Загальні захворювання системи опори та руху

Травматологія та ортопедія

Оперативні втручання повинні бути адаптовані до стадії патологічного процесу. Одним із способів хірургічного лікування при РА є синов- та синовкапсулектомія, показаннями до якої є запальний процес у І стадії РА (стійкий синовит), коли рентгенологічно не визначаються ознаки ураження кістково-хрящової частини суглоба, який не піддається консервативному лікуванню протягом 4-6 місяців, часто рецидивуючий синовіїт, артрит із стійким больовим синдромом та обмеженням функції. Об'єктивним підтвердженням для необхідності її проведення є дані сонографії.

Своєчасне видалення ураженої синовіальної оболонки попереджає інтенсивний розвиток грануляційної тканини та пануса, які призводять до деструкції кістково-хрящових складових та незворотної втрати функції суглоба. Оперативне втручання найбільш ефективне в тих випадках, коли осередок запалення переважно локалізується в синовіальній мембрані, не проникаючи в субхондральні відділи суглоба. У більшості хворих відразу після операції зникає біль, значно покращується функція суглоба, зменшується рівень запального процесу в цілому, що покращує якість життя.

У II стадії захворювання (продуктивно- деструктивний панартрит) обсяг оперативного втручання залежить від фази патологічного процесу. У 1-й фазі (ексудативнопроліферативна) показана тотальна синовкапсулектомія з обов'язковим видаленням панусу, редресація уражених суглобів.

При наявності стійкого синовіїту, який не піддається консервативному лікуванню в II–III стадіях РА, проводять розширену синовкапсулектомію (поряд з видаленням ураженої синовії видаляють змінені ділянки хряща, остеофіти, панус, грануляційну тканину, змінені меніски).

У 2-й фазі (проліферативно-деструктивна) синовкапсулектомія може поєднуватися з артролізом і хейлектомією – дебридментом суглоба.

Вищеозначені оперативні втручання можуть бути виконані "класичним" способом або з використанням сучасних малоінвазивних технологій – артроскопічного методу, який є малотравматичним, дозволяє досить радикально видалити синовіальну оболонку та інші уражені структурні елементи суглоба, провести адекватну діагностику ураження та скорочує термін відновного лікування.

У 3-й фазі (деструктивно-склеротична), як і в III стадії (анкілозування) РА, показані реконструктивно-відновні операції на суглобах – артропластика або артродез у функціонально вигідному положенні.

Сучасним способом відновлення функції суглобів у 3 фазі II стадії та в III стадії патологічного процесу є тотальне ендопротезування. Застосування цього методу дозволяє в короткий термін усунути больовий синдром, відновити обсяг рухів у суглобі, суттєво зменшити інвалідизацію.

Санаторно-курортне лікування хворим на РА показане тільки при мінімальній активності РА або в стадії ремісії. Показані бальнеотерапія (радонові, сірководневі ванни), грязьові аплікації на курортах Одеси, Євпаторії, Сак, Хмільника, П'ятигорська.

Важливим моментом для досягнення позитивних результатів у хворих на РА є нефармакологічні заходи, які включають у себе інформованість та розуміння пацієнтами свого захворювання, соціальний сервіс, організацію відпочинку, дотримання ортопедичного режиму (зміна стереотипу рухової активності, застосування ортезів під час сну для утримання кінцівки в правильному положенні), ізометричні (статичні) вправи, кінезотерапію, гідрокінезотерапію, трудотерапію.

Сифіліс кісток та суглобів

Раніше сифіліс вважали виключно шкірною хворобою, але втягнення в патологічний процес кісткової системи (до 90-95 % випадків) робить його надзвичайно актуальним для ортопедії. Виділяють вроджений сифіліс кісток, ураження кісткової тканини при третинному сифілісі та сифілітичне ураження суглобів, іноді зміни в кістках є єдиною ознакою сифілісу.

З клінічної точки зору вроджений сифіліс ділиться на чотири групи: внутрішньо- утробний, грудного віку, сифіліс рецидивного періоду та вроджений пізній сифіліс. Принципової різниці між сифілісом плода та грудного періоду немає, він є продовженням внутрішньоутробного захворювання. З іншої сторони, сифіліс рецидивного періоду, який уражує дітей до 4 років, та пізній вроджений, який уражує дітей віком 4-14 років, анатомічно та рентгенологічно проявляється майже однаково та не відрізняється від третинного набутого сифілісу.

При сифілісі плода і новонародженого бліда спірохета проникає в кістку гематогенним шляхом та осідає в типових місцях, де проходить найбільш енергійний ріст кісткової тканини, а з 5-6 місяця внутрішньоутробного розвитку до 5-6 місяця після народження сифілітична інфекція досягає максимуму своїх проявів у кістці. Максимально специфічні зміни виникають на місці росту кістки в довжину – в епіфізарних хрящових зонах, і на місці росту в товщину – у внутрішньому шарі окістя.

Таким чином, вроджений сифіліс викликає два типи характерних змін:

• сифілітичний остеохондрит на епіфізарних кінцях довгих трубчастих кісток;

• сифілітичний періостит переважно в ділянці діафізів

довгих трубчастих кісток.

Рідше виникає сифілітичний остеомієліт, що призводить до діафізарних деструктивних змін кісткової тканини.

Як остеохондрит, так і періостит є множинним ураженням скелета, але найчастіше уражують симетричні місця. Найбільш різко сифілітичний періостит проявляється на плечовій, променевій, ліктьовій та великогомілковій кістках, рідше – на стегновій та малогомілковій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні захворювання системи опори та руху“ на сторінці 10. Приємного читання.

Зміст

  • Історія розвитку травматології та ортопедії

  • Становлення травматології і ортопедії у складі загальної хірургії

  • Травматологія та ортопедія як самостійна хірургічна дисципліна

  • Введення в спеціальність. особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих. Ушкодження зв'язок, сухожилків та м'язів. Травматичні вивихи

  • Методи обстеження в травматології і ортопедії

  • Історія захворювання (anamnesis morbi)

  • Особливості обстеження постраждалих при політравмі

  • Методика обстеження при ортопедичних захворюваннях та наслідках травм опорно-рухової системи

  • Огляд суглобів і окремих сегментів кінцівок

  • Пальпація

  • Аускультація

  • Визначення обсягу рухів у суглобах

  • Вимірювання довжини кінцівок

  • Особливості обстеження дітей із травмами та ортопедичними захворюваннями

  • Додаткові методи обстеження в травматології та ортопедії

  • Встановлення діагнозу

  • Пошкодження зв'язок, сухожилків та м'язів

  • Вивихи

  • Вивих плеча

  • Вивих кісток передпліччя

  • Вивихи стегна

  • Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів

  • Кліника

  • Оцінка тяжкості травми

  • Лікування

  • Сучасні принципи лікування переломів

  • Клінічні ознаки переломів

  • Оперативні методи лікування переломів

  • Відкриті переломи

  • Травматичний остеомієліт

  • Гострий травматичний остеомієліт

  • Хронічний остеомієліт

  • Ампутації кінцівок. Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок. Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Методи та способи ампутацій

  • Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок

  • Протезування верхніх кінцівок

  • Протезування нижніх кінцівок

  • Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки

  • Перелом ключиці

  • Вивихи ключиці

  • Вивихи плеча

  • Переломи плечової кістки

  • Перелом діафіза плечової кістки в середній третині

  • Переломи дистального відділу плечової кістки

  • Вивих передпліччя

  • Переломовивихи кісток передпліччя

  • Перелом променевої кістки в типовому місці

  • Ушкодження хребта і таза

  • Класифікація ушкоджень хребта

  • Ушкодження шийного відділу хребта

  • Ушкодження грудного та поперекового відділів хребта

  • Лікування ушкоджень хребта

  • Пошкодження таза

  • Діагностика пошкоджень таза

  • Лікування пошкоджень таза

  • Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки

  • Вивих стегна

  • Пошкодження менісків та зв'язок колінного суглоба

  • Розрив зв'язок колінного суглоба

  • Вивих гомілки

  • Переломи кісток гомілки

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта

  • Асептичний некроз

  • Кістоподібна перебудова кісток суглобів

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта

  • Деформуючий спондильоз та спондилоартроз

  • Спондилолістез

  • Спінальний стеноз

  • Природжені деформації хребта, кісток та суглобів. Сколіоз

  • Вроджена м'язова клишоногість

  • Вроджена дисплазія кульшового суглоба

  • Вроджений вивих стегна

  • Постава та її порушення

  • Сколіотична хвороба (сколіоз)

  • Кіфотична деформація хребта (горб)

  • Запальні, пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху

  • Доброякісні пухлини кісток

  • Злоякісні пухлини кісток

  • Пухлиноподібні захворювання кісток

  • Загальні захворювання системи опори та руху