Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

Рубіж XV-XVI століть - початок переходу від епохи Середньовіччя до Нового часу, із якого власне й починається історія сучасного світу. За класичною схемою Середні віки завершуються в середині XV століття з падінням Східної Римської імперії. Новий час починається з Великих географічних відкриттів, з гуманізму епохи Відродження, із релігійної Реформації. Остання стала безпосереднім прологом перших буржуазних революцій, які, у свою чергу, дали поштовх до кардинального реформування суспільно-політичних відносин, передусім у Західній Європі.

Зародження індустріальних цивілізацій прискорило формування цілісності світового розвитку, що розпочалося на основі християнських цінностей ще в середньовічні часи. Черговий розкол християнства (Реформація) не став перешкодою на шляху інтеграційних тенденцій. За визначенням відомого англійського філософа А. Тойнбі, уособленням європейської сім'ї народів західної цивілізації стали католицькі й протестантські нації Європи і їх заморські відгалуження.

Особливістю названих століть стало зародження світової колоніальної системи, поширення на інші континенти європейської цивілізації, загострення боротьби за колонії, ринки сиро вини і збуту, за сфери економічного впливу, торгові шляхи. Формувалися світовий ринок, банківська система, загальні принципи економічної політики.

Визначальні риси індустріальної цивілізації

Перехід від феодальних до капіталістично-індустріальних суспільств у Європі мав переважно еволюційний характер, хоч і вибухав час від часу буржуазними революціями. Тривалий час феодальний спосіб виробництва залишався ще панівним, але в його надрах уже розпочався інтенсивний процес розкладу, який характеризувався втратою феодалізмом найбільш притаманних йому рис, таких як натуральне господарство, кріпосне право, монополія цехової системи у промисловому виробництві тощо. Натомість все ширше застосовувалися нові економічні форми - оренда на селі, розвиток позацехової промисловості, підпорядкування економіки ринкові та товарно-грошовим відносинам. За цих обставин зростала ефективність праці, розвивалися продуктивні сили, змінювалися виробничі відносини, тобто започатковувалися процеси, характерні уже для капіталістичного способу виробництва.

Зародження капіталістичного виробництва розпочиналося передусім з первісного нагромадження капіталу.

В міру того як створювалися умови для капіталістичного виробництва, змінювалася і сама структура промисловості. Дрібне ремісництво поступалося місцем великій промисловості, спочатку мануфактурам, які ще зберігали елементи ручної праці, а потім заводам, фабрикам, які були вже достатньо технічно оснащені й працювали з високою продуктивністю. Першими країнами, де зародилися індустріальні суспільства, стали Англія, Нідерланди, Італія, Німеччина.

Нові форми виробництва вимагали й докорінно нового капіталовкладення, застосування на підприємствах наукових досягнень, організації праці й реалізації товарів. Тому створенням нової структури виробництва почали займатися особи, які мали гроші, не були прив'язані до землі чи феодально залежні й могли знайти для роботи на підприємствах потрібну кількість вільних людей. До такої категорії населення в названий період належали насамперед купці, лихварі, банкіри, власники майстерень. Вони поступово об'єднувалися в різноманітні промислові організації, товариства, корпорації й займалися виготовленням того чи іншого товару на ринок. Нове виробництво витісняло з ринку неконкурентоспроможні, а часом і дорогі товари, виготовлені в умовах ручного феодального ремісництва, руйнуючи систему феодалізму.

Капіталізація виробничих відносин зумовила революційні зміни й у сільському господарстві.

