Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Зіткнення державних інтересів суб'єктів геополітичної конкуренції в інформаційно-психологічній сфері може розвиватися за різними сценаріями і набувати форми експансії, прямої чи прихованої (утому числі - під чужим прапором) агресії або СЮ, навіть у такій крайній формі протистояння як ІВ. При цьому агресор, вибираючи методи інформаційно-психологічного впливу як засіб нападу, як правило, користується такими проведення СЮ та АЗА, як:

• o раптовість завдання удару по супротивнику;

• o прихованість стадії підготовки операції;

• o ідеальні умови для маскування і приховування відвертих намірів, створення передумов використання методів психологічного та інформаційно-технічного впливу, можливість діяти під чужим прапором;

• o відсутність матеріальних слідів агресії, що дає змогу встановити відвертого агресора і притягти його до міжнародної відповідальності;

• o відсутність необхідності фізичного вторгнення на територію супротивника та окупації цієї території для досягнення своїх цілей;

• o бездіяльність основного збройного потенціалу держави, що стала АЗА та СЮ, фактична бездіяльність чи неефективність використання потенціалів традиційних військово-політичних союзів, створених для відбиття спроб військової агресії, та систем колективної оборони від традиційних засобів збройного нападу;

• o гарні можливості для нанесення жертві агресії (в умовах мирного співіснування) збитку без офіційного оголошення війни або без будь-яких інших змін у дипломатичних відносинах;

• o серйозні труднощі, яких зазнала жертва агресії при виявленні джерела інформаційної (психологічної) агресії, її кваліфікації і визначенні ступеня небезпеки та агресивності виявлених атак (нападів) на її інформаційні ресурси і соціальну сферу інформаційно-психологічних відносин, а також відвертих масштабів і цілей агресії;

• o оскільки інформаційно-психологічні операції проводяться таємно, з дотриманням заходів конспірації, дезінформації, відволікання на негодний об'єкт з метою розпорошення сил і засобів жертви агресії, то викрити і своєчасно задокументувати факти їх проведення можна тільки в результаті складного процесу аналитичої реконструкції (відтворення задуму, структури, встановлення цілей, завдань, сил і засобів, методів та форм діяльності в напрямку досягнення цілей тощо) такої операції по нечисленних зовнішніх проявах і, як правило, непрямих ознаках та неповних відомостях про цю діяльність агресора, частково зафіксованих у фізичному та інформаційно-психологічному просторі. Такі труднощі ставлять жертву інформаційно-психологічної агресії в невигідне положення, у першу чергу, на початкових стадіях конфлікту, коли вимагаються негайні дії для запобігання нанесення агресором збитку. Слід також зазначити, що, через латентність перебігу організаційної та активної стадій інформаційно-психологічної операції жертва агресії може виявити, що на неї напали, тільки на завершальній стадії проведення такої операції, коли локалізація збитку вже навряд чи можлива;

• o труднощі, що зазнає жертва агресії при виборі системи заходів реагування на інформаційно-психологічну агресію, відвернення завдання цим нападом збитку державним інтересам і вибір адекватної відповіді (ударом на удар). Це пов'язано як із труднощами встановлення по нечисленних, в основному непрямих ознаках, неповних даних і невизначених чітко проявах основних цілей агресивних дій, так і з відсутністю чіткої загальноприйнятої класифікації (методики оцінки) різновидів інформаційно-психологічної агресії, що дозволяє однозначно віднести ті чи інші дії, чинені агресором в інформаційно-психологічній сфері, до експансії, СЮ, АЗА чи ІВ;

• o відсутність військово-політичних блоків, союзів і коаліцій, покликаних забезпечувати колективну безпеку від зовнішньої агресії в інформаційно-психологічній сфері, що ускладнює положення жертви інформаційно-психологічної агресії, залишаючи Подин на один з агресором без будь-якої заздалегідь підготовленої підтримки ззовні.

Усі ці причини роблять необхідною розробку методики оцінки діяльності ворожих іноземних спецслужб та інших органів державної влади іноземних держав в інформаційно-психологічній сфері, що дає змогу кваліфікувати їх дії як АЗА, СІО або ІВ.

В умовах мирного співіснування основною формою геополітичного суперництва в інформаційно-психологічній сфері є створення умов і механізмів прихованого управління інформаційними (інформаційно-психологічними) процесами, які визначають форму системи суспільних, політичних, економічних, духовних відносин геополітичного суб'єкта за допомогою створення умов, що спонукають державну владу даного суб'єкта геополітичної конкуренції до тих чи інших дій переважно у чужих інтересах.

Організація прихованого управління системою соціальних і політичних відносин в інформаційно-психологічному просторі держави-конкурента містить у собі чотири основних завдання:

• 1. Створення сприятливих зовнішніх і внутрішніх умов для ведення в дію механізмів прихованого управління.

• 2. Комплекс заходів для активізації позиції держави-конкурента (в особі його органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій) щодо вирішення питання (чи групи питань) у контексті, вигідному для держави-джерела прихованого керуючого впливу.

• 3. Спонукання держави-конкурента, яка має активну позицію щодо шляхів вирішення питань, що цікавлять державу-джерело прихованих керуючих впливів, до здійснення дій, вигідних для цього джерела зовнішнього керування.

• 4. Створення в інформаційно-психологічному просторі системи органів влади і управління держави-конкурента атмосфери недовіри, сторожкості та ворожості щодо всіх інших напрямків, пропозицій і варіантів вирішення даного питання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства
  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері