TextBook Джерелом невизначеності може бути кожний елемент і канал зв'язку між елементами системи управління. Виділяють основні види невизначеності, породжені прямими зв'язками в процесі дослідження й управління системою (об'єктом), і другорядні, що відбивають зворотні дії та ефекти.
Невизначеність вноситься в процес формування керуючої інформації через інформаційні компоненти. Роль різноманітних інформаційних компонент в процесі формування керуючої інформації визначає специфіку впливу невизначеності відповідних компонент на невизначеність системи управління в цілому.
Так, невизначеність цілей не дозволяє системі управління однозначно оцінювати переважність ситуацій, що виникають. Система управління виявляється не в змозі повністю здійснити раціональний, формально оптимальний вибір найкращого з існуючих в її розпорядженні варіантів поведінки. Невизначеність системи моделей не дозволяє однозначно формувати ланцюжки причинно-наслідкових зв'язків. Відповідно система управління не має можливостей точно і однозначно передбачити всі суттєві для неї наслідки різних подій, в тому числі і повні наслідки власних команд. Невизначеність первісної інформації не дозволяє однозначно оцінювати реальну ситуацію на об'єкті управління і в зовнішньому середовищі. Суб'єкт управління не може бути впевненим у тому, що оцінювання буде вірним і повним.
Але, не дивлячись на змінну дію чинника інформаційної невизначеності, будь-яка система управління завжди формує керуючу інформацію, яка повинна впливати на об'єкт і примушувати його діяти для досягнення цілей, які поставив перед собою суб'єкт управління.
3.2. Класифікація ризику
В умовах кризи для підприємств існує ціла система ризиків, вони взаємообумовлені, впливають один на одного і в той же час до певної міри автономні, через що можуть стати носіями протилежних тенденцій. Зустрічаються різноманітні класифікації ризику. Загальна класифікація ризиків подана на рис. 3.3.
Слід підкреслити, що недоліком, який в значній мірі знижує корисність застосування досліджень в галузі ризику, є те, що в більшості випадків вони зорієнтовані на системи управління, які здійснюють свої функції в умовах близьких до оптимальних. Тому категорія "ризик" у цих дослідженнях носить доволі абстрактний характер. Це в значній мірі пояснюється відсутністю в більшості літературних джерел глибокої класифікаційної оцінки ризику в управлінні.
Тож, синтезуючи знання, що були одержані під час вивчення спеціальної літератури, спробуємо навести якомога повнішу класифікацію ризиків, оскільки класифікація дозволяє структурувати систему ризиків, здійснювати їх вибір і визначати послідовність рішень на основі класифікаційних ознак.
Розподіл ризику за джерелом виникнення:
o господарський
o пов'язаний з природою людиною
o обумовлений природними факторами Розподіл ризику за підсистемами управління:
o виробничий
o комерційний
o фінансовий
o кредитний
Класифікація ризиків за проявом:
1) за масштабами прояву:
o глобальний (загальнодержавного значення)
o локальний (на рівні підприємства)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Антикризовий менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. Управління ризикозахищеністю підприємства“ на сторінці 7. Приємного читання.