Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

Щодо економічного устрою, то у 1656 р. було прийнято низку законів, які відновлювали феодальне землеволодіння з уведенням відповідних повинностей. Унаслідок цього селяни знову стали залежними хліборобами. Водночас, піклуючись про дальше збагачення дворянсько-буржуазного класу, Кромвель активізував завойовницьку політику щодо захоплення нових колоній в Індії, на Ямайці, розпочав війну з Іспанією за сфери впливу на морі та суші.

Однак суворі умови військового режиму не заспокоїли англійські низи, а навпаки, пробудили їх до боротьби. Проти Кромвеля піднялися роялісти, левелери. У цій ситуації у травні 1657 р. Кромвель видає нову конституцію під назвою "Покірна петиція й рада", яка проголошує владу протектора спадковою й відновлює палату лордів. Ця конституція зробила фактично поворот від республіки до реставрації монархії.

Після смерті Кромвеля (1658 р.) протектором став його син Ричард, людина малопридатна для ролі військового диктатора. Він у травні 1659 р. зрікся цього титулу, відкривши шлях до повної реставрації монархії. Цим скористалася королівська династія Стюартів, яка в 1660 р. посадила на англійський престол Карла Стюарта молодшого, природно проголосила його королем Англії, ліквідувала республіку, ряд її законодавчо-конституційних актів і установила монархію.

Слід зазначити, що в період революції і по її завершенню в Англії на досить високий рівень піднялося вчення про шляхи побудови нового суспільства. Вчені, філософи, політики предметно цікавилися проблемами походження влади, взаємовідносин держави і суспільства, формами державного устрою, власності, правами людини, демократією тощо. Розробка цих питань зробила вагомий внесок у розвиток світової політичної думки щодо побудови сучасного цивілізованого суспільства.

Теоретик партії левелерів Джеральд Уїнстенлі (1609-1652) у своїх памфлетах "Новий закон справедливості" й "Закон свободи" створив самобутнє соціальне вчення про необхідність ліквідації великого землеволодіння лордів, передачі землі тим, хто на ній працює, про рівне право всіх працюючих на землю й установлення суспільного (колективного) землекористування. Державний устрій Англії Уїнстенлі розглядав як суспільство вільних працівників, засноване на принципах "закону про справедливість" без приватної власності, яка, на його переконання, була головною причиною експлуатації людини, поділу людей на класи й гноблення однієї частини суспільства іншою. Всі суспільні антагонізми й біди, на думку Уїнстенлі, породжувала приватна власність, яку він закликав ліквідувати. Велику роль у прогресивному розвитку нового суспільства Уїнстенлі відводив досягненням науки й техніки, на основі яких мали будуватись як економічні, так і суспільно-правові відносини.

У поглядах Уїнстенлі вперше в історії Нового часу було зроблено спробу науково обґрунтувати і відобразити прагнення трудових верств населення Англії до створення суспільства соціальної справедливості на основі докорінної реформи всіх економічних і політичних інститутів експлуататорського суспільства та побудувати нове, базоване на соціалістичних ідеалах.

Томас Гоббс (1588-1679) - видатний філософ і політичний мислитель Англійської революції. Питанню перебудови суспільства він присвятив цілу низку філософських та політичних праць, таких як "Про тіло", "Про людину" та ін. На відміну від Уїнстенлі, він у них захищає абсолютизм, закликає нову буржуазію не підтримувати революцію. Свою позицію Гоббс обґрунтував теорією природного права і суспільного договору, згідно з якими люди спочатку здійснюють суверенітет суспільства, а потім добровільно передають владу державі. Тому Гоббс розглядає державу не як творіння господнє, а як витвір людей, і обстоює думку, що державний устрій має бути виключно абсолютистським, бо тільки монархія здатна контролювати й організовувати економічне, політичне та духовне життя суспільства.

Гоббс висунув також теорію про народний суверенітет, згідно з якою нації мають право на створення власної держави з їх певними історичними державно-правовими традиціями, особливостями та закономірностями.

Але вчення Гоббса було суперечливим, зокрема щодо взаємозв'язку між природним людським правом і державним абсолютизмом. Тут виявляється його прагнення узгодити реальні суперечності між свободою і владою, особистістю і державою, правом і законом, демократією і авторитаризмом, самоврядуванням і етатизмом та ін.

У цілому ж Т. Гоббс вперше у період нового часу розробив системне учення про державу, політичну владу й право. Його теорії стимулювали дослідження політико-правових явищ і справили вплив на становлення та розвиток державно-політичної науки й правової думки в Англії й зарубіжжі.

