Рис. 2.22. Стержні для інтрамедулярної фіксації (схема). А – стегновий, Б – плечовий, В – великогомілковий
28 березня 1940 р. відбувся конгрес хірургів Німеччини, де Герхард Кюнчер у своїй доповіді змінив концепцію лікування переломів довгих кісток, і саме цей час є початком відліку історії внутрішньокістковомозкового остеосинтезу. В основу способу Кюнчера було закладено розсвердлювання кістковомозкового каналу під діаметр стержня, що надавало стабільну фіксацію кістковим уламкам.
Прибічником такої хірургічної концепції був і R. Maatz (1942). Гастон Пфістер в грудні 1944 року в Страсбурзькому центрі травматології та ортопедії вперше здійснив стабілізацію кісткових фрагментів стегна за методикою Кюнчера.
У Радянському Союзі вперше інтрамедулярний остеосинтез діафізарного перелому стегна виконав Я. Г. Дубров у 1948 році. Г. Кюнчер у 1961 році змінив можливості інтрамедулярного остеосинтезу, виконавши його за закритою методикою без розтину міжвідламкової зони, що стало переломним моментом в історії остеосинтезу, оскільки переваги закритого остеосинтезу не викликають жодних сумнівів.
Отже, протягом десятиріч інтрамедулярний остеосинтез із розсвердлюванням кістковомозкового каналу був "золотим стандартом" у лікуванні діафізарних переломів.
Однак і цей спосіб остеосинтезу мав суттєві недоліки, а саме:
• можливість ротаційних зміщень кісткових відламків;
• неможливість раннього статокінематичного та динамічного навантаження кінцівки, що зумовлено конструкційними можливостями фіксаторів;
• необхідністю додаткової гіпсової іммобілізації.
У 1972 році така хірургічна технологія остеосинтезу була удосконалена та отримала назву "Verriegelungsnagelung" – остеосинтез із запорами – і набула широкого розповсюдження у світі. В українсько- мовній літературі вживається назва "блокуючий остеосинтез", а в англійській – “interlocking" {рис. 2.23).
Перевагами блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу є:
• малотравматична технологія за закритою методикою;
• мінімальний розлад екстраосального кровообігу;
• збережений внутрішній шар окістя–джерело остеорепарації;
• нетравматична операція з видалення металевої конструкції;
• інтрамедулярний остеосинтез блокуючими стержнями с по суті механізмом для зрощення кісткових фрагментів.
Недоліками блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу є:
• руйнування кісткового мозку;
• розлад внутрішньокістковомозкового кровообігу;
• імовірність жирової емболії;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оперативні методи лікування переломів“ на сторінці 3. Приємного читання.
