного балансу, зокрема, на європейському континенті, та в розстановці сил у світі в цілому.

Продовжує поглиблюватися криза економіки як в окремих державах, так і в цілих регіонах світу. В результаті порушення балансу сил і виникнення проблеми його відновлення (хоча й у новому співвідношенні центрів сили) в умовах боротьби за вигідний вплив без завдання шкоди власним інтересам є проблематичним: до протиборства або взаємодії нині залучені сили, які репрезентують різні рівні взаємовідносин у світі - від маргінальних структур (типу "Аль Каїди") до конвенційних (ООН, неурядові транснаціональні об'єднання та держави). Після припинення "холодної війни" виникли кризові явища в існуючих міжнародних військово-політичних союзах. Водночас в розвинутих державах та країнах так званого третього світу посилилися націоналпатріотичні й сепаратистські тенденції, нестабільність соціально-політичної обстановки на етнічній і економічній основі. В нових країнах і окремих регіонах виникла проблема подолання "вакууму влади" та протидії претендуванню певних авторитарних режимів держав, що розвиваються, зокрема, Іран, Китай, Північна Корея, Пакистан, Індія, Ізраїль), на досягнення світової або регіональної гегемонії, погрожуючи застосуванням зброї масового знищення.

Як зазначають вітчизняні та зарубіжні фахівці з геополітики та проблем глобальної безпеки, у "холодній війні" 1946-1991 років одвічний геополітичний дуалізм досяг максимальних пропорцій, таласократія (атлантизм) ототожнилася зі США, а телурократія (ідеологія континентальних держав) - із СРСР. Два глобальних типи цивілізації, культури, метаідеології набули завершених геополітичних обрисів, які резюмували всю геополітичну історію протиставлення стихій. При цьому вражає той факт, що цим формам закінченого геополітичного дуалізму на ідеологічному рівні відповідали дві досить синтетичні реальності - ідеологія марксизму (соціалізму) та ідеологія ліберал-капіталізму. Тут можна констатувати про те, що йдетьтся про реалізацію двох типів "редукціоналізму": економічний - зводиться до протистояння ідей Сміта і Маркса, а геополітичний - до розподілу всіх секторів планети на зони, підконтрольні таласократії (англосаксонській цивілізації зі США на чолі) і телурократії (Новому Риму, тобто СРСР).

Свого часу англійський геостратег сер Хелфорд Дж. Макіндер сформулював важливий геополітичний закон: "Той, хто контролює Східну Європу, домінує над пеагНапсГом (серцевинна земля - прим, автора); той, хто домінує над пеагНапсГом, домінує над Світовим Островом (Євразія - прим, автора); той, хто домінує над Світовим Островом, домінує над світом". Він стверджував, що Росія займає у цілому світі таку ж центральну стратегічну позицію, як і Німеччина щодо Європи. Вона може здійснювати напади на всі боки й відкрита для них з усіх сторін, крім півночі. Повний розвиток її залізничної мережі - справа часу.

Саме з цієї причини Велика Британія та Франція, а після 1945 р. й США, прагнули всіляко дестабілізувати східноєвропейські народи, проводячи (примітивні у порівнянні з нинішнім рівнем розвитку) заходи ідеологічного впливу для нав'язування народам та їхнім правлячим колам думки про необхідність "незалежності" та "визволення" з-під німецького та російського впливу.

У нинішніх умовах також залишаються актуальними та дуже поширеними ідеї утворення розподільчого коридору між Заходом в особі держав Західної Європи та Росією. Саме ці обставини спонукали автора дослідити базовий матеріал щодо боротьби за перерозподіл сфер впливу. Ця боротьба відбувається на трьох умовних рівнях:

• o перший - між країнами Європейського союзу та Сполученими Штатами;

• o другий - між Росією, Іраном, Китаєм, з одного боку, і державами Заходу, насамперед США, Великою Британією та Туреччиною, з іншого;

• o третій - між новоутвореними державами, колишніми радянськими республіками та країнами "соціалістичноготабору", котрі претендують на визнання їх як регіональні центри політичної та економічної сили, з одного боку, та Росією, колишньою метрополією, і державами Західної цивілізації, з іншого.

Наявні тенденції у формуванні балансу сил у постбіполярній Європі допомагають добре зрозуміти класифікацію, котра зроблена відомим американським геостратегом 3. Бжезінським. За його визначенням є три Європи:

• o Європа - 1, до якої належать держави Західної Європи та Європейського Союзу;

• o Європа - 2 - центральноєвропейські країни із західними традиціями;

• o Європа - 3 - східні країни колишнього Радянського Союзу, деякі з них сподіваються стати, врешті-решт, частиною Європи, але їх хвилюють наслідки тривалого відлучення від загальноєвропейського інтеграційного процесу.

Аналітики вітчизняних спецслужб та інші зацікавлені фахівці не можуть залишати поза увагою також те, що визначальним чинником впливу на регіональну оперативну обстановку є факт значних розбіжностей між офіційною публічною політикою Французької Республіки та геостратегічним баченням нового світового порядку представниками досить впливових політиків із числа французьких "атлантистів", які пішли значно далі від своїх американських однодумців.

Так, лідер правого політичного крила Національних зборів Франції, депутат Європарламенту Ален Ламассур у своїй промові ще 25 листопада 1994 р. в Європейському коледжі м. Натолін (передмістя Варшави) на відміну від інших західноєвропейських геостратегів уперше відкрито та безапеляційно заявив: "Франція вважає, що за межами Балтійських держав закінчується географічна межа європейського континенту І починається кордон того, що ми сьогодні називаємо СНД. Розширення ЄС на Росію, Україну, Бєларусь недоцільне ні з точки зору політичної рівноваги, ні зі стратегічних міркувань".

Сутність викладеної французькими військовими та проатлантистськи налаштованими політиками ідеї створення безпеки

Західноєвропейської цивілізації передбачає подібну з поглядами 3. Бжезінського структуру:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни
  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері