Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

На початку 60-х років почалося інтенсивне піднесення виробництва. Протягом 1961-1966 рр. середньорічні темпи зростання промислової продукції становили 7 %. Істотний вплив на розвиток американської економіки справляла науково-технічна революція. Відбувалися значні зміни у структурі виробництва, зросли автоматизація виробничих процесів, енергоозброєність праці, розширилося використання електронно-обчислювальних машин (якщо в 1955 р. їх використовували менше 10, то у 1968 р. - близько 68,5 тис. одиниць). Витрати з державного бюджету на автоматизацію виробництва зросли з 14 % у 1960 р. до 35 % у 1971 р. Бурхливо зростала кількість енергоємних виробництв. Ця лінія стала стратегічною в економічній політиці й наступних урядів США.

У 70-ті роки у США посилюється пошук раціонального поєднання ринкових та регулюючих засад в економіці. Паливно-енергетична криза 1973-1975 рр. прискорила перехід на нові технології, що заощаджують сировину, енергію і працю. Конкуренція з боку Японії активізувала впровадження мікропроцесорної та робототехніки, інформатики й автоматичних систем управління.

Наприкінці 70-х - на початку 80-х років у США все більшої сили набирали економічні труднощі: посилювалась інфляція, зростав дефіцит федерального бюджету, збільшувалось безробіття. Відповіддю на ці явища став новий курс президента Р. Рейгана (1981-1988, хронологічно він збігся з початком другого етапу НТР), відомий під назвою "рейганоміка". В основу курсу було покладено програму обмеження ролі держави в економічному та соціальному регулюванні ("економічний лібералізм"). Відбувався перехід від прямого до більш опосередкованого її втручання в економіку. Здійснювалась в інтересах корпорацій і працівників податкова реформа, вводились пільги енергетичним корпораціям, ліквідовувався контроль за цінами на нафту. Одночасно запроваджувалась жорстка антиінфляційна політика, скорочувались витрати на державний апарат та соціальні програми.

"Рейганоміка" значно посилила ефективність економіки США, її здатність до запровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу. Посилювався приплив іноземного капіталу в економіку країни, передусім з боку розвинених європейських держав та Японії. Вони сприяли якісним перетворенням в американському господарстві.

У цілому "рейганоміка" сприяла скороченню безробіття, привела до значного зниження темпів інфляції. Однак вона мала лише частковий успіх, оскільки не була збалансована.

Специфікою Великобританії до кінця 70-х років, тобто на першому етапі НТР, була часта зміна, залежно від партійної належності уряду, моделей економічного розвитку (кейнсіанства або лібералізму). Ця країна в результаті Другої світової війни остаточно втратила "пальму першості" у міжнародних позиціях. Почався розпад найбільшої у світі Британської колоніальної імперії. І все ж Великобританія відігравала значну роль у повоєнному світі. Згодом вона стала третьою ядерною державою після США і СРСР, зберігала сильні позиції у своїх колишніх колоніях.

У червні 1945 р. уряд лейбористів проголосив своєю метою "демократичний соціалізм". У результаті реформ було націоналізовано вугільну, газову, металургійну промисловість, електроенергетику, зв'язок, транспорт, Англійський банк. Згодом темпи націоналізації було знижено. Уряду стало ясно, що держава неспроможна взяти на себе занадто багато. Було проголошено курс на "змішану економіку".

Лейбористський кабінет став більше уваги приділяти питанням програмування економіки, регулювання зайнятості, експорту-імпорту та ін. За планом Маршалла Великобританія отримала близько 2,5 млрд дол. США, що сприяло структурній перебудові британської економіки і водночас посилило її залежність від США.

Широкий комплекс заходів, які здійснювали лейбористи, призвів до зростання державних витрат і різкого збільшення дефіциту бюджету. Фінансові труднощі сприяли в 1951 р- перемозі консерваторів на чолі з У. Черчіллем. Було здійснено часткову денаціоналізацію, скорочено соціальні програми.

Повернення до влади лейбористів (1964 р.) знову привело до відновлення націоналізації, а також встановлення контролю за поліпшенням соціального забезпечення. Було створено Національне управління з цін і прибутків. Незважаючи на деяке економічне піднесення (темпи приросту виробництва становили 2,3 % щорічно), Великобританія у 60-ті роки поступалася за рівнем промислового виробництва ФРН і Японії. Частка її промислової продукції у загальному обсязі промислового виробництва капіталістичного світу скоротилася з 9,2 % у 1961 р. до 7,1 % у 1970 р.

Нові реалії примусили шукати вихід у посиленні інтеграції зі "Спільним ринком". 1 січня 1973 р. Великобританія стала членом Європейського Економічного Співтовариства. Однак економічні труднощі в 70-ті роки поглибилися, зростали безробіття, інфляція, постійно падали темпи розвитку. Лейбористські уряди Г. Вільсона, Д. Каллагена не змогли ефективно вирішити назрілих проблем.

Ситуація змінилась після перемоги на виборах консерваторів, у результаті якої в червні 1979 р. було сформовано кабінет на чолі з Маргарет Тетчер. Новий уряд енергійно вдався до заходів, спрямованих на оздоровлення економіки та фінансів. Багато в чому вони були схожі на ті, які в США отримали назву "рейганоміка".

Основними напрямками економічної політики уряду М. Тетчер ("тетчеризму") були: жорсткі заходи у боротьбі з інфляцією (скорочення державних витрат, апарату, соціальних програм); підтримка приватного підприємництва, ініціативи, введення опосередкованого оподаткування; приватизація нафтової, авіа-космічної, суднобудівної та інших галузей промисловості; запровадження антипрофспілкових заходів (обмеження прав страйкуючих на пікетування, боротьба зі страйками, які було визнано незаконними, і т. д.).

Водночас все помітніше посилювався позитивний вплив на економічний розвиток країни зростаючого видобутку нафти у Північному морі (близько 100 млн т щорічно), що повністю задовольняло потреби Англії.

Політичний курс кабінету М. Тетчер забезпечив зниження інфляції і скорочення безробіття. Темпи розвитку британської промисловості знову прискорились. Підвищився добробут значної частини населення, особливо середніх верств.

Однак наприкінці 80-х років уряд М. Тетчер зіткнувся з рядом гострих проблем. Однією з них була європейська економічна інтеграція, яку в Англії зустріли досить прохолодно. Хвилю протестів викликало введення "подушного" податку. Загострилися суперечності у керівництві консервативної партії, що змусило уряд М. Тетчер у листопаді 1990 р. піти у відставку.

Особливістю перетворень у Франції до кінця 60-х років був надзвичайно високий ступінь участі держави (у тому числі жорстке адміністративне втручання) в економічному житті країни (кейнсіанство). Ця економічна політика, яку проводив уряд на чолі з генералом де Голлем (у 1944-1946 рр. він був прем'єр-міністром, а в 1958-1969 рр. президентом Франції), увійшла в історію як "голлізм", або "дирижизм". її головними рисами були: прямі адміністративні методи втручання в економіку (контроль за цінами, емісією цінних паперів, кредитною діяльністю і т. д.); активна підприємницька діяльність держави в національному секторі економіки; пряме фінансування капіталовкладень, переважно в промисловість, з метою оновлення основного капіталу; структурна перебудова економіки з акцентом на нові галузі з використанням досягнень НТР; індикативне (необов'язкове) планування як метод впливу держави на економіку за допомогою кредитів, пільгового оподаткування, державних замовлень. Послідовне і неухильне проведення цієї політики швидко дало позитивні наслідки.

До кінця 40-х років було пройдено період відбудови, а з 1954 р. почався період економічного піднесення. За темпами промислового розвитку в 1954-1958 рр. Франція випередила більшість капіталістичних країн. До 1958 р. випуск промислової продукції зріс більше ніж у два рази. У 60-80-х роках розвиток французької економіки набув високих темпів. Середньорічний приріст валового національного продукту в окремі роки становив 5,9 %. Вже в 60-ті роки Франція за цими показниками обігнала ФРН і вийшла на друге місце після Італії. Бурхливо розвивалися такі галузі промисловості, як авіакосмічна та атомна, радіоелектроніка, виробництво пластмас.

Однак розпад колоніальної системи, витрати пов'язані з політикою державного втручання в економіку, гострі міжнародні суперечності, внутрішні соціальні конфлікти поступово призвели до найбільшої в післявоєнній історії Франції соціально-політичної кризи 1968-1969 рр. Вона завдала відчутного удару по всьому режиму де Гол ля та основам економічної політики голлістів зокрема.

І все ж економічна модель голлізму ("дирижизм") дала змогу не тільки з найменшими збитками вийти з кризи кінця 60-х років, а й зробити значний крок у модернізації економіки країни. Внаслідок цього Франція повернула собі одне з провідних місць у світі, отримала можливість проводити незалежну політику і водночас зробила впевнений крок до економічної інтеграції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств
  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

  • Післямова