"Союз 90 / Зелені"

Зовнішня політика та політичні системи Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини -

Дискусія показала, що хоча найбільш близьким політичним партнером, за визнанням самих "Зелених", як і раніше залишається СДПН, тим не менш, вони шукають точки дотику з іншими угрупованнями.

Варто відзначити, що, хоча "Зелені" за своїми ідеологічними орієнтаціями спочатку займали місце в лівій частині політичного спектру, протягом останнього десятиліття, особливо після входження в уряд, "Союз 90 / Зелені" зсувається вправо.

Катастрофа атомного реактора в Японії в 2011 році призвела до того, що питання про вихід з атомної енергегики для багатьох німецьких виборців стало вирішальним. Через тиждень .після "Фукусіми" популярність "зелених", згідно з опитуваннями громадської думки, різко зросла.

У 2011 році в частині федеральних земель Німеччини відбулися вибори в ландтаги – Баден-Вюртемберга, Рейнланд-Пфальца, Гамбурга, Бремена, Мекленбург-Верхня Померанія, Саксонії. Головними переможцями виборів німецькі політологи вважають "Зелених", які повсюдно збільшили свої результати.

У Баден-Вюртемберзі "Зелені" набрали 24,5% голосів, випередивши СДПН – це їх найкращий результат за всю історію існування партії. Главою уряду цієї землі вперше став їхній представник – В. Кречманн. "Зелені" вперше були представлені в парламентах усіх 16 федеральних земель країни.

Сьогодні "Союз 90 / Зелені" налічує у своїх лавах близько 59 тис. членів, середній вік партійців становить 38 років. Співголови федерального керівництва партії – Джем Оздемір та Сімоне Петер.

Таким чином, за роки свого існування на політичній арені ФРН "Зелені" перетворилися на зрілу політичну партію. Внутрішньопартійні структурні реформи, програмно-світоглядні зміни, набуття урядового досвіду сприяли перетворенню "Союзу 90 / Зелених" у повноправного учасника політичного життя. Нинішня фаза сталого розвитку "Зелених" обумовлена зникненням тих течій, які визначали обличчя партії в 1980-і роки і домінуванням так званих "реалістів", відкинули колишній радикалізм і зробили партію прагматичною. Загалом програму партії "Зелених" можна характеризувати, як ліволіберальну.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика та політичні системи Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини -» автора Рудько С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Союз 90 / Зелені"“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Політична система фрн

  • Німецький федералізм

  • Виборча система

  • Розділ 2. Політичні партії ФРН

  • Християнський соціальний союз у Баварії

  • "Народна партія": Соціал-демократична партія Німеччини

  • Вільна демократична партія

  • Ліві

  • "Союз 90 / Зелені"
  • Німецькі партії "третього ешелону"

  • Розділ 3. Зовнішня політика ФРН у період "холодної війни"

  • Концептуальні засади зовнішньополітичної стратегії ФРН

  • Становлення зовнішньої політики ФРН. "Ера Аденауера"

  • Зовнішня політика ФРН у період канцлерства Л. Ерхарда та К. Кізінгера

  • Канцлерство В. Брандта: від конфронтації до розрядки

  • "Стратегія рівноваги" Г. Шмідта

  • Пріоритети зовнішньої політики Г. Коля

  • Розділ 4. Домінанти зовнішньої політики ФРН у постбіполярний період

  • Зовнішньополітичні пріоритети "червоно-зеленої" коаліції

  • Головні напрями зовнішньої політики за канцлерства А. Меркель

  • Розділ 5. Політична система п'ятої французької республіки

  • Адміністративно-територіальний устрій Франції

  • Виборча система

  • Розділ 6. Політичні партії п'ятої французької республіки

  • Соціалістична партія

  • Французька комуністична партія

  • Національний фронт

  • Центристські партії

  • Троцькісти

  • Зелені

  • Розділ 7. Пріоритети зовнішньої політики п'ятої французької республіки

  • Становлення і реалізація гоплістської зовнішньої політики

  • Дипломатія Ж. Помпіду

  • Франція у світовій політиці в період президентства В. Ж. Д'естена

  • Антигегемонізм Ф. Миттерана

  • Зовнішня політика президента Ж. Ширака

  • Пріоритети зовнішньої політики Н. Саркозі

  • Додаток 1. ПРЕЗИДЕНТИ П'ЯТОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