Воно також поступово втягувалось у сферу товарно-грошових відносин. У ньому ліквідовувалися залишки кріпосного права, натуральна феодальна рента змінювалась грошовою, земля передавалась в оренду фермерам або продавалась фабрикантам, банкам, купцям, перетворюючись на товар. Застосовуючи інтенсивні форми господарювання, нові землевласники виготовляли продукцію на ринок, витіснивши з аграрного сектору економіки натуральне феодальне виробництво. Криза та розвал кріпосного права перетворювали значну частину селянства у вільнонайману робочу силу, втягували сільське господарство в індустріальне виробництво. Проникнення в землеробство товарно-грошових відносин розоряло феодалів, особливо тих, які не спромоглися перебудувати власні господарства до потреб ринку.

Економічні перетворення зумовили і суттєві соціально-політичні зміни суспільних відносин.

Поряд із феодалами формуються нові соціальні групи населення - буржуазія, наймані робітники, купецтво, інтелігенція, міщани та інші категорії. Вони вступають у гострий конфлікт зі старою феодально-абсолютистською системою й революційним шляхом (Нідерланди, Німеччина) добиваються зміни чинного устрою та створення нових державних відносин, заснованих на демократичних засадах, спрямованих на захист тих чи інших політичних, соціальних, релігійних, етнічних прав і свобод людини.

Найбільш антагоністичними з нових соціальних груп, що зароджувалися разом з капіталістичними економічними відносинами, були буржуазія і пролетаріат.

Буржуазія як новий клас капіталістичного суспільства формувалася здебільшого в надрах середньовічного бюргерства, лихварів, купців, заможних ремісників. У цей клас влилася також так звана органічна інтелігенція - юристи, інженери, техніки, адміністратори, державні чиновники.

Пролетаріат виник в основному з дрібних ремісників, розорених купців, обезземеленого селянства, населення, завезеного з колоній, військовополонених.

Володіючи досить великими капіталами, які переважно й визначали багатство держави, буржуазія (на певному етапі в союзі з пролетаріатом та іншими верствами населення) розгорнула боротьбу за зміну суспільного устрою держав та їх політичної надбудови. У різних країнах це протиборство протікало по-різному. В окремих державах, наприклад в Англії, монархія підтримувала буржуазію, в результаті чого на певний період склалося взаєморозуміння між королівським двором і новим класом. У Нідерландах навпаки, іспанська монархія вела непримиренну боротьбу з буржуазією, захищаючи феодальний лад, що привело до революції, утворення республіканської форми правління й парламенту з правом обирати до нього законодавців демократичним шляхом практично всіма верствами населення країни.

Органічною частиною політичної перебудови країн Західної Європи XVI-XVII ст. стали об'єднання раніше феодально-відособлених територій навколо складових єдиного політичного центру в міцні централізовані держави, формування з різнорідних єдиної для кожної країни національної мови, культури, побуту, ментальності. Отже, створювалися передумови для формування націй і національних держав. До таких країн належали насамперед Франція, Англія, Іспанія, Голландія. Їх різноетнічне населення сконсолідувалося навколо народності, яка була найбільшою в даній державі й на її основі формувалася єдина нація. Проте не у всіх країнах націогенез відбувався за названою схемою. В Австрійській габсбурзькій монархії, наприклад, хоч і склалася централізована держава, але вона залишилася багатонаціональною (чехи, угорці, словаки та ін.), а австрійці, які претендували на панівну роль у державі, не стали консолідуючою нацією. Натомість останні стали на шлях політичного й етнічного гноблення малих народностей, чим на багато десятиліть загальмували процес перетворення їх у нації.

Формування нових суспільно-політичних і економічних відносин у значній мірі забезпечили нова суспільна ідеологія і філософська думка, витоки яких були в гуманістичних ідеях епохи Відродження.

У XVI-XVII ст. на їх основі розгорнулася Реформація. Ідеологи Реформації у побудові нового суспільства висунули на передові позиції реформу головної духовно-культурної опори феодалізму - католицької церкви. Відбуваються зміни суспільних відносин на основі демократичних засад, соціальної рівності всіх громадян, мирного співіснування між державами, захисту тих чи інших політичних, релігійних, етнічних прав і свобод людини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)
  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

  • Післямова