Значний внесок у розвиток політичної думки Англії зробив філософ Джеймс Гаррінгтон (1611-1677). Свої погляди він виклав у працях "Республіка Океанія", "Переваги народного правління", "Мистецтво законодавства". Стрижнем його вчення були економічні проблеми, передусім роль власності у житті суспільства. Він писав, що влада, держава, закони формуються й залежать виключно від власності. Гаррінгтон не визнавав теорії природного права і суспільного договору, вважаючи, що характер держави визначається "балансом власності", яка розподіляється між монархом, дворянством, народом. Звідси він робить висновок, що в середні віки земельна власність, яка належала королю, знаті й церкві, зумовила й форму влади у вигляді монархії. Нині, коли за Тюдорів та в ході революції власність почали здобувати інші верстви населення, це об'єктивно вело й до зміни форми влади та заміни монархії республікою. Республіка, на думку Гаррінгтона, виходячи з інтересів держателів власності, мала бути буржуазно-дворянською. Він схвалював колоніальну політику і морську могутність Англії, закликав боротися проти революційного руху народних мас. Гаррінгтон був типовим виразником та ідеологом буржуазного класу.

В англійському політико-державному вченні середини XVII ст. сформувалися три напрями: монархічний, буржуазно-дворянський та робітничо-селянський. Виходячи з інтересів тих чи інших класів, ідеологи прагнули теоретично обґрунтувати їх право на життя і керівну роль у суспільстві. Згодом ці вчення поширилися на інші континенти, ставши визначальними у боротьбі за становлення та формування сучасного суспільно-політичного устрою країн світу.

Після смерті Кромвеля й реставрації династії Стюартів король Карл II у 1660 р. видав Бредську декларацію, згідно з якою амністувалися всі прибічники парламенту й республіки, гарантувалися релігійна терпимість, недоторканність власності. Керівництво державою мало відбуватися на основі рішень новоствореного парламенту тощо.

У 1661 р. розпочав роботу новий парламент, який складався в основному з роялістів. Але незабаром Карл II повністю порушив Бредську декларацію, почав захоплювати всю повноту законодавчої й виконавчої влади. У 1681 р. король розпускає парламент і до 1685 р. керує в країні як абсолютний монарх. Тому правління Карла П увійшло в історію як роки реставрації абсолютизму в Англії.

Політику Карла П продовжував Яков II, який став королем Англії в 1685 р. Він уживає заходів, спрямованих на відновлення католицької церкви, посилює економічну владу дворянства та буржуазії. Це викликало нову хвилю незадоволення в суспільстві. Щоб уникнути революції, дві керівні партії - віги (прихильники парламентаризму і жорсткі противники католицизму) і партія двору - торі (по-католицьки налаштовані прихильники збереження королівської влади) об'єдналися й здійснили у 1688 р. державний переворот, відлучивши Якова II від престолу на користь його дочки Марії з чоловіком Вільгельмом III.

Принцип взаємовідносин нового короля і нового парламенту було зафіксовано в документі "Білль про права" (1689 р.), який складався із 13 статей і надавав конституційну гарантію законодавчої влади парламенту у військовій, фінансовій та судовій сферах. Узаконювалися регулярне скликання парламенту, свобода проведення в ньому дискусій, підтверджувалося панівне становище у суспільстві протестантської релігії тощо.

Після тривалої боротьби "Білль про права" дещо обмежив владу абсолютизму, юридично оформив Англію як королівсько-парламентську державу і закріпив основи буржуазної державності, яка розпочала формуватися внаслідок революції середини XVII ст. Слід також зазначити, що державний переворот 1688 р. здійснили об'єднані сили старої феодально-дворянської верхівки і нової буржуазії, узаконивши політико-правову систему, яка влаштовувала обидва майнові класи: землевласників і буржуазію. Щодо третьої політичної сили - трудових верств населення, то ті незначні здобутки, які вони дістали в ході революції у сфері економіки та політичних свобод, згодом було майже повністю згорнуто й у майбутньому ця третя сила неодноразово піднімалася на боротьбу за здобуття своїх прав.

Торкаючись проблем історичного значення Англійської революції, необхідно підкреслити, що як і в Німеччині та Голландії, тут до революційного руху на боротьбу зі старим феодально-абсолютистським ладом стали широкі народні маси - від селянства до буржуазії й дворян. У її ході утворилися різні політичні табори, які вели боротьбу за різні шляхи й методи оновлення суспільства. Наслідком цього протиборства стало обрання Англією капіталістичного шляху розвитку, а революція за своїм змістом стала буржуазною.

Слід також зазначити, що англійський революційний рух приніс прогресивні зміни не тільки для самої Англії, а й для інших країн Європи і світу. Падіння англійської монархії та страта короля шокували монархічну Європу і викликали бурхливу реакцію у Франції, Голландії, Німеччині, Іспанії, Швеції, Данії та інших європейських країнах. Причому ставлення до цієї революції було неоднозначне.

Сили старого феодального світу прагнули зберегти свою систему й монархію, повели наступ проти нових прогресивних сил. Демократичні ж сили, навпаки, вітали Англійську революцію, для яких вона стала взірцем боротьби за інтереси народу й суспільства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства
  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

  • Післямова