Післямова

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

століття вже стало історією. Історією контрастів -^Х -/- і суперечностей. Приголомшують цивілізаційні досягнення людства у всіх сферах соціального буття і не менше приголомшують соціальні катаклізми: дві най кровопролитніші в історії людства світові війни, революційні потрясіння, незліченні мільйони смертей від голоду, так звані локальні конфлікти безглуздя тероризму, кривавих форм націоналізму, нелюдських тоталітарних режимів. А ще - падіння авторитету наукового знання, втрата загальної віри в ідею прогресу, що було оптимізуючим началом для XVIII-XIX століть. Втрата світовою цивілізацією ясної перспективи розвитку є свідченням того, що сучасний світ переживає кризу. Але яку? До яких нових початків і перспектив нас приведе XXI століття? Які уроки людство винесе з історії XX століття, чи, варто поставити питання набагато ширше, - з історії цілісної моделі - цивілізації XVI-XX ст., тобто з історії сучасного світу?

Здається, що сучасність сприяє історичному знанню і свідомості. Основ цьому не перелічити. Наприклад, проблема існування соціально-економічних формацій і їх трактування. Жорстка прив'язка до формаційної системи, лінійність і послідовність соціально-економічних формацій призводили до паралічу методологічної думки істориків. Однак визнання факту існування різних моделей історичного розвитку, що передували сучасності, накладалися одна на одну і не були ізольовані, видається нам очевидним. Як правило, відбувається взаємодія між ними, і ця взаємодія є умовою функціонування кожної з них. Наприклад, навряд чи можна уявити собі стійку життєдіяльність античного суспільства без наявності великої "варварської периферії": вона поставляла йому рабську силу, забезпечувала різні привілеї, була сферою розширення панування; імперії стародавності трималися доти, доки були здатні здійснювати зовнішню експансію. Щодо феодалізму, то в тих країнах, у яких без натяжок дійсно можна констатувати його наявність (переважно це країни Західної Європи), він виникав не стільки в результаті розкладу античного ("рабовласницького") суспільства, скільки як продукт взаємодії його з більш архаїчними, докласовими суспільствами: магістральна лінія шляху до феодалізму пролягала через їх трансформації.

Іншим прикладом міжформаційної взаємодії можуть бути відносини між країнами Західної Європи, з одного боку, і народами Азії, Африки, Америки, Океанії, Австралії, що були на різних стадіях соціального і господарського розвитку, - з другого. Невід'ємним атрибутом епохи "первісного нагромадження капіталу" було створення всесвітньої колоніальної системи, яка постачала західноєвропейський капіталізм, що розвивався, необхідними для його розвитку багатствами, давала йому підневільну робочу силу і великі ринки. Але іншою стороною цього процесу було радикальне порушення балансу розвитку, властивого народам, яких колонізували європейці. Таким чином, вдивляючись в історичне минуле, ми виявляємо складні елементи взаємопроникненості і неоднозначності історичного процесу. Модель сучасного світу, що розвивалася в XVI-XX століттях, увібрала в себе елементи попередніх епох, вона "писалася" не з "чистого аркуша", і тому представляє ще більш складну картину розвитку. У надрах сучасного світу нагромадилася величезна кількість суперечностей і догм.

Від догми, відповідно до якої капіталізм переживає стадію "загнивання" і "загальної кризи" та нібито вступив у завершальний етап свого існування, залишилося стільки ж, скільки від ідеї "всесвітньої пролетарської революції".

Іншими словами, світовий історичний процес навряд чи правомірно розуміти як лінійне сходження від однієї формації до іншої, так само як і розміщувати ці формації за хронологічним принципом, тому що так чи інакше на будь-якому етапі історії відбуваються синхронне співіснування і постійна взаємодія різних соціальних систем. Мова йде про звільнення думки історика від спрощеної схеми історичного прогресу, про те, щоб його дослідницька допитливість не була заангажована. Одним із прикладів і спроб нового історичного погляду на минуле і є цей посібник. Його автори не намагалися абсолютизувати свою працю і видавати її як істину в останній інстанції. Вони просто зробили спробу узагальнити історичний процес у рамках однієї моделі - моделі сучасного світу, спробували відповісти на питання, що постають перед людиною початку XXI століття.


Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Післямова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

  • Післямова