Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

Першими в Європі на шлях визвольно-революційної боротьби стали Нідерланди.

Тут незадоволення іспанським пануванням назріло у 60-х роках XVI ст. Проти політики короля Філіппа П розгорнула опір нідерландська аристократична опозиція на чолі з Вільгельмом Оранським, графом Егмонтом і адміралом Горном. Згодом до них приєдналися буржуазія, вільнонаймані робітники, селяни, городяни. На початковому етапі боротьби антиіспанська опозиція висунула вимогу зменшити кількість католицького духовенства, припинити переслідування протестантів (кальвіністів) та скликати законодавчий орган. Згодом опозиційний рух переріс в іконоборський (1566 р.), повстання морських і лісових гезів (гези - бідняки, жебраки) (1572-1574 рр.), Гентське повстання (1576 р.). Ця боротьба завершилася підписанням між опозицією і королем Іспанії Утрехтської унії 1579 р., за якою Нідерланди здобули автономію і створили власний вищий законодавчий орган - Генеральні штати. У 1581 р. Генеральні штати проголосили Нідерланди суверенною республікою, а в 1648 р. Іспанія за Вестфальським конгресом остаточно визнала незалежність Нідерландів.

Активну участь у революції брали широкі народні маси: буржуазія, селяни, міщани, духовенство та інші верстви населення. Але найбільш активною в цьому русі була молода буржуазія, яка згодом, захопивши роль лідера в економічному і політичному житті країни, визволила нідерландське суспільство від феодально-абсолютистського режиму, дала відсіч спробам католицької реакції відновити свою владу та духовні інституції у країні та провела секуляризацію церковного майна.

За своїм суспільно-політичним устроєм нове державне утворення докорінно відрізнялося від сусідніх країн. Нідерланди, визволившись з-під іспанської залежності, установили республіканську форму правління з виборним законодавчим органом - Генеральними штатами. У республіці було ліквідовано залишки феодалізму, встановлювалися свобода віросповідання, національна мова, почала формуватися національна культура, захищалися певні права людини.

Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна й національно-визвольна революція в Європі.

Її наслідком стало створення незалежної буржуазної держави - Республіки Сполучених провінцій, або Голландії.

Революційні перетворення в нідерландському суспільстві мали своє ідейно-теоретичне та ідеологічне обґрунтування та вчення, яке згодом поширилося і в інших країнах Європи. Особливо вагомий внесок у становлення нової суспільної ідеології, політико-правового життя Нідерландів і Європи в цілому та перемогу революції зробили вчені-гуманісти Пітер де ля Курт (1618-1685), Туго Гроцій (1585-1645) і особливо Барух Спіноза (1632-1677).

Пітер де ля Курт написав декілька економічних трактатів, у яких розробив принципи вільного розвитку промисловості, торгівлі, ремесла і теоретично довів, що стара цехова система організації промислового виробництва, а також монопольна система торгівлі віджили, а на зміну мають прийти вільне виробництво та ринок.

Гуго Гроцій (історик, юрист, дипломат) розробив теорію вільних морських просторів, якими б мали право користуватися усі країни світу. Він також створив концепцію міжнародного права, в основу якого було покладено принцип договірних міждержавних взаємовідносин. Це було прогресивне вчення, тому що закладало основи сучасних демократичних міждержавних відносин, на яких у подальшому створювалися цілі системи нових міждержавних правових відносин.

Барух Спіноза у своїх працях "Основи філософії Декарта", "Богословсько-політичні трактати" торкався проблем формування нових суспільно-правових відносин. Він, зокрема, писав, що державна політика має законодавчо закріплювати потреби раціональної світської моралі, її свободу й свободу особи. Але особисту свободу людини чи навіть держави розглядав не як уседозволеність і свавілля, а як упорядковану, розумну, природну необхідність, яка б не завдавала шкоди собі та іншим людям. Тому, спираючись на ці принципи, він робить висновок, що держава як вищий інститут управління суспільним життям має дбати насамперед про захист незалежності власного народу й особистої свободи людини.

Розглядаючи проблему взаємовідносин релігії і держави, Спіноза підкреслював, що верховна влада за Божественним і природним правом (оскільки вона послана Богом) може своїми наказами та постановами вирішувати релігійні питання, а людина (як Боже творіння) має право на свободу совісті, бути вільною від релігійного фанатизму й догматизму.

Державний устрій і функції самої верховної влади Спіноза поділяв на монархію, аристократію і демократію. Критично ставлячись до перших двох, він обстоював третю - демократичну, яка мала б установлюватися вільним волевиявленням народу, а не шляхом війни чи насильства.

У міжнародно-правових відносинах Спіноза був прихильником безконфліктного розв'язання суперечностей. Він висував ідею захисту всіма державами миру, оскільки згідно з його концепцією всі народи і держави мають природне право на національно-державний суверенітет.

Учення Спінози значно випередило свій час. У ньому були розроблені й закладені основи демократичного устрою суспільства, правові норми міждержавних взаємовідносин. Ці принципи пізніше поступово реалізовувалися в житті й формуванні нового голландського суспільства, а пізніше в інших країнах світу, які стали на шлях побудови нових суспільних відносин, заснованих на демократичних засадах, і є актуальними й на сьогодні.

Скинувши гніт іспанського абсолютизму, Голландія протягом кінця XVI-XVII ст. розвивалася досить швидко і досягла великих успіхів у багатьох галузях економіки. Ця країна за порівняно невеликий історичний період стала зразковою капіталістичною державою. Інтенсивний розвиток економіки перетворив територіально маленьку Голландію у велику торгово-морську країну. її торговий флот у цей час був найбільшим у світі й налічував близько 30 тис. морських суден. На середину XVII ст. голландські мореплавці обслуговували морським транспортом велику частку товарних перевезень багатьох країн світу.

Використавши свій могутній фінансово-економічний потенціал, Голландія розпочала захоплювати колонії й протягом XVII ст. перетворилася в одну з найбільших колоніальних держав світу. Шляхом створення фінансово-торгових компаній, таких як Ост-Індська (1600 р.), вона ставить під свій контроль торгові шляхи в Тихому, Індійському, Атлантичному океанах, захоплює території в Індії, Африці, Америці, тропічній Індонезії. Завдяки численним багатствам, які надходили з колоній, за короткий історичний час у Голландії утворився клас великої буржуазії, яка поступово взяла під контроль всі сфери суспільного життя.

Революційно-реформаційні процеси, які відбувалися в континентальній Європі протягом XVI ст., проникли й в острівну Англію. Наприкінці XV - на початку XVI ст. у ній було ліквідовано кріпосне право. Інтенсивне торгове мореплавство дало можливість досить швидко нагромадити первісний капітал і вже до середини XVI ст. створити досить розвинену мережу капіталістичних мануфактур, особливо в суконно-ткацькій, гірничодобувній, машинобудівній, кораблебудівній та ряді інших галузей промисловості. Розвинута промисловість дала можливість Англії налагодити масове виробництво товарної продукції, створити міцну торгову конкуренцію іншим країнам Європи.

Економічному процвітанню Англії, на відміну від монархій Західної Європи, активно сприяв англійський абсолютизм, започаткований династією Тюдорів. Королі цієї династії нещадно боролися із залишками феодалізму, всебічно підтримували капіталістичні форми господарювання, пов'язуючи з ними свою економічну політику. З 1534 р. англійська корона (Генріх VIII) пориває з Папою Римським, оголошує себе главою церкви, закриває католицькі монастирі, а їх землю роздає "новим дворянам". Згодом королева Єлизавета І (1558-1603) замість католицької церкви запроваджує в Англії (1571 р.) протестантизм у його поміркованій англіканській формі.

У зовнішньополітичній діяльності їй вдалося налагодити тісні економічні зв'язки з далекою Російською державою, вона активно підтримувала Нідерландську революцію та інші прогресивні рухи в Європі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства
  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

  • Післямова