Розділ «7.5. Реалізація методу реструктуризації заборгованості підприємства за рахунок внутрішніх фінансових і організаційно-управлінських джерел»

В стабілізаційній програмі розв'язуються завдання з усунення причин кризи. Менеджментом здійснюється маневр грошовими коштами для заповнення розриву між їх витрачанням і надходженням. Маневр здійснюється як вже отриманими і матеріалізованими в активах підприємства засобами, так і тими, що можуть бути отриманий, якщо розробити стратегію розвитку і провести на її основі господарсько-правові зміни на підприємстві з метою недопущення повторення кризових явищ в майбутньому. Необхідні екстрені заходи з погашення збитків, відновленню платоспроможності підприємства і підтримці виробничого процесу.

Модель покриття збитків, відновлення платоспроможності і формування резервних фундацій використовується підприємствами, які досягли критичного кризового порогу: на рахунках відсутні кошти для фінансування скорочення виробництва і оплати попередніх зобов'язань; виникає загроза зупинки виробництва і банкрутства.

Підприємства незацікавлені відображати збитки в звітності. Особливо це відноситься до акціонерних суспільств. У таких підприємств можуть виникнути труднощі з постачальниками сировини і чинників виробництва. Збитки, отримані в результаті господарської діяльності, підприємство покриває власними джерелами. Віддзеркалення в балансі підприємства непокритих збитків означає, що всі, що є на підприємстві внутрішні джерела їх покриття вже вичерпані. Резервний (страховка) фонд, кошти спеціального призначення (спеціальні фонди і цільове фінансування) і прибуток санації вже вичерпана.

Ситуація, коли збитки перевищують суму всієї статі першого розділу пасиву балансу, означає, що всіх активів підприємства недостатньо для погашення боргових зобов'язань. Така структура балансу є незадовільною і свідчить про ірраціональне управління підприємством.

Особливу актуальність набувають проблеми оптимізації поведінки підприємства на основі формування прибутку санації. Формування останній доцільно тоді, коли використані всі можливості покриття збитків, але залишається необхідність приведення у відповідність статутного капіталу підприємства з чистими активами, які їм відповідають. Санація балансу припускає покриття відображених в балансі збитків і створення необхідних резервних фондів за рахунок отримання прибутку санації.

Прибуток санації формується шляхом викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, паїв) за курсом, нижчим від номінальної вартості цих прав (дизажіо), безкоштовної передачі їх на анулювання, а також зниження їх номінальної вартості.

Акціонерам слід ухвалити управлінські рішення щодо формування прибутку санації за рахунок зменшення статутної фундації підприємства, що може бути реалізовано двома шляхами.

До першого слід віднести деномінацію. Під деномінацією розуміють зменшення вартості акцій. Використання даного методу припускає емісію акцій за новою номінальною ціною, після чого старі акції обмінюються на нові. Даний підхід вимагає значних трансакційних витрат і реалізується при зміні власника. Конверсія акцій відноситься до другого методу. При конверсії декілька акцій об'єднуються в одну. Реалізація наступальної стратегії на ринку припускає втрати підприємства відносно 3 до 1, що може бути використано як ставка конверсії.

Відновлення боргової платоспроможності як важлива умова виходу з кризи є комплексом організаційно-економічних методів, направлених на зміну якісних і кількісних параметрів існуючої заборгованості підприємства. Комплекс управлінських рішень необхідно направити на зниження терміновості зовнішніх зобов'язань і зниження жорсткості тимчасових обмежень кризових процесів. Ці рішення повинні нівелювати можливість початку справи про банкрутство і загальмувати темпи зростання заборгованості.

Другою з найефективніших форм відновлення платоспроможності є реструктуризація боргу. Вона може передбачати зміну термінів виконання зобов'язань, норми і виду відсотка за користування кредитом, форми погашення позики, порядок нарахування і розмір штрафних санкцій за порушення умов договору. При реструктуризації боргу складається угода. В його змісті можуть відображатися: умови мораторію або угода про відстрочення, за якою кредитори подовжують термін виконання боргових зобов'язань; угода про квоту, згідно якої кредитори відмовляються від частини своїх вимог; угода про ліквідацію, яка передбачає передачу майна у вигляді оплати за зобов'язаннями.

Сама по собі реструктуризація боргів не є специфічним інструментом антикризового управління, оскільки може застосовуватися і при відносно благополучному стані підприємства-боржника. Проте кризова ситуація, з одного боку, дещо полегшує реструктуризацію боргів, а з іншою - виправдовує такі її форми, які у нормальному стані неприйнятні.

В цій ситуації одним з найбажаніших заходів є викуп боргових зобов'язань з дисконтом. Кризовий стан підприємства-боржника знецінює його борги, у зв'язку з чим виникає можливість викупити їх із значним дисконтом. Тонкість даного рішення в рамках стабілізаційної програми полягає в умовах, на яких можна провести викуп. До основних з них виходить віднести викуп тільки тих боргів, які безпосередньо визначають поточну фінансову потребу, а не тих, термін платежу або стягнення по яких відносно видалений в часі. Сума, яку можна витратити на викуп боргів, залежить від рівня поточної фінансової потреби, тобто не можна витрачати засоби на викуп боргів в збиток господарської діяльності. Допустима ціна викупу боргів обумовлюється власним дисконтом підприємства і викуп боргів повинен розглядатися як інвестиційний проект.

Метод реструктуризації боргу у формі відступного припускає обмін активів компанії на різні поступки з боку кредиторів. До того ж підприємство не обмежується тільки проведеною продукцією, а може пропонувати будь-які активи, які знаходяться в його власності, у тому числі фундації невиробничого характеру. Даний метод реструктуризації боргів найбільш приймаємо для підприємств, які мають значні основні фундації, що не використовуються в повному об'ємі, що знаходяться в оренді або під консервацією. Альтернативою відступної реструктуризації є їх продаж для погашення боргів підприємства.

Одним із різновидів відступної реструктуризації є звільнення від сплати боргу шляхом обміну на пакет акцій підприємства або частину статутної фундації.

В першому випадку об'єктом угоди виступають акції діючих власників або акції, які знаходяться у розпорядженні підприємства і які можуть бути передані кредиторам за зобов'язаннями.

В другому випадку погашення заборгованості приймає форму внесків на поповнення статутної фундації або придбання акцій додаткової емісії. Процес заміни боргу на статутний капітал називають "конвертацією боргу".

Цей метод реструктуризації зацікавить кредиторів, вимоги яких складають високу питому вагу в загальному об'ємі боргів підприємства або значно перевищує статутну фундацію підприємства. З його допомогою посилюється мотивація кредиторів, які зацікавлені в розширенні сфери своєї діяльності або отриманні додаткового ефекту синергізму від взаємодії споріднених видів діяльності.

Конвертація боргів у статутний капітал - украй болісний крок. Вона може бути здійснений як шляхом розширення статутної фундації (за відсутності формальних обмежень), так і через поступку власниками підприємства частини своєї частки (пакету акцій). Жорстко регламентованих методів ухвалення такого рішення немає, все визначається під час переговорів з кредиторами.

Одним з методів реструктуризації боргу, який дозволяє змінити форму оплати зобов'язань на вексель є переоформлення кредиторської заборгованості на вексельні зобов'язання.

Вексель є новим борговим зобов'язанням, яке повинне бути виконаний відповідно до встановлених термінів і, як правило, з виплатою менших відсотків, яке звільняє підприємство від сплати боргу в цьому періоді і сприяє поліпшенню показників ділової активності компанії. Даний метод реструктуризації більшою мірою відповідає інтересам тих кредиторів, які, по-перше, розуміють, що іншого інструменту захисту їх вимог не існує унаслідок недостатності активів неплатоспроможного підприємства і високої вірогідності початку судових процедур, а по-друге, мають нагоду використовувати вексель як платіжний документ.