Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

Складний процес формування постіндустріальних суспільств бере свій початок із середини XX століття, а його витоки - з відбудовчого повоєнного періоду. Саме тоді в процесі розробки і реалізації економічних реформ було закладено підвалини не тільки для швидкої відбудови, а й для формування в майбутньому якісно нових суспільств. Крім того, названі хронологічні рамки дають змогу повніше і більш аргументовано висвітлити проблему, показати процес у його різноманітності, органічній єдності й безперервності з самого початку і до кінця 80-х років.

Зразком ефективних перетворень і розвитку економіки з поєднанням державного і ринкового регулювання в господарському житті країни є ФРН. На загальному фоні післявоєнного стану економіки західноєвропейських країн німецька економіка справляла особливо гнітюче враження. Країна виробляла ледве половину продукції рівня 1936 р. Державний борг зріс з 27,2 млрд марок наприкінці 1938 р. до 377,2 млрд марок у кінці війни, тобто майже в 14 разів. Інфляція наближалась до 600 % свого довоєнного рівня. Західні окупаційні власті вимушені були завозити продукти харчування і найнеобхідніші речі споживання на 1 млрд дол. США щорічно. Повний хаос панував в організації господарського життя.

Головним архітектором господарських реформ у країні виступив професор Людвиг Ерхард - директор Управління господарства західних зон окупації в 1948 р., міністр народного господарства ФРН (1949-1963 рр.), заступник федерального канцлера (з 1957 р.) і канцлер республіки в 1963-1966 рр. Основну мету реформ він бачив у створенні "соціального ринкового господарства", підвищенні купівельної спроможності всіх верств населення, спрямуванні зусиль на збільшення народногосподарського прибутку. Важелі економічного відродження країни - вільна приватна ініціатива і конкуренція, поєднані з активною роллю держави в господарському житті.

Плани Ерхарда спиралися на грошову реформу, вільні ціни й підприємництво. Було анульовано зобов'язання банків і установ колишнього Рейху, скасовано сотні різних інструкцій, що регулювали економічне життя. Було прийнято закон проти довільного підвищення цін, заборонено монополії, що душили вільну конкуренцію виробників. На свободу підприємництва спрямовано кредитну і податкову політику. В результаті основою "добробуту для всіх" стали дрібний і середній бізнес, підприємництво у виробничій сфері. А покупець, за словами Ерхарда, знову став "королем", що визначав обличчя ринку. Зрозуміло, що в цей важкий час вагомою виявилась допомога США за планом Маршалла.

У результаті буквально на очах зник "чорний ринок". Магазини заповнились товарами. Інфляція майже не відчувалась. Ціни зросли лише на декілька відсотків відповідно до зростання заробітної плати. Продуктивність праці збільшилася за рік на одну третину. До середини 50-х років ФРН за обсягом промислового виробництва посідала 3-тє місце у світі після США і Великобританії, її частка в промисловій продукції капіталістичного світу зросла з 3 % у 1946 р. до 9,4 % у 1955 р. За обсягом золотих запасів ФРН вийшла на друге місце після США.

Після завершення відбудови, приблизно із середини 50-х років, у ФРН настав підйом, що тривав більше 10 років. На початку 60-х років ФРН стає передовою країною Західної Європи. Вона вийшла на друге місце після СІНА за рівнем промислового виробництва та обсягом експорту. На її частку припадало більше 60 % видобутку вугілля, близько половини виробництва сталі, 40 % експорту і 35 % імпорту країн ЄЕС ("Спільного ринку").

"Німецьке диво" - це не тільки економіка. Головне диво, як писав Ерхард, полягало в тому, що з економічних реформ німецький народ вийшов новою нацією, вільною, доброзичливою, життєрадісною.

Вирішальним фактором економічного зростання країни є науково-технічний прогрес. Витрати на наукові дослідження на основних напрямках НТП тільки з 1960 до 1970 р. збільшились у 5,2 раза. Інтенсивна модернізація технічної бази привела до зростання за 60-ті роки продуктивності праці у промисловості на 60%.

Однак з другої половини 60-х років визначилась нова тенденція розвитку - з коливаннями темпів економічного зростання, що призвело до зменшення частки ФРН у промисловому виробництві країн Заходу. До кінця 60-х років Японія відсунула її на 3-тє місце у світовому промисловому виробництві.

Модель соціально-ринкової економіки дала змогу західнонімецькому господарству досягти реальних успіхів і в 70-80-ті роки. Відчутний спад виробництва у 1974-1975 та 1980- 1981 рр. призвів до перегляду державних пріоритетів у НТП. Як наслідок, країна вийшла на науково-технічний рівень США у провідних галузях промисловості. До 1990 р. вона разом з Японією займала провідну позицію за затратами на науково-дослідні та досвідно-конструкторські розробки.

За спадами середини 70-х - початку 80-х років та відносно незначним підйомом між ними настав тривалий підйом 1983- 1990 рр. Темпи зростання ВНП у 1990 р. (4,5 %) виявились максимальними за останні 14 років. Випуск промислової продукції збільшився на 5,2% - найбільше зростання за усі 80-ті роки.

Показовий також досвід реформування і господарського розвитку Японії на основі ринкового регулювання економіки за державної підтримки приватного нагромадження. Після війни, що забрала життя 2 млн людей, економіка цієї країни перебувала в стані хаосу. Випуск промислової продукції в 1945 р. становив 28,5 % рівня 1935-1937 рр. Відбудова здійснювалась дуже повільно. Якщо в 1948 р. в інших переможених країнах обсяг виробництва наблизився до довоєнного, то в Японії він досяг тільки 52 %. Захід обмежився гуманітарною допомогою в розмірі 2,2 млрд дол. США, що дорівнювало "вливанням" в ФРН. Крім того, було зведено до мінімуму репарації, накладені після закінчення війни.

Програму реформування економіки, або програму "зворотного курсу", розробили американські спеціалісти Д. Додж і К. Шоуп. Мета полягала в забезпеченні стратегічного союзу США з японською буржуазією замість Китаю (звідси "зворотний", тобто зміна напряму дій) і перетворенні Японії в "майстерню Азії". Треба було здійснити перехід від тоталітарного військового контролю за виробництвом до ринкової економіки.

У ході перетворень було здійснено демонополізацію і структурну перебудову економіки, радикальну бюджетну реформу. Було забезпечено поєднання механізмів ринкового господарства з державною підтримкою приватного нагромадження, виходячи з принципу пріоритетності. У міру розвитку структурної перебудови галузеві пріоритети змінювались. Якщо в 50-ті роки в центрі уваги перебували базові галузі, то на початку 60-х - автомобільна, нафтопереробна промисловість і нафтохімія. Наприкінці 60-х на перше місце виходить розвиток електроніки, на початку 80-х - виробництво мікроелектронної техніки, великих та надвеликих інтегральних схем, біотехнології і т. д.

Довоєнний рівень промислового виробництва в Японії було досягнуто в 1951 р. Із середини 50-х років економіка країни вступила в період небачено високих темпів економічного зростання. Саме з цього часу ведеться відлік "японського економічного дива". Середньорічне збільшення промислової продукції у 1951-1970 рр. становило 15,2 %, тоді як у ФРН - 7,4, США - 4, Великобританії - 3 %. У 1961-1970 рр. середньорічні темпи зростання ВНП в Японії становили 11 %, у ФРН - 4,9, США - 4,1, Великобританії - 2,8 %. За обсягом валового національного продукту Японія у 1969 р. вийшла на друге місце (після США) у капіталістичному світі.

За 30 післявоєнних років Японія перетворилась у велику економічну державу, яка посідає одне з провідних місць у світі за розвитком виробничих сил, науково-технічним потенціалом, матеріальним багатством і рівнем життя населення, 3 1965 р. тут здійснюється стратегія подолання бідності, внаслідок чого нівелюються прибутки, соціальний розрив зменшується і стає мінімальним для розвинутих країн. У1988 р. ВНП на душу населення Японії перевищив відповідний американський показник.

Економічний розвиток США і їх вступ в епоху НТР мали суттєві особливості порівняно з іншими країнами і здійснювалися на основі державного регулювання господарського життя країни. Після завершення Другої світової війни американська економіка впевнено посідала передові позиції у світовому господарському розвитку.

Важливим фактором забезпечення економічної та науково-технічної гегемонії США у світі став "імпорт ідей та спеціалістів". Напередодні та в роки Другої світової війни до США емігрували такі видатні вчені, як А. Ейнштейн, Дж. Франк, Е. Фермі, Н. Вор та багато інших, у тому числі керівник німецької ракетної програми В.Дорнбергер та творець ракети "Фау-2" В. фон Браун. Саме наука сприяла зміцненню зв'язків уряду і промисловців з університетами, створенню і розширенню науково-дослідних інститутів.

Розвиток економіки США у повоєнний час відбувався в умовах кількох криз (1948-1949, 1953-1954, 1957-1958 рр. та ін.). У 50-ті роки СІНА почали відставати від інших капіталістичних країн за темпами зростання валового національного продукту. Якщо з 1950 до 1960 р. середнє щорічне зростання ВНП у США дорівнювало 3,2 %, то у Франції - 4,9, Японії - 8,2, ФРН - 8,6%.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств
  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

  • Післямова