Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

В інформаційному протиборстві можуть брати участь не тільки держави у вигляді узгоджених дій органами законодавчої і виконавчої влади та окремими спеціалізованими державними виконавчими структурами (насамперед спеціальних розвідувальних, контррозвідувальних, інформаційно-пропагандистських служб І навіть розвідувально-диверсійних підрозділів військ спеціального призначення, спеціалізованих на проведенні інформаційно-психологічних заходів і силового тиску на населення, командний і особовий склад збройних сил, правоохоронних органів і спецслужб супротивника), а й інші нерозвідувальні державні, напівдержавні, громадські чи приватні організації як суто національні, так і транснаціональні, зокрема, різних екстремістських, терористичних та інших радикальних спрямувань. При цьому в кожній з таких організацій залежно від масштабів їх діяльності та власних можливостей (зокрема фінансових) може бути власна концепція інформаційної війни.

Концепція інформаційної війни - система поглядів на специфіку організації, управління, стратегію і тактику реалізації окремих комплексних легальних і конспіративних заходів, таємних операцій, актів інформаційно-психологічної агресії; на специфіку використання в них всього арсеналу сил, засобів і методів вигідного інформаційно-психологічного впливу і тиску, насамперед агентурно-оперативного, на супротивника для досягнення запланованих тактичних і стратегічних цілей.

Однак сучасна реальність свідчить, що найбільшими можливостями для організації і проведення СІО володіє саме спеціальна політична надбудова суспільства - держава в особі системи органів влади і державного управління. Тому саме систему поглядів військово-політичного керівництва держав - генеральних суб'єктів інформаційного протиборства на ведення ІВ (як в агресивних цілях, так і з метою захисту) - найбільш повно відбивають існуючу реальність і представляють найбільший практичний інтерес.

У цьому розділі розглядаються переважно погляди керівництва іноземних держав на ведення ІВ і протидію СЮ та АЗА, здійснюваної спеціальними службами іноземних партнерів, для яких концепція інформаційної війни - це система поглядів військово-політичного керівництва держав-суб'єктів інформаційного протиборства на способи досягнення Інформаційної переваги над супротивником і завдання йому матеріального, ідеологічного чи іншого збитку в результаті проведення комплексу спеціальних інформаційно-психологічних операцій і заходів. Концепції ІВ інших недержавних суб'єктів інформаційного протиборства (наприклад, радикальних ісламістських організацій та угруповань) також становлять визначений інтерес, або володіючи меншими економічними, інтелектуальними та іншими можливостями для організації і проведення масштабних СЮ, вони, як правило, не сковані в своїх діях (і у виборі засобів досягнення власних цілей) твердою системою не лише національного законодавства, а й міжнародного права.

Слід зазначити, що нині у більшості розвинених країн світу вже сформувалися досить повні та мало суперечливі власні системи поглядів щодо використання ІВ як інструменту зовнішньої політики. Кожна з таких теоретичних систем (концепцій) досить індивідуальна та служить гарним матеріалом для дослідження національних особливостей, напрямів і пріоритетів інформаційної політики цих держав, тому що в сучасних умовах інформаційне суспільство ще не винайшло і не розробило ефективний спосіб універсальної протидії інформаційно-психологічній агресії (війні): виявлення, попередження і придушення її джерел; використання арсеналу сил, засобів і методів інформаційно-психологічного впливу, який має активний, переважно наступальний (агресивний) характер практично повсюдно.

Уданому послідовно розкриваються напрацьовані результати досліджень доктринальних підходів і погляди військово-політичного керівництва НАТО, Європейського Союзу, національних урядів: США, Німеччини, Франції, Швеції, Китаю, Росії, Індії та Пакистану.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті
  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері